Ухвала суду № 75640361, 31.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/261/2018(м)

263/9915/18

Категорія: ст. 199 КПК України Суддя 1-ої інстанції: Музика О.М.

Доповідач: Преснякова А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

та справах про адміністративні правопорушення

Апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Бєдєлєва С.І., Демяносова О.В.

при секретарі Меркуловій Я.О.

за участі прокурора Кузя А.В.

захисника Головченко І.В.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу прокурора Кузя А.В. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 липня 2018 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ходжейли Каракалпакської АРСР, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050000000124 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2018 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 за допомогою засобів зв'язку звернувся до раніше знайомого ОСОБА_4 і запропонував останньому за певну грошову винагороду здійснити вимагання грошових коштів у сумі 10 000 доларів США із погрозою застосування насильства з ОСОБА_5, який раніше разом з ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність, пов'язану з виготовленням і реалізацією металевих ліжок на території м. Краматорська Донецької області.

ОСОБА_4, порадившись з ОСОБА_2, надав свою згоду на пропозицію ОСОБА_3 щодо вимагання грошових коштів з ОСОБА_5

ОСОБА_2, маючи певні зв'язки у кримінальних колах, звернувся до ОСОБА_6, який має певний авторитет на території м. Краматорська Донецької області, ознайомив останнього із злочинним планом щодо вимагання грошових коштів з ОСОБА_5 під загрозою застосування насильства. ОСОБА_6 надав згоду на пропозицію ОСОБА_2, після чого на виконання злочинного плану ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 залучив до виконання злочинного наміру довірених осіб, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і розподілив обов'язки між ними.

05.04.2018 року, приблизно о 16.15год., ОСОБА_8 на виконання раніше обумовленого злочинного плану щодо вимагання грошових коштів з ОСОБА_5, на зупинці громадського транспорту по вулиці Олекси Тихого у м. Краматорськ Донецької області зустрівся з ОСОБА_5, висловлюючи погрози на адресу останнього пропонував, щоб він заклав свій автомобіль під певні проценти і зобов'язав останнього до 10.04.2018 року надати ОСОБА_3 10 000 доларів США і 1 тисячу доларів США ОСОБА_6

12.04.2018 року, приблизно о 19.48год., ОСОБА_8, ОСОБА_7 на виконання раніше обумовленого злочинного плану щодо вимагання грошових коштів з ОСОБА_5, на зупинці громадського транспорту по вулиці Олекси Тихого у м. Краматорськ Донецької області зустрілися з ОСОБА_5, після чого ОСОБА_7 повідомив останнього що у разі невиконання вимог щодо передачі грошових коштів ОСОБА_3, він залишиться без свого майна.

ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_7 пропонував, щоб ОСОБА_5 заклав свій автомобіль під певні проценти і віддав грошові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_6, висловлюючи при цьому погрози.

19.04.2018 року, приблизно о 17.34год., ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 біля кафе «Кулиничи» у м.Краматорськ Донецької області, після чого останній, отримавши по мобільному телефону вказівку від ОСОБА_6, повідомив ОСОБА_5 про те, що грошові кошти у сумі 5000 грн. необхідно залишити бармену у магазині «Апетит» у м. Краматорськ.

ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 прийшли до магазину «Апетит» у м. Краматорськ, де останній на вимогу ОСОБА_7, передав грошові кошти у сумі 5000 грн. бармену вказаного магазину.

19.04.2018 року ОСОБА_6, отримавши вказані грошові кошти у сумі 5000 грн., розподілив їх між учасниками злочинної групи.

19.04.2018 року, приблизно о 19.00год., точний час під досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 на виконання раніше обумовленого злочинного плану, перебуваючи біля кафе «Крила» у м.Краматорськ Донецької області, запропонував ОСОБА_5 зайти до приміщення вказаного закладу, у період часу приблизно з 19.15год. до 20.30год., у цьому ж кафе, ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, з метою вимагання грошових коштів, висловлював на адресу ОСОБА_5 погрози вбивства та застосування тяжких тілесних ушкоджень, після чого разом з указаними присутніми особами, наполягав на тому, щоб останній заклав своє майно у ломбард, після чого віддав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10 тисяч доларів США.

24.04.2018 року о 16.37год., ОСОБА_2, на виконання раніше обумовленого злочинного наміру, з метою вимагання грошових коштів з ОСОБА_5, відправив на мобільний телефон останнього текстове повідомлення з номером карткового рахунку і зобов'язав ОСОБА_5 перерахувати грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, що останній зробив в цей же день о 19.00год., перерахувавши грошові кошти у сумі 25 000 грн.

27.04.2018 року ОСОБА_7 на виконання раніше обумовленого злочинного наміру, з метою вимагання грошових коштів з ОСОБА_5, відправив на мобільний телефон останнього текстове повідомлення з номером карткового рахунку і зобов'язав його перерахувати грошові кошти у сумі 5 000 грн., що останній і зробив 28.04.2018 року.

29.05.2018 року ОСОБА_2, на виконання раніше обумовленого злочинного наміру, з метою вимагання грошових коштів з ОСОБА_5, на мобільний телефон останнього, відправив текстове повідомлення з номером карткового рахунку і зобов'язав ОСОБА_5 перерахувати грошові кошти у сумі 30 000 грн., що останній і зробив у цей же день.

29.05.2018 року ОСОБА_7, на виконання раніше обумовленого злочинного наміру, з метою вимагання грошових коштів з ОСОБА_5, відправив на мобільний телефон останнього текстове повідомлення з номером карткового рахунку і зобов'язав його перерахувати грошові кошти у сумі 5 000 грн., що останній і зробив у цей же день.

30.05.2018 року об 11.39год. ОСОБА_2 затриманий у порядку ст. 208 КПК України, 31.05.2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 01.06.2018 року стосовно ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 29.07.2018 року включно без визначення розміру застави.

Постановою заступника прокурора Донецької області від 16.07.2018 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 30 листопада 2018 року.

За вказаним кримінальним провадженням 20.07.2018 року на розгляд слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести додаткові слідчі і процесуальні дії.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 25.07.2018 року частково задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном на 60 днів по 22.09.2018 року включно з визначенням розміру застави у сумі 88 100 гривень і покладенням обов'язків.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення і постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Вважає, що слідчий суддя дійшов хибного висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 кваліфікуючої ознаки як погроза вбивством та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому і безпідставно визначив розмір застави підозрюваному.

Окрім того, висновки суду у частині доведеності підозри за ч.2 ст.189 КК України з кваліфікуючою ознакою за попередньою змовою та недоведеності кваліфікуючої ознаки щодо погроз насильства є суперечливими, так як під час вчинення злочину за попередньою змовою усі дії підозрюваних охоплюються єдиним умислом.

На думку апелянта, визначаючи заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за вчинення тяжкого злочину суд належним чином не обґрунтував та залишив поза увагою, що підозрювані вимагали від потерпілого грошові кошти у сумі 11000 доларів США, що дорівнює 287000 гривень.

Вважає, що внесення підозрюваним застави і звільнення його з-під варти не забезпечить належного виконання ним покладених на нього судом обов'язків і може призвести до його переховування від органів досудового слідства або суду, зважаючи на тяжкість можливого покарання, а також впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Позиції учасників судового провадження

В ході апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_2 показав, що має сім'ю, на його утриманні батьки похилого віку, він має свій бізнес, не має наміру ухилятися від виконання покладених на нього судом обов'язків. Просив врахувати наведене, а також стан його здоров'я та залишити без змін обраний щодо нього запобіжний захід.

Прокурор показав, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства, тому слідчий суддя безпідставно визначив розмір застави.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу прокурора просили залишити без задоволення, ознайомившись з витребуваними матеріалами і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви Суду

Мотивуючи прийняте рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, слідчий суддя зазначив, що у повній мірі не може погодитися із пред'явленою підозрою ОСОБА_2 в частині погроз на вбивство потерпілого та погрозами заподіяння останньому тілесних ушкоджень, тоді як підозру в частині вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб вважає обґрунтованою зібраними у кримінальному проваджені доказами, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави для продовження підозрюваному виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання зазначеним ризикам, з визначенням розміру застави.

Сторони кримінального провадження не оскаржують висновок суду в частині наявності обґрунтованої підозри, а також ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які не зменшилися, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, прокурор в апеляційній скарзі оскаржує визначення застави, а також її розмір.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Аналізуючи наведену норму закону, колегія суддів зауважує, що не визначати розмір застави це є правом, а не обов'язком суду, крім того, слідчий суддя повинен враховувати підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України.

Так, згідно частини 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 36 820 до 147 280 гривень відповідно.

Слідчий суддя в мотивування обраного ним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави послався на відсутність вагомих доказів про те, що ОСОБА_2 безпосередньо застосовував насильство або погрожував його застосуванням, чи був обізнаний у застосуванні насильства або погрози його застосування щодо потерпілого.

Таким чином, при продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 з визначенням розміру застави, слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, особу підозрюваного, який одружений, раніше не судимий, має хронічні захворювання та потребує лікування, характеризується позитивно, його майновий стан та вважав за необхідне при продовженні строку тримання під вартою визначити заставу у розмірі 88100 гривень, застава у даному розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірною для нього.

З урахуванням наданих матеріалів справи, практики Європейського суду з прав людини та встановленого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 з визначенням розміру застави, діяв відповідно до вимог ст.183 КПК України, визначив розмір застави у межах, передбачених ст. 182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, дані щодо його стану здоров'я, матеріального стану, що буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, поклавши обов'язки: прибувати до слідчого, у проваджені якого знаходиться кримінальне провадження, за першою вимогою; сповіщати слідчого, прокурора, суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м. Києва, крім виїзду до м. Маріуполя для проведення слідчих (розшукових) дій; утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками без дозволу слідчого; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вимоги апелянта в частині необґрунтованого визначення слідчим суддею застави та її розміру, безпідставними та не підлягаючими задоволенню.

З викладених вище підстав, колегія суддів вважає рішення слідчого судді за клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, з визначенням розміру застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, законним, обґрунтованим та вмотивованим, а апеляційні вимоги прокурора не підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 липня 2018 року про продовження підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 22 вересня 2018 року включно, з визначенням розміру застави у сумі 88 100 гривень, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

Преснякова А.А.

Бєдєлєв С.І.

Демяносов О.В.