Рішення № 75635611, 27.07.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року Справа № 915/238/18

За позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”

(01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14; ідентифікаційний код 38727770)

в особі: Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація

морських портів України”

(Адміністрація Миколаївського морського порту)

(54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23; ідентифікаційний код 38728444)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН”

(54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1; ідентифікаційний код 14291113)

про: стягнення 7592,43 грн.,

Суддя Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання Берко О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю.

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 23.03.2018р. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ СП «Нібулон» боргу в сумі 7592,43 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. 22 Закону України «Про морські порти України», Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316 та мотивовані наступним:

- при експорті зернових культур ТОВ СП «Нібулон» навантажує великотоннажні судна на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту, який розташований в районі банки Трутаєва біля міста Очаків та входить до акваторії морського порту ОСОБА_3, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008р. №934 «Про межі акваторії морського порту ОСОБА_3»;

- для виконання вантажних операцій суднами відповідача в період з 23.03.2015р. по 24.03.2015р. було здійснено 2 заходження (вхід та вихід) на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків), у зв’язку з чим відповідач отримав від позивача послуги, які оплачуються портовими зборами, а саме: адміністративним збором, корабельним збором та санітарним збором. За заходження суден відповідача (буксир «Нибулон-3» та баржа NBL-022) на зовнішній рейд Миколаївського морського порту позивач нарахував відповідачу адміністративний збір в сумі 527,8 грн., корабельний збір в сумі 4078,41 грн., та санітарний збір в сумі 88,5 грн., та виставив відповідачу відповідний рахунок від 27.03.2015р. №13491512. Відповідач виставлений рахунок оплатив частково, сплативши нараховану суму санітарного збору в розмірі 88,5 грн. Залишок боргу в сумі 527,8 грн. адміністративного збору та 4078,41 грн. корабельного збору залишається несплаченим. У зв’язку з несплатою основного боргу позивач додатково нарахував відповідачу до стягнення 414,18 грн. - 3% річних та 2572,04 втрат від інфляції.

Відповідач у відзиві від 13.04.2018р. вих. №4752/3-18/27 та запереченні б/н від 15.05.2018р. проти позовних вимог заперечує, зазначаючи про їх необґрунтованість з наступних підстав: по-перше, оскільки заявлені позивачем ставки корабельного та адміністративного збору були сплачені відповідачем платіжним дорученням №63210 від 09.11.2015р.; по-друге, позивачем, на думку відповідача, було здійснено подвійне нарахування портових зборів за одні і ті ж рейси, оскільки судна відповідача при здійсненні донавантажування судна «REIS-G» здійснювали рейс від перевантажувального терміналу ТОВ «СП «Нібулон» (який знаходиться поза межами акваторії порту, визначеної постановою КМУ №934) на зовнішній рейд морського порту ОСОБА_3 та у зворотному напрямку до причалів ТОВ СП «Нібулон», що за твердженням відповідача, знаходиться за межами акваторії порту. За кожне судно відповідачем були сплачені 1 ставка корабельного збору за вхід в акваторію морського порту ОСОБА_3, 1 ставка за вихід з акваторії морського порту ОСОБА_3 та 1 ставка адміністративного збору за заходження суден до порту ОСОБА_3. Таким чином плавання виключно на зовнішньому рейді морського порту ОСОБА_3 та між зовнішнім рейдом та ділянкою акваторії, що знаходиться в межах міста ОСОБА_3 є плаванням в межах акваторії морського порту ОСОБА_3. В ділянці водного простору внутрішнього рейду порту ОСОБА_3 судна не швартувались до причалів, не ставали на якір, оскільки причали ТОВ СП «Нібулон» не знаходяться в акваторії морського порту ОСОБА_3; по-третє, відповідач стверджує, що на адміністративний збір не можуть нараховуватись втрати від інфляції та відсотки річних, оскільки вказаний платіж є платежем до Державного бюджету України, отже доходом державного бюджету, відносини між сторонами спору є такими, що виникли з бюджетного законодавства, тому вони не можуть регулюватись нормами ЦК України та ГК України.

23.04.2018р. позивач надав відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначив, що, по-перше, він не виставляв відповідачу кілька рахунків за портові збори, які є предметом позову, не допускав будь-якої обчислювальної помилки, та відповідач не сплачував суму боргу за виставленим рахунком від 27.03.2015р. №13491512; по-друге. Термінал ТОВ СП «Нібулон», в т.ч. причали, акваторія, підхідний канал входять до меж морського порту ОСОБА_3 відповідно до п. 3 прикінцевих положень Закону України «Про морські порти України».

23-24.07.2018р. відповідач надав суду та просив залучити до матеріалів справи висновок експерта №120-983 від 23.07.2018р. та довідки щодо здійснення оплат спірних корабельного та канального зборів.

За результатами дослідження в судовому засіданні 24.07.2018р., господарський суд не приймає до уваги надані відповідачем результати експертизи (висновок експерта №120-983 від 23.07.208р.), оскільки вони не стосуються обставин даної справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Протягом розгляду справи сторони надавали суду численні письмові та усні пояснення на підтвердження своїх тверджень.

За наслідками проведеного судового засідання 27.07.2018р., у відповідності до приписів ст.240 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши в судових засіданнях представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» звернулось до Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів» (адміністрація Миколаївського морського порту) з листами-заявками №3208/3-15/33 від 10.03.2015р., №3210/3-15/33 від 10.03.2015р. та 3212/3-15/33 від 10.03.2015р., в яких просило надати якірну стоянку на зовнішньому рейді морського порту ОСОБА_3 а також дозвіл на донавантаження судна «REIS G» пшеницею із залученням плавзасобів (барж, буксирів та плавкранів) згідно з переліком.

18.03.2015р. судно «REIS G» прибуло до терміналу ТОВ СП «Нібулон» та 22.03.2015р. вибуло з терміналу та прибуло на зовнішній рейд Миколаївського морського порту з 36187,513 т. пшениці для дозавантаження, що підтверджується наданими позивачем копіями загальних декларацій, заявки на лоцманське проведення та довідки ІДПН №618 від 22.03.2018р. (а.с.35-38 т.1).

Для проведення та виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) відповідачем було застосовано кранове судно ОСОБА_3, буксир «Нібулон-3» та баржа NBL-022.

На підтвердження вказаних обставин позивачем були надані суду копії загальних декларацій на вхід та вихід суден, довідок, коносаментів, здавальних актів, вантажних маніфестів, доручень на відвантаження, акту наданих послуг (виконаних робіт) (а.с.39-72 т. 1).

Відповідач підписав акт наданих послуг (виконаних робіт) від 27.03.2015р. №13491512 із зауваженнями, які полягали у наданні власного розрахунку корабельного та адміністративного зборів виходячи із різної кількості заходів/виходів суден відповідача до акваторії порту.

В подальшому позивач виставив відповідачу рахунок №13491512 від 27.03.2015р. на загальну суму 4694,71 грн., з яких 527,8 грн. адміністративного збору, 4078,41 корабельного збору та 88,5 грн. санітарного збору.

Відповідач вказаний рахунок сплатив 06.05.2015р. частково на суму 88,5 грн. про що свідчить банківська виписка, надана позивачем (а.с.78-79 т.1).

В ході розгляду справи, відповідач надав суду копію рахунку №13501512 від 27.03.2015р. та платіжне доручення №63210 від 09.11.2015р. на суму 4609,81 грн., пояснивши, що позивач здійснив подвійне нарахування ставки корабельного збору відносно буксиру Нібулон-3 та баржі NBL-022.

Також відповідач надав суду копію довідки, підписаної заступником генерального директора з будівництва, експлуатації флоту та безпеки судноплавства ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_4, з якої вбачається що 09.11.2015р. товариство «Нібулон» здійснило перерахування ДП «Адміністрація морських портів» 4609,81 грн. платіжним дорученням №63210 від 09.11.2015р. в тому числі 4082,01 грн. корабельного збору та 527,8 грн. адміністративного збору по наступним судам – буксир «Нібулон-3» та баржа НБЛ-022.

Представник позивача в судовому засіданні проти тверджень відповідача заперечує, обґрунтовуючи це тим, що відповідачем вказаним платіжним дорученням був оплачений інший рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами суду надано два рахунка, датовані 27 березня 2015 року - №13491512 та №13501512 (а.с.73, 113 т.1). Вказані рахунки містять відомості щодо нарахування Миколаївською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» адміністративного, корабельного та санітарного зборів за входи та виходи суден відповідача – «Нібулон-3» та баржі NBL-022 у березні 2015 року на зовнішній рейд ММП до т/х «REIS-G». Суми адміністративного збору у обох рахунках ідентичні, суми корабельного та санітарного зборів містять невеликі розходження у бік збільшення (санітарний збір на 0,16 грн. та корабельний збір на 3,6 грн.).

У той час між сторонами відносини щодо обслуговування суден в т.ч. нарахування та оплату портових зборів згідно постанови КМУ від 12.10.2000р. №1544 (зі змінами та доповненнями) відбувались на підставі умов договору №7-С від 04.10.2010р.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.п.3.1, 3.2 вказаного договору позивач виставив відповідачу попередній рахунок (№13491512) на передоплату за портові збори, а остаточний розрахунок був здійснений на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів.

Відповідно до листа Мінфіну від 30.05.2011р. №31-08410-07-27/13794 «Щодо розгляду звернення про бухгалтерську звітність», рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Відповідач зазначає, що в даному випадку предметом позову є не зобов’язання, які виникли на підставі рахунку, а зобов’язання щодо оплати портових зборів, нарахованих на підставі Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316.

Позивач заперечує проти такого твердження відповідача, зазначаючи, що рахунок №13491512 не являється попереднім рахунком, має самостійний характер та у ньому нараховані адміністративний, корабельний та санітарний збори за інші входи та виходи суден відповідача до акваторії зовнішнього рейду, що підтверджується додатками до даного рахунку – відомостями-розрахунками по буксиру «Нібулон-3» та баржі NBL-022, які додані до матеріалів справи (а.с.74-75 т.1).

Представник відповідача в судовому засіданні зауважив, що жодних додатків до рахунку №13491512 він не отримував та сам рахунок не містить посилань на наявність у нього будь-яких додатків.

Факт здійснення операцій з дозавантаження судна «REIS-G» судами відповідача (буксир «Нібулон-3» та баржа NBL-022) на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту в період з 23.03.2015р. по 24.03.2015р. підтверджені матеріалами справи та не оскаржуються сторонами.

При цьому, господарським судом враховано, що в період 23-24.03.2015р. ТОВ СП «Нібулон» здійснював перевезення пшениці для вказаного дозавантаження з власного причалу до зовнішнього рейду морського порту ОСОБА_3 (Очаків).

Згідно зі ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 22 Закону України «Про морські порти України» у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Відповідно п.2.1 Порядку справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

Згідно з Додатком 1 до Порядку №316, вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди належать до групи А.

Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об’єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює (п.1.5 Порядку №316).

При цьому, відповідно до Порядку №316, корабельний збір нараховується за користування акваторією порту, тобто базою ціноутворення є вся акваторія з урахуванням сукупності всіх її складових: водних просторів, рейдів тощо.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про морські порти», акваторія морського порту (портова акваторія) - це визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден. Рейдом є частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження (внутрішній рейд).

Відповідно до ч.3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України», межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту ОСОБА_3» від 22.10.2008 №934 визначено, що акваторія порту включає:

- водний простір р. Південний Буг, обмежений береговою лінією, лінією кордонів причалів та лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;

- водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_3;

- водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;

- водний простір територіального моря (акваторія приписаного портового пункту Очаків), обмежений береговими гідротехнічними спорудами та лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;

- акваторію портового пункту Очаків, обмежену лініями, що з'єднують точки з такими координатами;

- акваторію підхідного каналу портового пункту Очаків, завширшки 200 метрів, та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу у напрямку 30°-210° між лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;

- акваторію Очаківського каналу, завширшки 100 метрів, та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу.

Згідно Лоції Чорного та Азовського морів на води України, Миколаївський морський порт розташований біля лівого берега річки східніше Каботажного молу. Акваторія порту поділена на зовнішній та внутрішній рейди. Акваторія порту охоплює водний простір річки Південний Буг, обмежений береговою лінією причалів, тринадцятим коліном Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першим коліном каналу акваторії порту ОСОБА_3, що є внутрішнім рейдом порту; акваторію приписаного портового пункту Очаків і підхідного каналу портового пункту Очаків; а також водний простір в районі банки Трутаєва, що є зовнішнім рейдом порту.

Для здійснення вантажних операцій з довантаження судна «REIS-G» (прапор PANAMA) на зовнішньому рейді морського порту ОСОБА_3 судна відповідача здійснили вхід в акваторію порту ОСОБА_3 і після завершення вантажних операцій здійснили вихід з акваторії морського порту ОСОБА_3.

Враховуючи, що судна здійснювали перехід від причалів ТОВ СП «НІБУЛОН», що знаходяться за межами акваторії порту, для здійснення довантаження великотонажного судна «REIS-G» в акваторії морського порту ОСОБА_3 (зовнішній рейд порту ОСОБА_3) і зворотне повернення судна до причалів ТОВ СП «НІБУЛОН», за кожне судно були сплачені: 1 ставка корабельного збору за вхід в акваторію морського порту ОСОБА_3, 1 ставка за вихід з акваторії морського порту ОСОБА_3 та 1 ставка адміністративного збору за заходження суден до порту ОСОБА_3 (сплачено за п/дорученням №63210 від 09.11.2015р.: 4082,01 грн. корабельного збору та 527,8 грн. адміністративного збору).

При переміщенні від причалів ТОВ СП “НІБУЛОН” до зовнішнього рейду морського порту ОСОБА_3 судна здійснили перехід, під час якого пройшли дві ділянки водного простору вказаних в Постанові Кабінету Міністрів України “Про межі акваторії морського порту ОСОБА_3” від 22.10.2008 №934, а саме:

- водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_3;

- водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами.

В даному випадку після заходу до Миколаївського морського порту судна відповідача не здійснювали входу/виходу з порту, а відбувалося переміщення суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішній рейд для дозавантаження судна “LITO”.

З огляду наведеного, господарський суд вважає, що, враховуючи норми Закону України “Про морські порти України”, згідно з яким рейд є частиною акваторії морського порту, прибуття судна на зовнішній рейд не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вхід судна в акваторію морського порту. Аналогічно відхід судна з зовнішнього рейду не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вихід з акваторії морського порту.

Також, при такому переміщенні судно не виходило за межі зони нагляду капітана морського порту ОСОБА_3, визначеної наказом Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) “Про визначення меж зон нагляду за безпекою мореплавства” від 23.07.2014 №331, “вихід з порту” - додаток №5 до наказу Міністерства інфраструктури від 27.06.2013 №430 не оформлювався суднам при переміщенні від одного водного простору до іншого водного простору в межах однієї акваторії порту.

Відповідно до Постанови КМ України “Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних” № 640 від 12.06.1996р., Бузько-Дніпровський лиман та річка Південий Буг (Миколаївська область) в частині Спаського каналу, каналу акваторії порту ОСОБА_3, порт ОСОБА_3, підхідний канал (13 коліно БДЛК), відноситься до внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних.

Відповідно до ст. 67 Водного кодексу України, внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.2 Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах, затвердженого наказом Мінтранса №498 від 12.06.2007, судновий хід (фарватер) – водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті.

Зазначені в позові судна в частині “водного простору тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_3” не швартувались до причалу, не ставали на якір, не здійснювали вантажних операцій, тобто рухалися транзитом.

Також, як зазначалося раніше, платіжним дорученням №63210 від 09.11.2015р. відповідач перерахував позивачеві 4609,81 грн., проте позивач заперечує факт отримання цих коштів в рахунок сплати адміністративного та корабельного збору, зазначаючи про те, що за цим платіжним дорученням відповідач сплатив корабельний та адміністративний збір з інших підстав, ніж заявлені у позові.

У судовому засіданні 24.07.2018р. представник позивача пояснив суду, що вказаним платіжним дорученням був оплачений раніше нарахований корабельний та адміністративний збори за вхід та вихід суден відповідача до акваторії Миколаївського морського порту згідно з рахунком №13501512.

Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Пунктом 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону.

Пунктами 3.1, 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (далі – Інструкція), визначено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує - його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 2.9 Інструкції передбачено, що банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі (п. 2.29 Інструкції).

У розумінні наведених норм визначення призначення платежу належить виключно платнику. Платник може змінити реквізит «призначення платежу» до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення. Відповідно отримувач коштів в свою чергу не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу. Спрямування коштів на погашення інших заборгованостей, ніж ті що визначені в призначенні платежу, може мати місце у випадку відсутності чіткого зазначення призначення платежу.

В даному конкретному випадку відповідач у платіжному дорученні чітко визначив призначення платежу, надав повну інформацію про платіж (спрямування коштів), зазначивши в рахунок чого мають бути спрямовані сплачені ним кошти, а саме: «за адміністративний, корабельний збір зг. рах №13501512 від 27.03.15 по дог. 7-С від 04.10.10, в т.ч. ПДВ 768,3 грн.».

Жодних доказів щодо помилковості перерахування вказаної суми грошових коштів чи доказів відкликання відповідачем цього платіжного доручення для зміни призначення платежу матеріали справи не містять.

Зі змісту рахунку №13501512 від 27.03.2015 року вбачається, що його було видано позивачем на виконання умов Договору №7-С від 04.10.2010 року, укладеного між сторонами. У цьому рахунку зазначені саме ті судна відповідача, які здійснювали вантажні операції на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту: буксир «Нібулон-3» та баржа NBL-022. При цьому, реквізит рахунку «призначення платежу» містить інформацію про рейд ОСОБА_3/Нібулон – Зовнішній рейд ММП, т/х «REIS G».

Отже, вказаний рахунок було виставлено відповідачеві у зв’язку зі здійсненням останнім переліченими вище судами завантаження великотоннажного судна «REIS G».

Натомість слід зазначити, що рахунок №13491512, який позивач вважає самостійним рахунком, виставленим за виконання додаткових входів та виходів суден відповідача на/з зовнішнього рейду ММП не містить жодних застережень щодо цього.

Окрім зазначеного, вказаний рахунок також не містить жодних застережень щодо наявності додатків до нього. Доказів направлення додатків до рахунку на адресу відповідача для їх узгодження позивач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, з огляду на те, що предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення портових зборів (корабельного та адміністративного) за виконання конкретними суднами певних операцій у певний проміжок часу, господарський суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами здійснення суднами відповідача – буксиром «Нібулон-3» та баржею NBL-022 додаткових операцій на зовнішньому рейді ММП, що стали підставою для виставлення рахунку №13491512.

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення нарахованих портових зборів (адміністративного та корабельного) по даній справі відсутні.

Враховуючи це, вимоги щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції також задоволенню не підлягають, оскільки мають похідний характер від основної вимоги, у задоволенні якої було відмовлено.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 130, 220, 233, п.2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею « 02» серпня 2018 року.

Суддя О.Г.Смородінова