Рішення № 75635522, 23.07.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року Справа № 913/747/16

м.Харків Провадження №22б/913/747/16

Господарський суд Луганської області в складі колегії суддів: головуючого судді Яресько Б.В., суддів Зюбанова Н.М., Палей О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача - Приватного акціонерного товариства “ Краснодонвугілля”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення заборгованості

За участю:

Секретаря судового засідання Гулевич В.В.

Представники учасників:

Від позивача – ОСОБА_1, представник на підставі довіреності №40 від 15.06.2018;

Від відповідача – ОСОБА_2, представник на підставі довіреності б/н від 18.07.2018.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачем - ДП “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області, подано до суду позовну заяву від 15.06.2016 №509 про стягнення з відповідача - ОСОБА_3 “Краснодонвугілля”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, заборгованості за договором № 4 від 05.12.2003 р. в загальному розмірі 222 324 694 грн. 34 коп., а саме: за активну електроенергію – 140358521,51 грн., пеня за прострочення сплати спожитої електроенергії – 11447982,29 грн., 3 % річних від простроченої суми – 5774291,16 грн., сума нарахованих збитків від інфляції за час прострочення сплати – 64743899,38 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує в повному обсязі посилаючись на те, що відповідач не одержував електричну енергію від позивача за період жовтень 2014 – квітень 2015 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між сторонами по справі 05.12.2003 р. був укладений договір про постачання електричної енергії № 4 (реєстраційний номер договору відповідача № 28-1097/01-4КУ). Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов’язався постачати електричну енергію відповідачу, а останній прийняти та оплатити її вартість відповідно до умов договору.

Позивач у період жовтня 2014 р. – квітня 2015 року здійснив поставку активної електричної енергії відповідачу наступною вартістю:

№ п/пПеріод поставкиВартість, грн Борг, грн.1Жовтень 201427128739,7818048509,592Листопад 201425500066,6025500066,603Грудень 201428752208,4328752208,434Січень 201530327328,0630327328,065Лютий 201523881774,5123881774,516Березень 20157419052,207419052,207Квітень 20156429582,126429582,12 Разом:149438751,7140358521,51На підтвердження факту поставки електричної енергії позивачем надані копії та оригінали актів приймання-передачі товарної продукції за жовтень 2014-квітень 2015 р., та податкові накладні:

від 31.10.2014 року № 12/4 з квитанцією від 13.11.2014 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 30.11.2014 року № 11/4 з квитанцією від 15.12.2014 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 31.12.2014 року № 11/4 з квитанцією від 15.01.2015 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 31.01.2015 року № 7/4 з квитанцією від 13.02.2015 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 28.02.2015 року № 7/4 з квитанцією від 13.03.2015 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 28.02.2015 року № 288/4 з квитанцією від 15.03.2015 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 31.03.2015 року № 14/4 з квитанцією від 14.04.2015 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 30.04.2015 року № 11/4 з квитанцією від 15.05.2015 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вказує, що не має можливості надати оригінали всіх актів приймання-передачі товарної продукції оскільки приміщення в м. Луганську в якому розташовувалась Луганська філія підприємства було захоплено невідомими особами і він не має до нього доступу.

На вимогу суду Державною фіскальною службою України (лист від 23.06.2018 р. б/н) надані відомості щодо включення до податкового кредиту відповідача ОСОБА_3 «Краснодонвугілля» сум податку за податковими накладними, виписаними позивачем ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії за договором про постачання електроенергії № 4 від 05.12.2003 у період з 01.10.2014 по 31.12.2015 р.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 03/2469 від 24.12.2014 р. з вимогою оплатити борг за поставлену активну електричну енергію та перетоки реактивної електричної енергії за період з 01.09.2014 р. по 30.11.2014 р. Відповідач листом від 13.01.2015 р. № 1/8-6 запропонував позивачу розглянути можливість реструктуризації зазначеної заборгованості.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за договором № 4 від 05.12.2003 р. за активну електроенергію – 140358521,51 грн., пеню за прострочення сплати спожитої електроенергії – 11447982,29 грн. відповідно до п. 4.4.1. договору, 3 % річних від простроченої суми – 5774291,16 грн., суму нарахованих збитків від інфляції за час прострочення сплати – 64743899,38 грн., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнає в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач не довів факт постачання електричної енергії за спірним договором у період з жовтня 2014 року по квітень 2015. Позивачем не надані оригінали всіх актів приймання-передачі товарної продукції за спірний період, а частина наданих актів з боку відповідача підписані невідомою особою. Відповідач зазначає, що під час розгляду Донецьким окружним адміністративним судом справи № 805/4594/15-а за адміністративним позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Донецької торгово-промислової палати позивач зазначав, що з грудня 2014 року він не має доступу до своїх активів на непідконтрольній органам державної влади території і відповідно не міг здійснювати поставку електричної енергії відповідачу.

Також відповідач вказує, що йому стало відомо з прес-повідомлення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: “В зв’язку з проведенням бойових дій, в середині жовтня 2014 року вся непідконтрольна частина Луганської області була знеструмлена, було зруйновано лінії електропередач, зник мобільний зв'язок, інтернет і водопостачання.(http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/printabl_article?art_id=244964129).

Відповідач зазначає, що 10.03.2015 р. ним від позивача було отримано Попередження про обмеження постачання електроенергії від 10.03.2015 р. № 27 в якому позивач, посилаючись на наявність заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 147753353,77 грн, та заборгованість по сплаті перетікання реактивної електричної енергії в сумі 999706,56 грн, повідомляв відповідача про обмеження постачання електричної енергії до рівня аварійної броні з 10-00 13 березня 2015 р. Відповідач вказує, що зазначене повідомлення є доказом того, що він не одержував електричну енергію від позивача в березні-квітні 2015 р.

За клопотанням відповідача судом була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84112, м. Слов'янськ, вул. Поштова (ОСОБА_4) б. 67).

На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлені наступні питання:

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 в актах приймання-передачі товарної продукції до договору про постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, а саме:

№ 4/10/14 від 31.10.2014 р. за жовтень 2014 р.

№ 4/08/14 від 30.11.2014 року за листопад 2014 р.

№ 4/12/14 від 31 грудня 2014 року за грудень (1-8) 2014 року,

№ 4/12/14 від 31 грудня 2014 року за грудень (9-31) 2014 року,

№ 4/01/15 від 31 січня 2015 року за січень 2015 року,

№ 4/02/15 від 28.02.2015 року за лютий 2015 року,

№ 4доп/02/15 від 28 лютого 2015 року за лютий 2015 року,

№ 4/03/15 від 31 березня 2015 року за березень 2015 року

ОСОБА_5, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_6 в акті приймання-передачі товарної продукції № 4/04/15 від 30.04.2015 р. за квітень 2015 року до договору про постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року ОСОБА_6, чи іншою особою?

Для проведення експертизи суд направив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз наступні матеріали:

- оригінал акту №4/01/15 приймання-передачі товарної продукції від 31.01.2015 р.;

- оригінал акту №4/02/15 приймання-передачі товарної продукції від 28.02.2015 р.;

- оригінал акту №4доп/02/15 приймання-передачі товарної продукції від 28.02.2015 р.;

- оригінал акту №4/03/15 приймання-передачі товарної продукції від 31.03.2015 р.;

- оригінал акту №4/04/15 приймання-передачі товарної продукції від 30.04.2015 р.;

- копію акту №4/10/14 приймання-передачі товарної продукції від 31.10.2014 р.;

- копію акту №4/08/14 приймання-передачі товарної продукції від 30.11.2014 р.;

- копію акту №4/12/14 приймання-передачі товарної продукції від 31.12.2014 р. (1-8);

- копію акту №4/12/14 приймання-передачі товарної продукції від 31.12.2014 р. (9-31);

- експериментальні зразки підпису гр. ОСОБА_5 на 8 аркушах;

- експериментальні зразки підпису гр. ОСОБА_6 на 8 аркушах;

- вільні зразки підпису гр. ОСОБА_5 на 15 аркушах;

- вільні зразки підпису гр. ОСОБА_6 на 15 аркушах.

Відповідно до висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 26.01.2018 р. №190:

1. Підписи від імені ОСОБА_5, що розташовані в:

- АКТІ № 4/01/15 приймання-передачі товарної продукції за Січень 2015 р. від 31 Січня 2015 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «Фін.директор ОСОБА_5М.»

- АКТІ № 4/02/15 приймання-передачі товарної продукції за Лютий 2015 р. від 28 Лютого 2015 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «Фін.директор ОСОБА_5М.»

- АКТІ № 4доп/02/15 приймання-передачі товарної продукції за Лютий 2015 р. від 28 Січня 2015 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «Фін.директор ОСОБА_5М.»

- АКТІ № 4/03/15 приймання-передачі товарної продукції за Березень 2015 р. від 31 Березня 2015 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «Фін.директор ОСОБА_5М.»

- виконанні не ОСОБА_5, а іншими особами.

Питання « 1.» в частині встановлення виконання підписів від імені ОСОБА_5 в АКТІ № 4/10/14 приймання-передачі товарної продукції за Жовтень 2014 р. від 31 Жовтня 2014 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «Фін.директор ОСОБА_5М.», АКТІ № 4/08/14 приймання-передачі товарної продукції за Листопад 2014 р. від 30 Листопада 2014 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «Фін.директор ОСОБА_5М.», АКТІ № 4/12/14 приймання-передачі товарної продукції за Грудень (1-8) 2014 р. від 31 Грудня 2014 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «Фін.директор ОСОБА_5М.», АКТІ № 4/12/14 приймання-передачі товарної продукції за Грудень (9-31) 2014 р. від 31 Грудня 2014 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «Фін.директор ОСОБА_5М.» самим ОСОБА_5, або іншою особою - не вирішувалось з причин, які зазначені в п. 1 п.п. в) дослідницької частини висновку експертизи (почеркознавчі дослідження проводяться тільки за наявністю оригіналів документів).

2. Підпис від імені ОСОБА_6, що розташований в АКТІ №4/04/15 приймання-передачі товарної продукції за Квітень 2015 р. від 30 Квітня 2015 року в графі «Споживач: ПАТ «Краснодонвугілля» в рядку «в.о. фін.директора ОСОБА_6В.» - виконаний самим ОСОБА_6.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає встановленим факт постачання позивачем електричної енергії в період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року включно з огляду на наступне.

Позивачем не надано суду всіх оригіналів актів приймання-передачі товарної продукції за спірний період. Надані оригінали актів, як встановлено судовою почеркознавчою експертизою підписані не тією особою, що вказана в акті з боку відповідача, хоча підпис цієї невідомої особи і скріплений відтиском печатки відповідача. Лише акт № 4/04/15 приймання-передачі товарної продукції за квітень 2015 р. від 30 Квітня 2015 року наданий в оригіналі та підписаний з боку відповідача тією особою, прізвище якої вказане в акті.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, (далі по тексту - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд вважає, що недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію (в первинних документах), або втрата стороною їх оригіналів не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі, зокрема доказами, які свідчать про відображення здійснення спірних господарських операцій з поставки та отримання товару в податковому обліку господарських товариств.

Відповідно до частин 198.1 та 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено, що відповідач в повному обсязі врахував надані йому позивачем податкові накладні за спірний період, що підтверджується відомостями щодо включення до податкового кредиту відповідача ОСОБА_3 «Краснодонвугілля» сум податку за податковими накладними, виписаними позивачем ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії за договором про постачання електроенергії № 4 від 05.12.2003 у період з 01.10.2014 по 31.12.2015 р. які були надані на вимогу суду Державною фіскальною службою України (лист від 23.06.2018 р. б/н). Відповідач не здійснював корегування зазначених відомостей у подальшому.

Отже, віднесення відповідачем до податкового кредиту вартості отриманої від позивача електричної енергії за період жовтень 2014 – квітень 2015 р. є доказом факту отримання платником податку товарів/послуг в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція стосовно підтвердження господарських операцій податковим обліком господарських товариств міститься, зокрема в постановах Верховного Суду від 22.02.2018 р. по справі № 910/12058/16, від 04.07.2018 р. по справі № 908/733/16.

Стосовно доводів відповідача щодо неможливості постачання електричної енергії позивачем у спірний період, суд зазначає, що відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин суд вважає встановленим факт постачання електричної енергії позивачем відповідачу у період жовтня 2014 – квітень 2015 року та відповідно існування заборгованості в сумі 140358521,51 грн.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення пені за прострочення сплати спожитої електроенергії – 11447982,29 грн. відповідно до п. 4.4.1. договору за період з 10.06.2015 р. по 12.11.2015 р. який визначено з врахуванням строку передбаченого ст. 232 ГК України та строку позовної давності, 3 % річних від простроченої суми – 5774291,16 грн. за період з 10.11.2014 по 10.06.2016 р., суму нарахованих збитків від інфляції за час прострочення сплати – 64743899,38 грн. з 10.11.2014 р. по 10.06.2016 р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідачем наданий контррозрахунок пені за період з 22.06.2015 по 11.11.2015 р. в сумі 9141083 грн 67 коп., та збитків від інфляції за період з 10.11.2014 по 10.06.2016 р. в сумі 56816525 грн 04 коп.

З урахуванням того, що позовна заява була направлена позивачем до суду 22.06.2015 р. і відповідно строк позовної давності становить один рік, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України необхідно обчислювати з цієї дати, то суд розцінює зазначений контррозрахунок відповідача відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України і відповідно пеня підлягає нарахуванню згідно з розрахунком відповідача - 9141083 грн 67 коп.

Також, суд погоджується з розрахунком втрат від інфляції наданим відповідачем, оскільки позивач здійснив свій розрахунок за місяці в яких мав бути здійснений платіж, та не врахував в розрахунку лютий 2016 року в якому існувала дефляція 99,6%.

Відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру нарахованої пені до 100 грн. 00 коп., та відстрочити виконання рішення суду на 1 рік з дня прийняття судом рішення по даній справі. Зазначене клопотання відповідач обґрунтовує своїм скрутним фінансовим положенням.

Позивач проти задоволення клопотання заперечує, посилаючись на його необґрунтованість, та свій тяжкий фінансовий стан.

Так, відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України суд за наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суб'єктом господарювання, суд, зокрема, враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору та певні надзвичайні події тощо.

За змістом наведеної норми, відстрочення виконання рішення є дискреційним повноваженням, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Посилання відповідача на його скрутне фінансове становище не може вважатися обставинами, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення, та для зменшення розміру пені.

Дослідивши докази та обставини, якими обґрунтовує відповідач своє клопотання, при цьому враховуючи вимоги ст.ст.11, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду, та зменшення розміру пені.

За таких обставин позовна заява підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача належить стягнути борг 140358521 грн 51 коп., пеню 9141083 грн 67 коп., збитки від інфляції в сумі 56816525 грн 04 коп., 3 % річних від простроченої суми – 5774291,16 грн.

Судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237- 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії до відповідача – Приватного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків 54, код ЄДРПОУ 32363486 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», 04080, м. Київ, вул. Кирилівська 85, код ЄДРПОУ 32402870 в особі Луганської філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Лесі Українки, 7А, код ЄДРПОУ 26447684 борг в сумі 140358521 грн 51 коп., пеню в сумі 9141083 грн 67 коп., втрати від інфляції в сумі 56816525 грн 04 коп., 3% річних в сумі 5774291 грн 16 коп., судові витрати в сумі 196691 грн 80 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 02.08.2018.

Головуючий суддя Б.В. Яресько

Суддя Н.М. Зюбанова

Суддя О.С. Палей