Постанова № 75644624, 10.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/541/18 Справа № 200/7849/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є. при секретареві Сахарові Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 та Служби у справах дітей Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2017 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 (особисто та як правонаступника ОСОБА_7), ОСОБА_8, ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4 (треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3) про визнання договору недійсним та встановлення його нікчемності; за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( третя особа: Служби у справах дітей Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації) про визнання договору недійсним,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, яким просила стягнути на її користь з поручителя ОСОБА_5 25 000грн. та з боржника ОСОБА_9 72 378 975грн.24коп., посилаючись на ухилення останнього від виконання зобовязання за договором позики від 01.11.2014р.

У вересні 2016 року ОСОБА_4 подала уточнений позов, яким просила стягнути на її користь з поручителя ОСОБА_5 25 000грн. та 70 629 886грн.08коп. заборгованості за договором позики від 01.11.2014р. зі спадкоємців померлого боржника ОСОБА_9 – ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_3 В останній редакції позову ОСОБА_4 просила стягнути з поручителя ОСОБА_5 25 000грн. та з кожного зі спадкоємців померлого боржника ОСОБА_9 – ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_3 по 19 177 513грн.29коп. на погашення заборгованості за вказаним договором позики шляхом накладення стягнення на усе спадкове майно: грошові кошти у сумі 650 000 доларів США у сейфі ПАТ «ОСОБА_10 Дніпро», житлові будинки та земельні ділянки за адресою вул.Комсомольська, №13 та №15 у смт. Кіровське Дніпропетровської області, незавершене будівництво адміністративної будівлі №17 по вул.Ломана у м. Дніпро, квартира АДРЕСА_1, автомобілі «ВАЗ-21063», №АЕ 1508 СІ, «HONDA CRV», №АЕ 2255 СІ, MERSEDES BENZ S500», №АЕ 0014 ЕХ, «VOVKSWAGEN MULTIVAN» , № НОМЕР_1.

У вересні 2016 року ОСОБА_2, діючи як законний представник в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 пред’явила до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов про визнання недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України укладеного 01.11.2014р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 договором позики, посилаючись на те, що вказаний договір та розписку до нього про тримання грошей останній не підписував, зазначену у них позику не отримував та не мав зобов’язань, які б дозволяли новацію у зобов’язанні.

У січні 2017 року ОСОБА_8 звернулася до ОСОБА_4 із зустрічним позовом про визнання недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України укладеного 01.11.2014р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 договором позики та встановити його нікчемність, посилаючись на те, що вказаний договір укладений у порядку ст.1053 ЦК України на підставі договорів застави майнових прав, стороною яких ОСОБА_9 не був.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.05.2017р. з врахуванням усунутих у ньому описок ухвалами того ж суду від 17.07.2017р., 17.07.2017р. ухвалено стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_3, по 19 177 513грн.29коп. на погашення заборгованості в межах спадкового майна відповідно у їх частці у спадщині, що відкрилася після померлого 18.12.2015р. ОСОБА_9 У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_4, зустрічного позову ОСОБА_8 та позову ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та Служба у справах дітей Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації в інтересах останнього просили скасувати вказане рішення суду, посилаючись на невідповідність його вимогам закону, порушення ним прав та інтересів малолітнього спадкоємця ОСОБА_3 та не врахування судом дійсних обставин справи.

У запереченнях на апеляційні скарги представники ОСОБА_4, ОСОБА_8 вважали їх необґрунтованими та просили відхилити.

20.08.2017р. ОСОБА_6 помер. За повідомленням Другої дніпровської державної нотаріальної контори спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_6, яка апеляційним судом залучена у якості його правонаступника (а.с.73,94 т.5).

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, зустрічного позову ОСОБА_8 та позову ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 за такими підставами.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності укладення 01.11.2014р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 саме договору позики, отримання останнім зазначеного у ньому та письмовій розписці грошової суми та обов’язку спадкоємців померлого боржника ОСОБА_9 – ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_3 повернути зазначену позику.

Вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та обставинам справи, з яких вбачається наступне.

Згідно договору позики №2 від 01.11.2014р., укладеного у простій письмовій формі між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на підставі ст.1053 ЦК України, остання як позикодавець передала позичальнику ОСОБА_9 грошову суму у розмірі 2 776 332,50 доларів США зі сплатою за користування позикою 10,5% річних, а ОСОБА_9 зобов’язався повернути позику до 31.12.2015р. У п.12 договору зазначено, що підписанням даного договору позикодавець (ОСОБА_4В.) у письмовій формі засвідчує, що усі зобов’язання ПП «Ей Ен Дистріб’юшен» перед позикодавцем (ОСОБА_4В.), які виникли у зв’язку зі зверненням стягнення за договорами застави майнових прав №270214-М від 27.02.2014р., №270214-М від 27.02.2014р., №270214-М від 27.02.2014р. - погашені перед ним своєчасно і в повному обсязі незалежно від наявності чи відсутності яких-небудь інших документів по їх виконанню (а.с.5 т.1, а с.с.173 т.4). За розпискою від 01.11.2014р. ОСОБА_9 за договором №2ц від 01.11.2014р. він отримав від ОСОБА_4 у позику грошову суму у розмірі 2 776 332,50 доларів США (а.с.6 т.1).

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 08.02.2017р. підписи від імені ОСОБА_9 у вказаних договорі позики та розписці виконано ОСОБА_9 (а.с.114 - 116 т.4).

За договором поруки від 01.11.2014р. №01-11-14, укладеного у простій письмовій формі між кредитором ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_5, останній зобов’язався солідарно в межах суми 25 000грн. відповідати за виконання позичальником ОСОБА_9 зобов’язань по сплаті кредитору грошових коштів у вигляді займу, отриманого на підставі договору позики №2 від 01.11.2014р. Згідно п.6.2. договору порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить до поручителя вимоги щодо оплати грошових коштів до 01.02.2016р. (а.с.7 т.1).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_9 помер 18.12.2015р. (а.с.48 т.1).

З матеріалів спадкової справи, відкритої 22.12.2015р. приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_11 у зв’язку зі смертю ОСОБА_9, вбачається наступне.

Заяви про прийняття спадщини подано: 22.12.2015р. дочкою померлого ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина померлого - ОСОБА_3, 20.07.2007р.н., 30.05.2016р. батьком та матір’ю померлого - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с.55- 71, 75,76, 115-118 т.1).

Крім того, до приватного нотаріуса Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_11 у спадковій справі з відповідними вимогами до спадкоємців звернулися кредитори спадкодавця ОСОБА_9 (а.с.119,120,129,130-133, 139,140-142, 146 -149 т.1).

Зокрема, 09.06.2016р. вимоги до спадкоємців заявлено:

09.06.2016р. – кредитором ОСОБА_4 на підставі укладеного 01.10.2013р. договору позики №1 на суму 1 300 000 доларів США з виплатою до 31.12.2014р. та на підставі укладеного 01.11.2014р. договору позики №2 із сумою позики 2 776 332,50 доларів США з виплатою до 31.12.2015р.;

09.06.2016р. – кредитором ОСОБА_12 на підставі укладеного 27.07.2015р. договору позики №1-К, додаткової угоди №1 від 29.07.2015р. на суму 1000 000 доларів США з поверненням позики до 27.07.2016р.;

13.06.2016р. – кредитором ОСОБА_13 на підставі укладеного 17.04.2015р. договору позики №1-2015 на суму 818 770 доларів США з поверненням до 10.07.2017р. та на підставі укладеного 17.04.2015р. договору позики №2-2015 на суму 845 950 доларів США на строк до 10.07.2017р.

Приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_11 витребувані відомості про належне померлому ОСОБА_9 майно. Зокрема, в орендованому останнім індивідуальному сейфі в ПАТ «ОСОБА_10 Дніпро» станом на 25.12.2015р. виявлено 650 000 доларів США та наявність укладених ОСОБА_9 договорів банківського рахунку та банківських послуг (а.с.73, 206 т.1). За відомостями Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області станом на 20.05.2016р. зареєстровано ОСОБА_9 «MERSEDES BENZ S500», №АЕ 0014 ЕХ, «VOVKSWAGEN MULTIVAN», № НОМЕР_2, «ВАЗ-21063», №АЕ 1508 ВТ, «HONDA CRV», № НОМЕР_3 (а.с.80 т.1). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_9 рахується засновником та співзасновником ПП «МАГАЗИН РУБІН», ПП УНІВЕРСАМ «ІЗЮМІНКА», ПП «ЕЙ ЕН ДИСТРІБ’ЮШН», ТОВ МАГАЗИН «ІЗЮМІНКА», ТОВ «КОННЕКТ-ЛТД», ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ «КОНТИНЕНТ», ТОВ ВО «ЖОВТОВОДСЬКИЙ УКРХІМ», ТОВ «ГУЛІБАТ», (а.с.220 – 237 т.1, а.с.1-6, 10-16 т.2).

Відповідно до положень ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

За відомостями Приватного нотаріуса Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_11 свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_9 не видавалися у зв’язку із накладенням арешту на все належне останньому майно та забороною нотаріусам здійснювати відповідні реєстраційні дії (а.с.159,160 т.4).

Обгрунтування заявленого до спадкоємців померлого ОСОБА_9 позову ОСОБА_4 та мотиви висновку суду першої інстанції про його задоволення зводилися до встановленого судом факту укладення 01.11.2014р. між ОСОБА_4 та померлим ОСОБА_9 договору позики, отримання останнім зазначеної у ньому та письмовій розписці грошової суми та обов’язку спадкоємців померлого боржника ОСОБА_9 повернути зазначену позику.

Однак вказаний висновок суду першої інстанції суперечить дійсному змісту договору позики, з якого вбачається, що він укладений на підставі ст.1053 ЦК України та засвідчує факт погашення усіх зобовязань ПП «Ей Ен Дистріб/юшен» перед ОСОБА_4 за договорами застави майнових прав.

Відповідно до положень ч.1 ст.1053 ЦК України щодо новації боргу у позикове зобов’язання, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням.

Згідно ч.2 ст.604 ЦК України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно договору позики №2 від 01.11.2014р., укладеного у простій письмовій формі між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на підставі ст.1053 ЦК України, ОСОБА_4 як позикодавець передала позичальнику ОСОБА_9 грошову суму у розмірі 2 776 332,50 доларів США зі сплатою за користування позикою 10,5% річних, а ОСОБА_9 зобов’язався повернути позику до 31.12.2015р. У п.12 договору зазначено, що підписанням даного договору позикодавець ОСОБА_4 у письмовій формі засвідчила погашення усіх зобов’язань ПП «Эй Эн Дистріб’юшн» перед нею, які виникли у зв’язку зі зверненням стягнення за договорами застави майнових прав №270214-М від 27.02.2014р., №270214-М від 27.02.2014р., №270214-М від 27.02.2014р. При цьому факт погашення зобов’язань не пов’язувався ними з наявністю чи відсутністю яких-небудь інших документів по їх виконанню.

Таким чином, наведений зміст договору від 01.11.2014р. свідчить, що ОСОБА_4 фактично не надавала ОСОБА_9 у якості позики 2 776 332,50 доларів США, а між ними відносно вказаної грошової суми виникли інші правовідносини. Між тим, ОСОБА_4 як позивачем не надано відповідних достовірних та достатніх доказів, на підставі яких можливо б було встановити дійсні правовідносини, що склалися у неї з ОСОБА_9 на підставі вказаного договору та відповідно з його спадкоємцями. Посилання представника ОСОБА_4, з якими погодився суд першої інстанції, про помилкове внесення до договору п.12, не може бути прийнято, оскільки не підтверджується іншими доказами. Сама по собі письмова розписка ОСОБА_9 про отримання ним грошової суми у борг суперечить підписаному ним же договору, який свідчить про його укладення з приводу інших обставин. ОСОБА_9 помер, а його спадкоємці заперечували існування у нього саме боргових відносин з посиланням на його широку бізнесову діяльність та особисту фінансову забезпеченість. Наявні у матеріалах справи письмові докази (а.с. 220 – 237 т.1, а.с.1-6, 10-16 т.2, а.с. 3-91 т.4) підтверджують обставини про засновництво ОСОБА_9 багатьох підприємств, укладення ним і як директором і як засновником від імені вказаних та декількох інших підприємств кредитних договорів, договорів поруки від свого імені як фізичною особою, пред’явлення до його спадкоємців кредиторами ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вимог за його зобов’язаннями та можуть вказувати на існування господарчих та підприємницьких відносин ОСОБА_9 Більш того, зазначення ОСОБА_4 та ОСОБА_9В в укладеному ними договорі 01.11.2014р. про те, що погашення зобов’язань не пов’язується з наявністю чи відсутністю яких-небудь інших документів по їх виконанню, взагалі позбавляє суд можливості перевірити факт виконання чи невиконання ОСОБА_9 взятих на себе за цим договором як фізичною особою зобов’язань.

Відповідно до вимог ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України (ст.60 ЦПК України у ред. до 15.12.2017р.) обов’язок доказування обставин своїх вимог покладається на сторону і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки ОСОБА_4 не надано достовірних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_9 боргових зобов’язань за договором позики та які б свідчили про наявність зобов’язань спадкоємців ОСОБА_9 відповідати за ними за ст.1282 ЦК України, підстав для задоволення її позову та покладення на відповідачів – спадкоємців ОСОБА_9 обов’язку задовольнити її вимоги як кредитора саме у судовому порядку не вбачається. Вимога ОСОБА_4, заявлена до поручителя ОСОБА_5 на підставі ст.ст.553,554 ЦК України та договорів від 01.11.2014р., задоволенню також не підлягає як похідна від основної, недоведеної позовної вимоги.

Позов ОСОБА_2, заявлений нею як законним представником в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зустрічний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про визнання недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України укладеного 01.11.2014р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 договором позики задоволенню не підлягають, оскільки факт укладення договору померлим підтверджено висновком посмертної судової почеркознавчої експертизи, проте достовірних та достатніх доказів, на підставі яких можливо б було встановити дійсні правовідносини, що склалися у ОСОБА_9 на підставі вказаного договору суду не надано. За таких обставин підстав для визнання його недійсним чи встановлення нікчемним згідно ст.ст.203,215 ЦК України не вбачається.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції на підставі п.3,4 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, позову ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_8 з частковим задоволенням апеляційних скарг. Ухвали суду першої інстанції про виправлення допущених у рішенні суду описок підлягають скасуванню як похідні від основного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 та Служби у справах дітей Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2017 року та ухвалу того ж суду від 07 червня 2017 року – скасувати.

Відмовити у задоволенні: позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 (особисто та як правонаступника ОСОБА_7), ОСОБА_8, ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним та встановлення його нікчемності; позову ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.