Рішення № 75642878, 02.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року справа № 2340/2878/18

м. Черкаси

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі – Сачинській В.С.,

за участю:

позивача заступника прокурора Черкаської області – представника ОСОБА_2 (за довіреністю),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора Черкаської області до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Черкаської області з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3А про визнання протиправними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №55526635 та скасування постанови про накладення штрафу від 25.06.2018.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №823/1056/16 з урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Черкаської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 05 липня 2016 року №205к, поновлено ОСОБА_3 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року. На підставі виконавчого листа ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 12.04.2017 №823/1056/16 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження №55526635 про поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури. Позивач зазначає, що існують обставини, які роблять неможливим виконання судового рішення про поновлення стягувача на посаді, а саме: з 23.01.2017 посаду першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури обіймає ОСОБА_5, який призначений за результатами чотирирівневого конкурсного відбору на зайняття вакантної адміністративної посади та на підставі рекомендації Київської конкурсної комісії від 11.01.2017, і підстави для його звільнення з посади у статті 41 Закону України «Про прокуратуру» відсутні. У зв’язку з цим на підставі ст. 77 Закону України «Про прокуратуру» позивач 05.02.2018 направив лист до ОСОБА_6 комісії прокурорів щодо розгляду питання визначення механізму та правових підстав звільнення ОСОБА_5 від займаної посади з метою виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на посаді. ОСОБА_6 комісія прокурорів вказаний лист направила до Генеральної прокуратури України, і на даний час відповідь не надійшла.

05.02.2018 позивач звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 у справі №823/1056/16, однак згідно листа суду від 14.02.2018 вказана заява буде розглянута лише після розгляду Верховним Судом касаційної скарги прокуратури області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 та повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

05.02.2018 позивач направив відповідачу клопотання про відкладення виконавчих дій, однак відповіді не отримав.

02.03.2018 відповідач виніс постанову про накладення на прокуратуру Черкаської області штрафу у розмірі 5100 грн. та направив вимогу про негайне виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 у справі №823/1056/16. Рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 02.04.2018 у справі №823/1243/18 позов прокуратури Черкаської області задоволено, постанову державного виконавця про накладення штрафу та вимогу визнано протиправною та скасовано. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 вказане судове рішення скасовано та у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018. Отже на даний час остаточного рішення у справі №823/1243/18 Верховним Судом не прийнято.

05.06.2018 прокуратурою області повторно направлено клопотання державному виконавцю про відкладення виконавчих дій, яке ним проігнороване.

Позивач вважає, що вжив весь комплекс заходів, спрямованих на поновлення ОСОБА_3

А.А. на посаді, однак обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду, продовжують існувати, тому постанова державного виконавця від 25.06.2018 про накладення штрафу у подвійному розмірі є незаконною.

Також вважає, що поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури призведе до звільнення ОСОБА_5 як з адміністративної посади, так і з органів прокуратури, що є порушенням його прав.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити з вказаних підстав.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 письмових пояснень до суду не надав. У судовому засіданні просив у позові відмовити з тих підстав, що позивач навмисно не виконує рішення суду про його поновлення на посаді.

Згідно частини третьої статті 205 Кодекс адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду факсограмою від 26.07.2018, відтак, суд розглядає справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №823/1056/16 поновлено ОСОБА_3 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 05 липня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №823/1056/16 виправлено описку в резолютивній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, та замість невірної дати «з 05 липня 2016 року» вказано вірну дату «з 06 липня 2016 року».

12 квітня 2017 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №823/1056/16 про поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено постанову ВП №55526635 від 12 січня 2018 року на підставі виконавчого листа ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року №823/1056/16 та відкрито виконавче провадження.

Прокуратура Черкаської області листом від 05 лютого 2018 року №05-293вих18 повідомила головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про наявність підстав, які на думку позивача унеможливлюють виконання судового рішення, та зазначила, що 05 лютого 2018 року до ОСОБА_6 комісії прокурорів направлено лист №11-88вих-18 щодо розгляду питання визначення механізму та правових підстав звільнення першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_5 із займаної адміністративної посади для забезпечення виконання виконавчого листа ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року №823/1056/16 про поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури та про направлення на адресу ОСОБА_1 окружного адміністративного суду заяви від 05 лютого 2018 року №05-292вих-18 про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 823/1056/16 про поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року, та додано копії відповідних листів.

ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року №823/1056/16/538/18 прокуратуру Черкаської області повідомлено, що заява боржника про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 823/1056/16 буде розглянута після розгляду Верховним Судом касаційної скарги прокуратури області на вказану постанову та повернення матеріалів адміністративної справи до суду першої інстанції.

ОСОБА_6 комісії прокурорів від 19 лютого 2018 року №11/2/4-3914вих-18 лист прокуратури Черкаської області направлено за належністю до Генеральної прокуратури України.

02 березня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено постанову ВП №55526635 про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника прокуратуру Черкаської області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн., зобов’язано боржника виконати рішення протягом 3-х робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 02.04.2018 у справі №823/1243/18 позов прокуратури Черкаської області задоволено, постанову державного виконавця про накладення штрафу та вимогу визнано протиправною та скасовано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 02.04.2018 у справі №823/1243/18 скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

05 червня 2018 позивач подав відповідачу клопотання про відкладення проведення виконавчих дій з посиланням на ту обставину, що продовжують існувати обставини, що роблять неможливим виконання судового рішення про поновлення на посаді ОСОБА_3

25 червня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 на підставі статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП №55526635 про накладення штрафу, якою за повторне невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника: прокуратуру Черкаської області штраф на користь держави у розмірі 10200 гривень.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Законом України «Про виконавче провадження»

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 наведеного Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців, відповідно до ч.1 якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 наведеної статті передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 наведеної статті вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 63 наведеного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до частини другої ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів судового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, постанова про повторне накладення на боржника штрафу виноситься за умови повторного невиконання рішення без поважних причин.

Законом України «Про виконавче провадження» не визначено які саме причини для невиконання рішення суду є поважними. Поняття поважних причин є оціночним, а його вирішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на розсуд державного виконавця при вирішенні питання про наявність підстав для накладення на боржника штрафу, передбаченого ч.1 ст.75 наведеного Закону.

Поважними причинами невиконання рішення про поновлення на роботі визнаються обставини, які не залежать від волі боржника і перешкоджають, ускладнюють чи унеможливлюють виконання такого рішення.

Зі змісту постанови державного виконавця про накладення штрафу у сумі 10200 грн. вбачається, що обгрунтовуючи, повторне невиконання рішення суду без поважних причин, державний виконавець вказав, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 справі №823/1243/18 у задоволенні позову заступника прокурора Черкаської області про скасування постанови державного виконавця про застосування штрафу у сумі 5100 грн. від 02.03.2018 відмовлено та встановлено, що займання посади заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури іншою особою не є поважною причиною невиконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. Оскільки постанова про накладення штрафу є чинною, а рішення суду про поновлення ОСОБА_3 не виконано, державний виконавець прийшов до висновку про повторне невиконання рішення суду про поновлення на роботі без поважних причин.

Беручи до уваги вказані обставини, суд погоджується з висновком відповідача про повторне невиконання рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_3 без поважних причин.

Суд вважає безпідставними доводи позивача з таких підстав.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді регулюється ст.41 Закону України «Про прокуратуру», яким не передбачено таку підставу для звільнення, як поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Пунктом 6 ч.1 ст.40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

За загальним принципом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Враховуючи, що нормами спеціального закону, а саме Закону України «Про прокуратуру» не врегульовано питання щодо поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, якщо відповідну посаду на час поновлення обіймає інша особа, в даному випадку трудовим законодавством визначено відповідний порядок, зокрема нормами п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Беручи до уваги вищезазначене, суд прийшов до висновку, що підстави для скасування постанови про накладення штрафу від 25.06.2018 відсутні, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову заступника прокурора Черкаської області до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя А.В. Руденко