Рішення № 75639069, 31.07.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/435/2018

ЄУН 229/1129/18

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лопатко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Буймістрової А.О.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулась до ЗАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим був укладений кредитний договір №б/н від 31.03.2006 року, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 3800,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі. Відповідно до умов договору, позичальника було зобов’язано щомісячно вносити грошові кошти в рахунок погашення кредиту та повернути всю суму кредиту у визначені строки. В порушення умов кредитного договору відповідач зобовязанння за вказаним договором не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 28 лютого 2018 року становить 56886,21 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 3718,06 гривень, заборгованість по процентам - 49783,09 гривень, заборгованість по пені та комісії – 200,00 гривень, штраф - 500 гривень (фіксована частина), штраф – 2685,06 гривень (процентна складова).

В судове засідання представник позивача не з явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте надав до суду заяву в якій просить розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 зазначила, що позов не визнає і просить відмовити в його задоволенні, зокрема, заявила клопотання про застосування строку позовної давності при стягненні заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд, дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 31.03.2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 3800,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до нової редакції статуту ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» останнє є правонаступником зі всіма правами і обов'язками Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

В анкеті-заяві ОСОБА_1 власною рукою вказала дату заповнення заяви 31 березня 2006 року.

Також в цій анкеті-заяві ОСОБА_1 вказала, що ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку і згодний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком угоду про надання банківських послуг. Вона зобовязалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.

Як видно з вказаної заяви, ОСОБА_1 видано кредитну картку «Універсальна 55 днів пільгового періоду» з кредитним лімітом у 1500 грн. з базовою процентною ставкою 3% на місяць на залишок заборгованості. 31 березня 2006 року була оформлена та видана ОСОБА_1 кредитна картка № 5457082907822972, таким чином датою відкриття рахунку і видачі картки № 5457082907822972 є 31 березня 2006 року.

В судовому засіданні відповідач не заперечувала факту отримання в Банку кредитної картки до складання ним заяви про надання банківських послуг.

Враховуючи, що датою отримання кредитної картки ОСОБА_1 і датою відкриття рахунку є 31 березня 2006 року, на підставі пункту 3.1 Умов та Правил надання банківських послуг датою укладання кредитного договору з відповідачем є саме 31 березня 2006 року.

Відповідно до розділу 3 «Умови обслуговування» Умов і Правил надання банківських послуг для надання послуг Банк відкриває Клієнту Картрахунки, видає Клієнту Картки, їх вид і строк дії визначений в заяві і в Памятці клієнта, підписанням якого Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку у будь-який час змінити ( зменшити, збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Держателя щодо прийняття будь якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Порядок здійснення платіжних операцій з використанням платіжних карток, а також порядок отримання Кредиту регулюється діючим законодавством України, нормами Міжнародних платіжних систем Visa International, MasterCard International, даним Договором, Умовами і правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Памятка клієнта оформлюється і є невідємною частиною договору тільки у випадку оформлення і видачі платіжної картки по кредитній схемі.

Відповідно до розділу 3 «Користування карткою» користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. За закінченням строку дії відповідна Картка продовжується Банком на новий строк ( шляхом надання Банком Клієнту нової картки з новим строком дії, якщо раніше ( до початку місяці закінчення строку дії) не надійшла письмова заява Держателя про закриття Картрахунку а також за умови наявності грошових коштів на Картрахунку ( в останній день місяця закінчення строку дії) і при дотриманні інших умов продовження, передбачених Договором.

Відповідно до довідки, ОСОБА_1 отримала у Банку картку № 5457082907822972 із строком дії до останнього дня квітня 2015 року.

В судовому засіданні відповідач не оспорювала даний факт, та не надала суду доказів, які б спростували ці доводи позивача.

Згідно виписці з карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 04.04.2006 року по 26.05.2014 року видно, що відповідач постійно користувалася вказаним лімітом, знімаючи гроші готівкою, оплачуючи послуги мобільного зв'язку, перерахування коштів між рахунками по договору, тощо.

Отже, станом на 28 лютого 2018 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 31 березня 2006 року складає 56886.21 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом 3718.06 гривень;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 49783.09 гривень;

- заборгованість за пенею та комісією - 200.00 гривень;

- штраф (фіксована частина) - 500,00 гривень;

- штраф (процентна складова) - 2685.06 гривень.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст.530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові(частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності:загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність, встановлюється тривалістю у три роки(стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом прийнято до уваги те, що відповідно до пункту 2 розділу І Умов та Правил надання банківських послуг установлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення).

Відповідно до пп.3.1.1, 5.4 розділу ІІ Правил користування платіжною карткою визначено, що граничний строк дії картки вказано на лицевій стороні (місяць і рік), і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).

Встановлено, що строк дії картки № 5457082907822972, яка була видана ОСОБА_1 31 березня 2006 року при укладенні кредитного договору до останнього дня квітня 2015 року.

Відтак, банк пред’явив позов до суду 29 березня 2018 року, не порушивши строку позовної давності.

В правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності ( ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Враховуючи, що строк дії картки ОСОБА_1 № 5457082907822972 до останнього дня квітня 2015 року, а в суд позивач звернувся 29 березня 2018 року, він не пропустив строк позовної давності для захисту порушеного права.

Тому суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь банку заборгованість за кредитним договором в межах строку позовної давності, яка дорівнює три роки.

Враховуючи, що звернення банку у суд мало місце 29 березня 2018 року, для розрахунку розміру заборгованості необхідно прийняти відомості про наявність заборгованості за кредитним договором з 29 березня 2015 року.

Станом на 29 березня 2015 року сальдо поточної заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту дорівнює 3641.31 грн., сальдо простроченої заборгованості за кредитом 76.75 грн. Загальна сума заборгованості за тілом кредиту дорівнює: 3641.31 + 76.75 = 3718.06 грн.

Вказаний факт підтверджений розрахунком заборгованості за кредитним договором. Вказаний розрахунок ОСОБА_1 не спростований.

Як вбчається з цього ж розрахунку з моменту укладення договору банк застосовував до кредитних відносин з ОСОБА_1 проценту ставку у розмірі 36% річних.

В подальшому вказаний відсоток за користування кредитом змінювався і періодично дорівнював: з 04 квітня 2006 року по 31 грудня 2012 року - 36,00%, з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року - 30.00 %, з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року – 34,80%, з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2018 року – 43,20%.

Суд вважає, що застосування у спірних правовідносинах підвищеної процентної ставки щодо ОСОБА_1 є неправомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» №906 СП 2014-6915682 від 18 серпня 2014 року з 1 вересня 2014 року актуалізовані тарифи, зокрема по карті «Універсальна»: трати клієнтів з 01.09.2014 року – 2.9%, трати клієнтів до1 вересня 2014 року – 2.5%. По всім тратам, які здійснені до 1 вересня 2014 року проценти будуть нараховуватися по старій ставці до повного погашення заборгованості по цим тратам. З 1 жовтня 2014 року запроваджується ставку у 3.2% замість 2.5%.

З виписки по картарахунку ОСОБА_1 видно, що вона з 31 травня 2014 року кредитною карткою не користується, будь яких грошових витрат, операцій не здійснює.

Тому підстави для нарахування Банком відповідачу збільшених процентів за користування кредитом з 01 вересня 2014 року відсутні.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь які докази виконання банком своїх зобов’язань за кредитним договором щодо повідомлення клієнта про зміну тарифів.

За таких умов суд вважає, що у Банку відсутні підстави для застосування до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті процентів за користування кредитом підвищеної процентної ставки. Суд має виходити із ставки, що мала місце з моменту укладення між сторонами кредитного договору, тобто з 36% річних, або 3% на місяць.

За період з 29 березня 2015 року по 28 лютого 2018 року сплинуло 35 місяці. Тому заборгованість по процентах за користування кредитом дорівнює:

3718.06 х 3% х 35 = 3903.96 грн. Саме така сума заборгованості за процентами за користування кредитом має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Звертаючись в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 штрафів в сумі 3185,06 грн., позивач посилався на те, що кредитним договором передбачена відповідальність боржника за неналежне виконання грошового зобовязання за кредитним договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Крім того, суд враховує, що Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та 5.11.2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2.12.2015 року № 1275-р місто Дружківка Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Отже, враховуючи те, що відповідач є громадянином України, який зареєстрований та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», він має бути звільненим від сплати штрафних санкцій. Тому позивач безпідставно нарахував і вимагає сплати відповідачем штрафів за кредитним договором.

Відповідно до пункту 6.5 Умов і Правил надання банківських послуг Клієнт банку зобовязаний погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його користування, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

На підставі вказаного пункту Умов і Правил надання банківських послуг позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по комісії в загальній сумі 200,00 грн.

Суд вважає, що і вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню через те, що в кредитному договорі, яким є заява ОСОБА_1 про надання банківських послуг, сторони за договором не передбачили сплату боржником комісії. Зокрема не передбачені види комісії і її розмір.

Тому у банку не було підстав для нарахування комісії у будь якому розмірі.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених вимог за позовом становить 13%. Таким чином підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 229,06 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76 - 80, 89, ч.1 ст. 141, 259, 263 - 265, п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце реєстрації: м. Київ, вул. Грушевського, будинок № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце реєстрації: м. Київ, вул. Грушевського, будинок № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570), МФО 305299, р/р 29092829003111, заборгованість за кредитом в сумі 3718 (три тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 06 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 29 березня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно в сумі 3903 (три тисячі дев’ятсот три) грн. 96 коп., а всього 7622 (сім тисяч шістсот двадцять дві) грн. 02 коп.

В частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 49783,09 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 200,00 грн., штрафів в сумі 3185,06 грн. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 06 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2018 року.

Суддя: Н. В. Лопатко