Постанова № 75639718, 31.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 236/2120/17 Номер провадження 22-ц/775/1118/2018

Єдиний унікальний номер 236/2120/17

Номер провадження 22-ц/775/1118/2018

Категорія: 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мірути О.А.

суддів Тимченко О.О., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ситніка Д.Л.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, Д»якова О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в місті Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради Донецької області на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 квітня 2018 року (суддя Бєлоусов А.Є.) у цивільній справі № 236/2120/17 за позовом керівника Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області до ОСОБА_3 міської ради Донецької області, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_5, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 50,1321 га та припинення виконання зобов’язань за цим договором на майбутнє,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2017 року керівник Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області звернувся до суду з позовом, який в наступному уточнив (а.с. 100-111, т.1), до ОСОБА_3 міської ради Донецької області, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_5, в якому просить: визнати недійсним договір оренди земелі між Криволуцькою сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 29.03.2013 року, зареєстрований за № 586081, на земельну ділянку за кадастровим номером 1423082000:05:000:0381 площею 50,1321 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Криволуцької сільської ради Краснолиманського району Донецької області та припинити виконання зобов’язань за ним на майбутнє, посилаючись на наступне.

На підставі рішення Краснолиманської міської ради від 15.11.2012 року, між Криволуцькою сільською радою та ОСОБА_4 29.03.2013 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 50,1321 га з кадастровим номером 1423082000:05:000:0381, для ведення фермерського господарства. Актом про передачу від 29.03.2013 року зазначену земельну ділянку передано в користування ОСОБА_4 При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки не здійснювалася. Згідно з договором орендна плата вноситься орендарем щорічно, в грошовій формі у розмірі 7519,82 грн.

Оспорюваний договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі», оскільки не містить у собі всіх істотних умов, а саме - нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

Крім того, на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким законодавець вніс зміни до Земельного кодексу України, зокрема ст. 122 Земельного кодексу України, Краснолиманська міська рада з 01.01.2013 року позбавлена повноважень розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Крім того, земля була надана ОСОБА_4 в оренду для ведення фермерського господарства, але відомості про створення ним фермерського господарства чи оформлення суб’єкта господарювання (фізичної особи-підприємця) відсутні, а навпаки 15.06.2016 року ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_5 договір суборенди вказаної земельної ділянки, який передбачає отримання прибутку. Вказане свідчить про відсутність у ОСОБА_4 реального бажання займатися фермерською діяльністю, штучного використання процедури створення фермерського господарства для отримання в оренду земельних ділянок, передання їх у суборенду без достатніх правових підстав.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 квітня 2018 року у задоволенні заяви представників відповідачів ОСОБА_3 міської ради Донецької області, ОСОБА_4 про застосування у спірних правовідносинах строку позовної давності відмовлено. Позов керівника Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1423082000:05:000:0381 площею 50,1321 га, розташованої за межами населених пунктів на території колишньої Криволуцької сільської ради, укладений 29.03.2013 року між Криволуцькою сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_4, та припинено виконання зобов’язань за цим договором на майбутнє.

Із вказаним судовим рішенням не погодився відповідач ОСОБА_3 міська рада Донецької області, яка подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, а саме:

- технічна документація з нормативної оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. На території Краснолиманського району на той час був відсутній такий орган, тому затвердити грошову оцінку земельної ділянки, якщо б вона і була виконана, було неможливо;

- оскаржуваний договір було укладено відповідно до чинного на момент укладання законодавства, а саме: узгоджений з головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області про що свідчить відповідний наказ; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Тобто, на момент прийняття рішення про розрахунок орендної плати за землю, орендна плата повинна бути не меньша 0,3% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області. Тобто орендна плата становила б на 16809, 63 грн. менше ніж нараховано зараз. Невизначеність нормативної грошової оцінки земельної ділянки у спірному договорі не породжує юридичних наслідків та не зумовлює його недійсність;

- при наявності спору щодо невідповідності попередніх платежів за оренду, сторона орендодавця не позбавлена можливості стягнути такі кошти із доведенням всіх необхідних умов;

- вважає неприпустимим припинення прав та обов»язків на майбутнє, оскільки в силу закону договір вважається не дійсним з моменту його підписання, а правовідношення за таким договором припиняються з моменту набрання чинності рішенням суду, яким договір визнано недійсним.

Не погодившись з доводами апеляційної скарги, позивач подав на неї відзив, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду від 20 квітня 2018 року без змін, посилаючись на відповідність рішення суду встановленим обставинам у справі. Вважає, що позивачем доведено, що технічна документація про нормативну грошову оцінку оспорюваної земельної ділянки в архів відділу не надходила, питання про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки землі по вказаній земельній ділянці не розглядалось у той час, як нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати при укладанні договору оренди землі, тому рішення суду є законним та обгрунтованим.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області в судове засідання не з»явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про відкладення розгляду справи через необхідність додаткового часу на підготовку пояснень по справі. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ОСОБА_5 отримав судову повістку про виклик на 31.07.2017 року, - 17.07.2018 року, тобто у відповідності зі ст. 128 ЦПК України, завчасно, тому суд визнав неявку третьої особи ОСОБА_5 в судове засідання не поважною, відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити.

Представники позивача ОСОБА_2 та Д»яков О.Б. доводи апеляційної скарги не визнали, просили відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази у справі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.п.1, 3 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2013 року між Криволуцькою сільською радою та громадянином ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1423082000:05:000:0381 площею 50,1321 га, розташованої за межами населених пунктів на території колишньої Криволуцької сільської ради (т.1, а.с.19-21).

15.06.2016 року між фізичною особою ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір суборенди спірної земельної ділянки (т.1, а.с.26-27). Плата за суборенду за домовленістю сторін договору може здійснюватись як суборендодавцю, так і Краснолиманській міській раді в рахунок відповідної орендної плати, в розмірі 11270,70 грн. за рік.

При укладенні спірного договору технічна документація про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 1423082000:05:000:0381 до Відділу у Лиманському району ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не надходила, питання про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки на сесію Краснолиманської міської ради не вносилось, що підтверджується повідомленнями Відділу у Лиманському району ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 14.06.2017 року № 212 та Виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Донецької області від 16.06.2017 року № 2336-02-07, а також вбачається з самого тексту договору оренди, в п. 5 якого зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не виконувалася (т.1,а.с. 19,36,37).

Рішенням Красноліманської міської ради від 15.11.2012 року за № 6/19-1880 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право (оренди) на земельні ділянки громадянину ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства на території Криволуцької сільської ради (за межами населених пунктів) (а.с.18 т.1).

Задовольняючи позов про визнання недійсним договору оренди у зв'язку з недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законодавством порядку, суд дійшов висновку, що спірний договір укладено з порушенням норм ст.13 Закону України «Про оцінку земель», ст.ст.15, 21 Закону України «Про оренду землі», а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та тривале, поза розумним строком, користування орендарем земельною ділянкою, переданою зі цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства» без створення такого господарства Тобто, спірний договір не відповідає вимогам законодавства.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується з наступних підстав.

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

За положеннями ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1 – 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відносини, пов’язані з орендою землі для ведення фермерського господарства регулюються відповідними нормами ЦК України, ЗК України, законами України «Про фермерське господарство», «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ст.ст. 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Чч.2,3 ст. 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Отже, ст. 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов’язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються крім ЗК України Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України – загальним.

Так, згідно з абз. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Передача в оренду земельних ділянок здійснюється за договором оренди.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов’язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України «Про оцінку земель»).

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати при укладенні договору оренди.

У справі, яка переглядається, прокурор оспорює дійсність договору оренди землі, укладеного 29.03.2013 року між Криволуцькою сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_4, з підстав: відсутності нормативної грошової оцінки землі, яка є предметом зазначених договорів оренди землі; та відсутності у ОСОБА_4 реального бажання займатися фермерською діяльністю, штучного використання процедури створення фермерського господарства для отримання в оренду земельних ділянок, передання їх у суборенду без достатніх правових підстав.

Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Ч.5 ст. 5 цього Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно із ч.3 ст. 201 ЗК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Таким чином, нормативна грошова оцінка – конкретна вартісна характеристика, яка містить низку етапів, передбачених чинним законодавством. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка технічної документації грошової оцінки спеціальною установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації.

При розгляді цієї справи, суд виходив з того, що на момент укладення спірних договорів оренди земельних ділянок не було проведено нормативної грошової оцінки землі і ця обставина є безумовною підставою для визнання вчинених правочинів недійсними.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції встановлена відсутність проведення нормативної грошової оцінки землі взагалі, доводи апеляційної скарги в частині відсутності на території Краснолиманського району районної ради, в повноваження якої входило затвердження грошову оцінку земельної ділянки, - не заслуговують на увагу.

Також з вищевикладених підстав не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині відповідності укладання спірного договору нормама діючого на той час законодавства, оскільки не проведення нормативної грошової оцінки землі є безумовною підставою для визнання вчинених правочинів недійсними.

Доводи апеляційної скарги в частині відповідності визначеної сторонами договору суми орендної плати нормативній грошовій оцінці землі також не заслуговують на увагу, оскільки наданий суду апеляційної інстанції представником відповідача ОСОБА_3 міської ради Донецької області розрахунок здійснений неповноважним на те органом, а тому не може вважатися належним доказом по справі.

Стосовно доводу апеляційної скарги про наявність у орендодавця права, в разі невідповідності попередніх платежів за оренду, стягнути такі кошти із доведенням всіх необхідних умов, апеляційний суд вважає, що це право орендодавця не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції щодо визнання договору оренди недійсним.

що при наявності спору щодо невідповідності попередніх платежів за оренду, сторона орендодавця не позбавлена можливості стягнути такі кошти із доведенням всіх необхідних умов, апеляційний суд вважає, що цей довод не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції .

Разом з цим, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної справи в частині припинення прав та обов»язків на майбутнє, оскільки в силу Закону договір вважається недійсним з моменту його підписання, а правовідношення за таким договором припиняються з моменту набрання чинності рішення суду, яким договір визнано недійсним, тому рішення суду в частині припинення прав та обов»язків на майбутнє є неприпустимим та підлягає скасуванню в цій частині.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині ухвалено у порушення норм матеріального права, відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК, воно підлягає скасуванню в частині припинення виконання зобов’язання за договором на майбутнє з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради Донецької області задовольнити частково.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 квітня 2018 року в частині припинення виконання зобов’язання за договором на майбутнє,- скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог керівника Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області до ОСОБА_3 міської ради Донецької області, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_5, в частині припинення виконання зобов’язань за договором на майбутнє, – відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Судді :

Повний текст складений: 01.08.2018 року

Доповідач: