Рішення № 75635048, 23.07.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/40/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 Справа № 908/865/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача: дочірнього підприємства "Газ Мелітополя" публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (72313, Запорізька обл., м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, 17)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14-66 від 14.04.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 16.01.2017;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 08.05.2018 надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача – дочірнього підприємства "Газ Мелітополя" публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" про стягнення основного боргу в сумі 9 013 545,67 грн., пені в сумі 1 914 753,89 грн., 3% річних в сумі 421 851,72 грн., інфляційні втрати в сумі 1 472 990,86 грн., всього – 12 778 142,14 грн.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №17-234-Н від 11.04.2017. За прострочення сплати основного боргу за період з 01.08.2017 по 19.03.2018 позивачем нарахована пеня та 3% річних, а також нараховані інфляційні втрати за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/40/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.05.2018.

Судове засідання, призначене на 30.05.2018, не відбулося у зв’язку з перебуванням судді-доповідача ОСОБА_3 на лікарняному з 29.05.2018 по 09.06.2018.

З огляду на викладене ухвалою від 11.06.2018 підготовче засідання призначено на 22.06.2018.

Відповідач надіслав заперечення на позов, у яких повідомив, що сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі. Визнав факт прострочення оплат, однак зауважив про те, що прострочення виникло не з вини відповідача, а через несвоєчасну компенсацію з державного бюджету сум пільг та субсидій, наданих населенню, яке є кінцевим споживачем природного газу, що закуповується відповідачем у позивача. Відповідач вважає, що підписані сторонами спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ змінили умови договору щодо строків оплати, тому за той період, коли пільги та компенсації не були відшкодовані з державного бюджету, відповідач просить суд не нараховувати пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Також відповідач просить суд врахувати об’єктивні обставини, що зумовили прострочення виконання відповідачем зобов’язання, та зменшити розмір нарахованої пені на 99%.

06.06.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач у зв’язку зі сплатою відповідачем основного боргу в розмірі 9 013 545,67 грн., враховуючи положення ст. 46 ГПК України, просить суд стягнути з ДП "Газ Мелітополя" ПАТ "Мелітопольгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у розмірі 1 939 942,44 грн. за період з 01.08.2017 по 25.03.2018, 3% річних у розмірі 426 296,75 грн. за період з 01.08.2017 по 25.03.2018 та інфляційні втрати у розмірі у розмірі 1 427 990,86 грн. за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року.

Заява позивача про зменшення позовних вимог судом задоволена. Таким чином, предметом судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1 939 942,44 грн., 3% річних в сумі 426 296,75 грн. та 1 427 990,86 грн. інфляційних втрат, всього – 3 794 230,05 грн.

Ухвалою від 22.06.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.07.2018.

Ухвалою суду від 10.07.2018 відкладено розгляд справи на 23.07.2018.

В судовому засіданні 23.07.2018 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу – програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Представник позивача підтримав позовні вимоги та заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за періоди затримки відшкодування пільг та компенсацій з боку держави. Також підтримав клопотання про зменшення розміру пені на 99%.

По закінченні судового засідання 23.07.2018 судом в порядку ст. 240 ГПК України прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2017 публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та дочірнім підприємством "Газ Мелітополя" публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (покупець, відповідач) укладено договір №17-234-Н купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що природний газ, який передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

У п. 2.1 договору погоджений обсяг природного газу, який продавець передає покупцеві з 01 квітня по 30 вересня 2017 року – до 10 700,00 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями.

Кількість переданого природного газу визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що з 01 квітня 2017 року ціна на природний газ становить 4 942,00 грн. за 1000 куб.м., крім того податок на додану вартість – 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу – 5 930,40 грн. з ПДВ.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.3 договору).

Умови оплати природного газу визначені в п. 6.1 договору.

У п. 11.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 квітня 2017 року, і діє в частині продажу природного газу до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №1 від 12.05.2017 збільшено обсяг природного газу, що постачається продавцем покупцю протягом квітня - вересня 2017 року, до 12 872,170 тис. куб.м.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом квітня - вересня 2017 року природний газ на загальну суму 66 237 527,15 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу:

від 30.04.2017 – на суму 31 266 076,97 грн.;

від 31.05.2017 – на суму 8 577 641,60 грн.;

від 30.06.2011 – на суму 6 491 747,94 грн.;

від 31.07.2017 – на суму 6 744 110,18 грн.;

від 31.08.2017 – на суму 6 336 513,79 грн.;

від 30.09.2017 – на суму 6 821 436,67 грн.

За отриманий природний газ відповідач на час розгляду справи розрахувався повністю, заборгованість відсутня, у зв’язку з чим до стягнення згідно уточнених позовних вимог не пред’явлена.

Оскільки відповідач допустив прострочення з оплати природного газу позивач здійснив розрахунок 3% річних за загальний період прострочення оплати з 01.08.2017 по 25.03.2018 в сумі 426296,75 грн., пені за загальний період з 01.08.2017 по 25.03.2018 в сумі 1 939 942,44 грн., інфляційних втрат за період з серпня 2017 по лютий 2018 року в сумі 1 427 990,86 грн. та пред’явив їх до стягнення в даній справі.

Спірні правовідносини сторін є господарськими, які виникли з договору купівлі-продажу природного газу №17-234-Н від 11.04.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ, крім фактично переданого природного газу визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту, до закінчення 90-го дня, що відраховується з першого числа місця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу.

При цьому у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ в частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, має бути здійснений до закінчення 90-го дня, що відраховується з 1 числа місця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк сплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують 5-денний строк.

Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк з оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

Як вбачається із наведеного, сторони передбачили в договорі умови розрахунку на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій, а також на випадок підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ.

Звіркою заборгованості по розрахунках за надані послуги, проведеною відповідачем із управліннями соціального захисту населення Мелітопольської міської ради, Мелітопольської райдержадміністрації, Веселівської райдержадміністрації, Приазовської райдержадміністрації, підтверджено, що загальна сума пільг, субсидій та компенсацій складає:

за квітень 2017 року – 43 021 394,47 грн.;

за травень 2017 року – 1 593 751,62 грн.;

за червень 2017 року – 2 806 969,04 грн.;

за липень 2017 року – 1 942 868,16 грн.;

за серпень 2017 року – 1 685 357,69 грн.;

за вересень 2017 року – 782 762,05 грн.

Позивач у розрахунку позовних вимог визначив періоди прострочення оплати з боку відповідача з урахуванням зазначених актів звіряння. Зокрема, згідно з вимогами абз. 3 п.6.1 договору на суму пільг, узгоджених у актах звіряння, позивач визначив строк оплати у 90 днів з 1 числа, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, а також не здійснював нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат в частині сум, зазначених у акті звіряння, до закінчення цих 90 днів згідно з умовами абз. 6 п. 6.1 договору.

Таким чином, строки оплати за придбаний природний газ, за виключенням сум пільг та субсидій, визначені позивачем відповідно до умов абз. 2 п. 6.1 договору до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу. А в частині сум, зазначених у акті звіряння, позивачем надана відповідачу розстрочка виконання відповідно до умов абз. 3 п. 6.1 договору.

При цьому суд враховує положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив фактичний розрахунок за природний газ із порушенням цих строків. Оплати, у тому числі на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, підтверджуються випискою позивача по операціям з відповідачем за період з 01.04.2017 по 20.04.2018, а також платіжними дорученнями відповідача №13 від 23.03.2018, №12 від 23.03.2018.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору передбачена сплата пені у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строку нарахування пені в договорі не встановлено. У зв’язку з цим суд враховує положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нарахування пені здійснено позивачем в межах шестимісячного строку з моменту настання строку виконання.

Розрахунок пені судом перевірено. Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період з 01.08.2017 по 25.03.2018 в сумі 1 939 942,44 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних судом перевірено та визнано вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за загальний період з 01.08.2017 по 25.03.2018 в сумі 426296,75 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно нарахування інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до роз’яснення, викладеного в пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Як вбачається із зазначених рекомендацій Верховного Суду України, для визначення індексу інфляції в цілому за період прострочення, індекси інфляції за цей період перемножуються.

Виходячи з цього, інфляційні втрати нараховуються тільки на суму основного боргу, а при розрахунку інфляційних втрат для суми основного боргу, яка існувала декілька місяців, індекси інфляції за кожний повний місяць прострочення перемножуються між собою та визначаєтсья середній показник, який застосовується до суми боргу.

Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості, до якої додано інфляційне збільшення суми за попередній період, тобто на суму боргу із нарахованою інфляцією, що є невірним. У зв’язку з цим суд здійснив перерахунок інфляційних втрат.

Так, по зобов’язанням квітня 2017 року за розрахунком суду сума інфляційних втрат є більшою, ніж розраховано позивачем. Суд не може виходити за межі позовних вимог, тому суд визнав обґрунтованим нарахування інфляційних втрат в сумі 63 234,08 грн.

За зобов’язаннями травня 2017 року:

- від суми боргу 6 983 889,98 грн., яка існувала на кінець червня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за період липень-серпень 2017 року (середній індекс 100,1%), що складає 6 969,92 грн.;

- від суми боргу 8 577 641,60 грн., яка існувала на кінець серпня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за вересень 2017 року (індекс 102%), що складає 171 552,83 грн.

- від суми боргу 6 432 141,72 грн., яка існувала на кінець вересня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за жовтень 2017 року (101,2%), що складає 77 185,70 грн.

Всього за зобов’язаннями травня 2017 року інфляційні втрати складають 255 708,45 грн.

За зобов’язаннями червня 2017 року:

- від суми боргу 3 684 778,90 грн., яка існувала на кінець липня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за серпень-вересень 2017 року (середній індекс 101,9%), що складає 69 937,10 грн.;

- від суми боргу 6 491 747,94 грн., яка існувала на кінець вересня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за жовтень 2017 року (індекс 101,2%), що складає 77 900,98 грн.;

- від суми боргу 3 359 426,92 грн., яка існувала на кінець жовтня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за листопад 2017 року (індекс 100,9%), що складає 30 234,82 грн.

Всього за зобов’язаннями червня 2017 року інфляційні втрати складають 178 072,90 грн.

За зобов’язаннями липня 2017 року:

- від суми боргу 4 801 242,02 грн., яка існувала на кінець серпня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за вересень – жовтень 2017 року (індекс 103,2%), що складає 154 792,04 грн.;

- від суми боргу 6 744 110,18 грн., яка існувала на кінець жовтня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за листопад 2017 року (індекс 100,9%), що складає 60 696,99 грн.;

- від суми боргу 5 542 899,84 грн., яка існувала на кінець листопада 2017 року, нараховані інфляційні втрати за грудень 2017 року – січень 2018 року (середній індекс 102,5%), що складає 139 403,93 грн.

Всього за зобов’язаннями липня 2017 року інфляційні втрати складають 354 892,96 грн.

За зобов’язаннями серпня 2017 року:

- від суми боргу 4 651 156,10 грн., яка існувала на кінець вересня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за жовтень – листопад 2017 року (середній індекс 102,1%), що складає 98 176,60 грн.;

- від суми боргу 6 336 513,79 грн., яка існувала на кінець листопада 2017 року, нараховані інфляційні втрати за грудень 2017 року – січень 2018 року (102,5%), що складає 159 363,32 грн.;

- від суми боргу 2 192 109,00 грн., яка існувала на кінець січня 2018 року, нараховані інфляційні втрати з лютий 2018 року (індекс 100,9%), що складає 19 728,98 грн.

Всього за зобов’язаннями серпня 2017 року інфляційні втрати складають 277 268,90 грн.

За зобов’язаннями вересня 2017 року:

- від суми боргу 65 038 674,62 грн., яка існувала на кінець жовтня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за листопад – грудень 2017 року (101,9%), що складає 115 278,30 грн.;

- від суми боргу 6 821 436,67 грн., яка існувала на кінець грудня 2017 року, нараховані інфляційні втрати за січень – лютий 2018 року (середній індекс 102,4%), що складає 164 635,37 грн.

Всього за зобов’язаннями вересня 2017 року 279 913,67 грн.

Таким чином, всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 1 409 090,96 грн. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Доводи відповідача про те, що підписанням спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків сторони змінили строк виконання зобов’язань за договором суд відхиляє з наступних підстав.

Зміст підписаних сторонами спільних протокольних рішень свідчить, що вказані рішення не містять умов про зміну порядку оплати природного газу за договором, а встановлюють порядок погашення заборгованості за спожитий природний газ на суму наданих пільг та субсидій, яка вже склалась на момент підписання цих рішень.

Крім того, в договорі сторони обумовили, що підписання цих рішень не змінює порядок розрахунків за договором, та передбачили особливий порядок розрахунків у разі надання відповідачем актів звіряння на суму наданих пільг та субсидій, який врахований позивачем при визначенні періодів прострочення.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові підстави для зміни погодженого сторонами порядку розрахунків за договором відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволені судом частково.

Заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 99% суд залишив без задоволення з наступних підстав.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Основним доводом для зменшення пені відповідач зазначає наявність заборгованості держави перед відповідачем за надані споживачам пільги та субсидії з оплати природного газу. На підтвердження стану розрахунків по пільгам та субсидіям відповідач надав відповідні довідки та акти звіряння, згідно яких наявна заборгованість держави з відшкодування наданих пільг та субсидій на суму 29 544 200, 50 грн. Однак суд зазначає, що зобов’язання з оплати природного газу за договором покладалися саме на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач є приватним підприємством і відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик.

Підписавши договір купівлі-продажу природного газу, відповідач був обізнаний про існуючий порядок розрахунків, у тому числі у випадку підписання спільних протокольних рішень про порядок взаємних розрахунків, та правові наслідки порушення строків розрахунку.

За приписами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Посилаючись на неможливість своєчасного розрахунку за придбаний природний газ власними коштами відповідач відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України повинен довести відповідні обставини.

Зокрема, відповідач повинен надати належні докази на підтвердження свого майнового стану (баланс, звіт про фінансові результати, довідку про рух коштів на рахунках). Відповідачем такі докази не надано. За відсутності доказів про майновий стан відповідача суд не може надати належну оцінку спроможності відповідача виконати свої грошові зобов’язання у спірному періоді, а також оцінити майновий стан відповідача на час розгляду справи. Той факт, що більша частина вартості придбаного відповідачем природного газу мала бути компенсована за рахунок відшкодування державою сум пільг та субсидій, не звільняє відповідача від обов’язку з оплати придбаного природного газу. Також відповідач не позбавлений права пред’явити майнові вимоги до держави про стягнення збитків, завданих несвоєчасним відшкодуванням сум пільг та субсидій.

Суд враховує інтереси позивача, який є державним товариством і зазнає несприятливих майнових наслідків внаслідок знецінення грошових коштів за періоди несвоєчасної оплати природного газу, обсяги поставок якого є значними. У тому числі за періоди, на які було відстрочено оплату природного газу на суми наданих пільг та субсидій (протягом 90 днів). Позивач заперечує проти зменшення розміру нарахованої пені у повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач не довів наявність обставин, які можуть бути підставою для зменшення пені на 99%, суд відмовляє в задоволення клопотання відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд позову в даній справі покладається на сторони пропорційно задоволених вимог. Так, відповідно до зменшених позовних вимог заявлено до стягнення суму 3 794 230,05 грн. Судовий збір за розгляд цих вимог відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» складає 1,5% ціни позову – 56 913,45 грн. Задоволено судом вимоги на суму 3 775 330,15 грн. Звідси пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 3 794 230,05 грн./ 3 775 330,15 грн. х 56 913,45 грн. = 56 629,95 грн. Судовий збір в розмірі 283,50 грн. (56 913,45 грн. - 56 629,95 грн.) залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Газ Мелітополя" публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (72313, Запорізька обл., м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, 17, код ЄДРПОУ 39825907) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) інфляційні втрати в сумі 1 409 090,96 грн. (один мільйон чотириста дев’ять тисяч дев’яносто грн. 96 коп.), 3% річних у розмірі 426 296,75 грн. (чотириста двадцять шість тисяч двісті дев’яносто шість грн. 75 коп.), пеню у розмірі 1 939 942,44 грн. (один мільйон дев’ятсот тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот сорок дві грн. 44 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 56 629,95 грн. (п’ятдесят шість тисяч шістсот двадцять дев’ять грн. 95 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог в позові відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2018 року.

Суддя О.В.Федорова