Рішення № 75636442, 07.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року № 810/1732/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ТОВ «МІМКОМ» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ “МІМКОМ” з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України від 28 грудня 2017 року №496260/40636138 та зобов’язати зареєструвати податкову накладну від 24 листопада 2017 року № 28 подану ТОВ “МІМКОМ”.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення порушує його права та норми чинного законодавства, оскільки рішення відповідача є не обґрунтованим, не відповідає дійсності та спростовується наданими документами. Зазначені документи та пояснення не були розглянуті та досліджені відповідачем при прийнятті рішення, що є підставою для визнання його необґрунтованим та протиправним. Вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача в письмовому відзиві, поданого до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «МІМКОМ» зареєстроване юридичною особою 06.07.2016, має статус платника податку на додану вартість та є платником податку на загальних підставах. Основними видами діяльності ТОВ “МІМКОМ ” за КВЕД 2010 є: 31.01 – виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІМКОМ" (продавець) та ПАТ «Укртелеком» (покупець) було підписано договір поставки № 80D415-1639/17 від 14.11.2017 предметом якого є виробництво та поставка меблів перелік, яких зазначено у додатку №4 до договору. Згідно п. 7.1.1. договору, покупець зобов’язаний оплатити за меблі авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості товару протягом 10 календарних днів з дати отримання оригіналу рахунка-фактури від постачальника. Відповідно до даного договору та згідно пункту 7.1.1. ПАТ «Укртелеком» 24.11.2017 року здійснило авансовий платіж в розмірі 50% від суми замовлення на суму 678157,80 грн., з ПДВ, що підтверджує платіжне дорученню №57160 від 24.11.2017 року в банківській виписці від 24.11.2017 року. Відповідно до вимог Податкового кодексу України в ТОВ «МІМКОМ» виникли податкові зобов’язання перед ПАТ «Укртелеком» на суму авансового платежу.

Таким чином, відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ТОВ «МІМКОМ» була складена податкова накладна № 28 на суму авансового платежу згідно платіжного доручення № 57160 від 24.11.2017р. та направлено 13 грудня 2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.12.2017 через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України надійшло повідомлення про прийняття документа та зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 9403 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України ТОВ «МІМКОМ» 20.12.2017 року було направлено на адресу ДФС Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена від 13.12.2017 року разом з поясненнями та відповідними копіями документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №28 від 24 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме направлено: - повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовним ПН/РК від 20.12.2017р. №1, де було зазначено пояснення, що основним видом діяльності ТОВ «МІМКОМ» є виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі та були надані пояснення щодо специфіки діяльності підприємства; - пояснення щодо ведення господарської діяльності товариства; - копія договору поставки № ВСТР/М-03/17 від 06.03.2017; - копія додаткової угоди №1 від 01.07.2017 до договору №ВСТР/М від 06.03.17; - копія договору поставки №80D415-1639/17 від 14.11.2017; - копія договору поставки № 01/385/17 від 27.11.17; - копія додатку №1 Специфікація товару до договору №80D415-1639/17 від 14.11.2017; - копія додатку №2 Детальний опис товару до договору №80D415- 1639/17 від 14.11.2017; - копія додатку №3 до договору №80D415-1639/17 від 14.11.2017; - копія додатку №4 до договору №80D415-1639/17 від 14.11.2017; - копія Документу про зупинку реєстрації від 13.12.2017; - копія Звіту по дебетових і кредитових операціях на рахунку 26005052658680 від 24.11.2017; - копія Звіту по дебетових і кредитових операціях на рахунку 26005052658680 від 27.11.2017; - копія Звіту по дебетових і кредитових операціях на рахунку 26005052658680 від 28.11.2017; - копія рахунка-фактури № ВТ-0050972 від 28.11.17; - копія рахунка-фактури № 5683 від 28.11.17; - копія рахунка-фактури № К-000046480 від 27.11.17; - копія рахунка-фактури № К-000046340 від 27.11.17; - копія видаткової накладної №РН-0006972 від 29.11.17; - копія видаткової накладної №5238 від 29.11.17; - копія видаткової накладної №К-000053283 від 28.11.17; - копія видаткової накладної №К-000053315 від 29.11.17; - копія товарно-транспортної накладної №5238 від 29.11.17; - копія довіреності № 25; - копія довіреності № 26; - копія пояснення щодо ведення господарської діяльності; - копія Сертифікату відповідності затвердженому в реєстрі Системи № UA.044.0013321-17.

Однак, 28 грудня 2017 комісією ДФС України прийнято рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної із підстави надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, №496260/40636138 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 24.11.2017 № 28.

ТОВ «МІМКОМ», не погоджуючись з вказаним рішенням комісії ДФС, вважаючи його необґрунтованим та таким, що прийняте без належного врахування та оцінки всіх наданих платником податків документів, 04.01.2018 року звернулося до Державної фіскальної служби України зі Скаргою (вих. №1 від 04.01.2018, вх. № 1839) на рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не отримавши відповідь на скаргу від 04.01.2018 року, позивач повторно звернувся із скаргою (вих. №3 від 30.01.2018, вх. №19716/6) на рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак станом на дату розгляду адміністративної справи по суті, сторонами інформацію щодо розгляду даних скарг суду не надано.

Отже, платником податків було вжито всіх заходів та надано усі необхідні достатні документи, які підтверджують реальність здійснення операції за податковою накладною №28 від 24 листопада 2017 року.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями ДФС, звернувся до суду за захистом своїх інтересів.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням Державної фіскальної служби України, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини та приписи законодавства, діючого на час виникнення цих правовідносин.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки з питань відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту) та з інших питань.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами зазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно п. 74.2. статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п. 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Постановою КМУ від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як слідує з позовної заяви, позивач посилався на відсутність в оскаржуваному Рішенні обґрунтувань, на підставі яких Комісією відмовлено в реєстрації ПН. Зазначений факт унеможливлює та фактично позбавляє позивача права не тільки надати документи, підтверджуючі його господарську діяльність, але і належним чином оскаржити рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи слідує, що Рішення Комісії ДФС від 28 грудня 2017 року №496260/40636138 про відмову в реєстрації ПН не містять жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що орган влади зобов'язаний "виправдати" свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивоване рішення дає можливість його оскаржити та отримати перегляд у судовому порядку.

Оскаржене позивачем Рішення Комісії ДФС від 28 грудня 2017 року №496260/40636138 є актом індивідуальної дії.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Дана позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01.12.2009 року № 09/236.

Отже, суд вважає, що оскаржуване Рішення ДФС України є нечітким та незрозумілим не тільки для платника податків, а й для інших суб'єктів правовідносин та суду.

Таким чином, оскаржуване Рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.

У той же час з рішень контролюючого органу не зрозуміло, чому не враховані пояснення позивача, не надана оцінка направленим документам та відсутнє посилання на норми Закону, якими відповідач обґрунтовує своє рішення.

Оскільки суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняте не у спосіб, визначений законом, відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов’язання відповідача зареєструвати податкову накладну ТОВ «МІМІКОМ» від 24.11.2017 № 28 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктами 2, 3 та 4 частини 1 статті 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

Суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на висновок суду щодо протиправності оскаржуваних рішень, а також те, що вказаними рішеннями порушено право позивача на отримання податкового кредиту, вказана вимога також підлягає задоволенню.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3524,00 грн. (платіжне доручення від 03.04.2018 №984 та платіжне доручення від 04.04.2018 № 985).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 3524,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2017 року №496260/40636138.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 24 листопада 2017 року №28 подану ТОВ «МІМІКОМ», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «МІМІКОМ» (код ЄДРПОУ 40636138) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.