Ухвала суду № 75639135, 31.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18903/17 Провадження №11-кп/773/387/18 Головуючий у 1 інстанції:Артиш Я. Д. Категорія: ч.3 ст.185 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.

суддів - Денісова В.П., Подолюка В.А.,

з участю секретаря - Старенько Л.М.,

прокурора - Супрунюк Т.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого Куковського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12017030010004778 за апеляційною скаргою прокурора Луцької місцевої прокуратури на вирок Луцького міськрайонного суду від 18 травня 2018 року щодо ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина Республіки Білорусь, білоруса, з повною базовою середньою загальною освітою, розлученого, не працюючого, не судимого,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишено попередній - у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з моменту взяття під варту - з 16 жовтня 2017 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином залишено без розгляду.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Так, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 12 жовтня 2017 року, в період часу з 15:00 год. по 17:15 год., діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, використовуючи спеціально пристосовані відмички для відкриття дверних замків, проник до приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав 2 пари золотих сережок, загальною вагою близько 16 грам, вартістю 13000 грн., золоте кільце, вагою, близько 4 грам, вартістю 3000 грн., жіночу шубу з хутра єнота, вартістю 15000 грн., ноутбук марки «Acer Aspire 5542/5242 Series», вартістю 2000 грн., відеокамеру марки «Canon Legria HF», вартістю 2000 грн., фотоапарат невідомої марки, вартістю 500 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 35500 грн.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій обвинуваченого, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 с.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки. В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляцію в повному обсязі, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти її задоволення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судове рішення відповідно до положень ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим,

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у приміщення та кваліфікація його дій за ч.3 ст.185 КК України є правильними і ґрунтуються на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

За положеннями ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Посилання прокурора, наведені в апеляційній скарзі про невідповідність призначеного йому покарання, на думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу.

Так при призначенні покарання судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, який за кваліфікацією злочинів по ступеню тяжкості відповідно до ч.4 ст.12 цього Кодексу, відноситься до категорії тяжких.

До обставин, які пом'якшують покарання, місцевий суд відніс щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З достатньою повнотою судом взято до уваги конкретні обставини кримінального провадження, спосіб вчинення злочину та вартість викраденого майна, відомості про те, що обвинувачений являється громадянином іноземної держави, при цьому, вперше притягується до кримінальної відповідальності на території України, зареєстрований та проживає на території Республіки Білорусь, постійного місця проживання не має на території України, допомагає у веденні господарства матері - пенсіонерці, не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається, думку потерпілої про те, що усі збитки їй відшкодовано, претензій будь - якого характеру до обвинуваченого вона не має, вибачила його за вчинене та просить суворо не карати і не позбавляти реально його волі.

З огляду на вищенаведене апеляційний суд доходить висновку, що наявність вищевказаних даних про особу обвинуваченого та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину стали підставою для призначення ОСОБА_1 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті, за якою він засуджується у виді позбавлення волі на строк 2 роки, яке неможливе без ізоляції від суспільства та є необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, і таким, що фактично відповідає тяжкості вчиненого злочину.

Що стосується доводів прокурора в апеляційній скарзі, що відсутні обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, то вони також не є слушними, оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді першої інстанції вину визнав повністю та дав відповідні показання, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставно прийшов до висновку, що вказані обставини у відповідності до ст. 66 КК України є такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає законних підстав для скасування або зміни вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2018 року з мотивів, наведених в апеляційній скарзі прокурором.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора Луцької місцевої прокуратури залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 31.07.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай