Рішення № 75643172, 01.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року справа № 823/2296/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури до Канівської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури (вул. Шевченка, 153, м. Золотоноша, Черкаська обл., 19701, далі – позивач) з адміністративним позовом до Канівської міської ради (вул. О.Кошового, 3, м. Канів, Черкаська обл., 19001, далі – відповідач), в якому просить визнати бездіяльність відповідача незаконною та зобов’язати відповідача на черговій сесії вирішити питання про розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих, спортивних майданчиків та дитячо-спортивного обладнання (як елементів майданчиків), розташованих в м. Каневі Черкаської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем проведено вивчення стану законності з питань дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів, за результатами якого виявлено ряд порушень щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд, та може привести, у разі їх не усунення, до настання тяжких наслідків, зокрема встановлено, що на території Канівської міської ради Черкаської області знаходяться дитячі, спортивні майданчики та дитячо-спортивне обладнання (як елементи майданчиків), які перебувають у власності територіальної громади. Однак, згідно інформації наданої відповідачем, рішення про затвердження планів проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих, спортивних майданчиків та дитячо-спортивного обладнання (як елементів майданчиків) - не приймались. Позивач вважає, що не затвердження плану проведення технічної інвентаризації та паспортизації вказаних майданчиків ставить під загрозу закріплені Законом України «Про охорону дитинства» права дітей на життя, охорону здоров'я та грубо порушує вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених вище.

Відповідач в судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі та не заперечив проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на балансі Канівської міської ради Черкаської області знаходяться дитячі, спортивні майданчики та дитячо-спортивне обладнання (як елементи майданчиків).

Згідно із листом Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області №01-01-35/1125 від 31.05.2018, рішення про затвердження планів проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих, спортивних майданчиків та дитячо-спортивного обладнання (як елементів майданчиків) - не приймались.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради передбачено у статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Закон №280/97-ВР).

Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” (далі - Закон № 2807-IV) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно з ч. 1 статті 2 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 13 Закону № 2807-IV об'єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, відповідно до пункту 8 частини першої статті 21 Закону № 2807-IV, є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Пунктом 5 частини другої статті 18 Закону № 2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону № 2807-IV Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29 жовтня 2012 року № 550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 550 під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 550 технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Пунктом 1.5 Інструкції № 550 передбачено, що технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить висновку про те, що організацію благоустрою повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Для підтримання об'єктів благоустрою у належному стані Закон № 2807-IV зобов'язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону № 2807-IV та прийнятої на його виконання Інструкції № 550, затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою є компетенцією Канівському міської ради Черкаської області.

Проте, сільською радою не було затверджено планів інвентаризації та паспортизації таких об'єктів благоустрою як - дитячі, спортивні майданчики та дитячо-спортивне обладнання (як елементи майданчиків).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації вищевказаних об'єктів благоустрою свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка в свою чергу слугує підставою для невжиття підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів щодо належного їх утримання. Крім того, зважаючи на цільове призначення таких об'єктів благоустрою як - спортивний та дитячий майданчики, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Вищевикладена правова позиція також зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2016 у справі № 524/7297/15-а (К/800/11809/16).

Також, суд зазначає, що відповідач визнав адміністративний позов в повному обсязі та не заперечив проти його задоволення.

Відповідно до положень ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем, та з огляду на те, що Канівською міською радою Черкаської області щодо не затвердження планів проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячі, спортивні майданчики та дитячо-спортивне обладнання (як елементи майданчиків), підтверджується матеріалами справи, тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до повного задоволення.

У зв’язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про повне задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 189, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову Канівською міською радою Черкаської області.

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Канівської міської ради Черкаської області щодо не розроблення та не затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих, спортивних майданчиків та дитячо-спортивного обладнання (як елементів майданчиків), розташованих в м. Каневі Черкаської області.

Зобов’язати Канівську міську раду Черкаської області на черговій сесії вирішити питання про розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих, спортивних майданчиків та дитячо-спортивного обладнання (як елементів майданчиків), розташованих у м. Каневі Черкаської області.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 02.08.2018.