Рішення № 75635047, 26.07.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/43/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 Справа № 908/665/18

м. Запоріжжя

За позовом Приватного підприємства “Елін-2007” (51925, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, тупик Прохідний, буд. 2, офіс 9г)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)

про стягнення 50 000,00 грн. основного боргу, 16320,33 грн. інфляційних втрат та 3456,72 грн. 3% річних

Суддя Зінченко Н.Г.

Секретар судового засідання Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 15.03.18 № 3.4/1

генеральний директор ПП “Елін-2007” - ОСОБА_2, рішення учасника ПП “Елін-2007” від 29.12.17 № 6

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 22.02.18 № 1677

17.04.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Елін-2007”, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вих.114-248/1 від 11.04.2018 (вх. № 707/08-07/18 від 17.04.2018) до Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, м. Запоріжжя про стягнення 119 700,00 грн. основного боргу за Договором поставки №150248 від 07.10.2015, 36096,93 грн. інфляційних втрат та 7586, 72 грн. 3% річних.

Згідно з Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2018 автоматичний розподіл вказаного позову не відбувся, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи №908/665/18.

25.04.2018р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/665/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018, після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі № 908/665/18 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, присвоєно справі номер провадження 4/43/18.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 04.07.2018. В судовому засіданні 04.07.2018 оголошено перерву до 26.07.2018.

У судовому засіданні 26.07.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено, вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договору поставки №150248 від 07.10.2015, ст., ст. 526, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, просить позов задовольнити, стягнути з Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” 50 000,00 грн. основного боргу, 16320,33 грн. інфляційних втрат та 3456,72 грн. 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.06.2018. Відповідач зазначає, що 07.10.2015 між ПП “Елін-2007” та ПрАТ “Запорізький електровозоремонтний завод” укладено договір поставки №150248, за умовами якого позивач зобов'язується у 2015 поставити (передати у власність) відповідачу товари, зазначені в специфікації (ях) - додатку(ах) до цього Договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору. 13.10.2015 на виконання умов Договору та специфікації позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 257 від 13.10.2015 на суму 119700, 00 грн. Згідно з п. 4.2. Договору, ПрАТ “Запорізький електровозоремонтний завод” повинно здійснити оплату поставленого товару протягом дев’яносто банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі товару та отримання відповідачем оригіналу рахунку на оплату. Зазначений акт приймання-передачі товару позивач на адресу відповідача не направляв та сторонами не підписувався, у зв’язку з чим, вважає, що строк оплати, обумовлений сторонами у Договорі, в тому числі за видатковою накладною № 257 від 13.10.2015 не настав. З урахуванням викладеного відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін у справі, суд-

ВСТАНОВИВ:

07.10.2015 Приватним підприємством “Елін-2007” (постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством “Запорізький електровозоремонтний завод” (замовник, відповідач у справі) укладений Договір поставки №150248 (далі за текстом – Договір).

Згідно з умовами якого позивач зобов'язується у 2015 поставити (передати у власність) відповідачу товари, зазначені в специфікації (ях) - додатку(ах) до цього Договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).

Згідно п. 1.2. Договору, найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість товарів: відповідно до специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору. Виробник товарів: відповідно до специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, постачальник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких повинна відповідати вимогам Державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній документації (ТУ, ГОСТ, ДСТУ, креслення та ін.) та вимогам зазначеним в цьому Договорі та специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору. Номери та індекси стандартів, технічних умов, ГОСТ, ДСТУ, креслень або іншої нормативно - технічної документації щодо якості товарів зазначаються у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що товар повинен бути затарений і спакований постачальником таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його в період постачання до прийняття товару замовником.

Згідно з п. 3.1. Договору, ціна (сума, загальна вартість) цього Договору становить 119 700,00 грн. з урахуванням. ПДВ 20 % 19 950,00 грн. Ціна за одиницю товару зазначається у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, замовник оплачує поставлений постачальником товар виключно за ціною вказаною у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

Пунктами 3.4. договору передбачено, що вартість тари входить у ціну товару.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі.

Згідно із п. 4.2. Договору, замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 (дев'яносто) банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. В актах приймання-передачі товару сторони за цим договором повинні зазначити найменування, асортимент, кількість та ціну товарів, номер та дату Договору, номер та дату заявки на постачання товару, дату отримання постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за Договором, у разі якщо акт приймання-передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний.

Відповідно до п. 4.3. договору, до рахунка на оплату товарів додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).

Згідно з п. 5.1. Договору, строк поставки товарів: товар повинен бути поставлений не пізніше 20 (двадцяти) днів від дня отримання постачальником письмової заявки замовника на постачання товару.

Пунктом 5.2. Договору визначено місце та умови поставки товарів: товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника на склад замовника на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2000): Україна, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2.

Згідно із п. 5.3. Договору, представник Замовника при прийнятті товару зобов’язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному у видатковій накладній, розписатись у видатковій накладній, розписатись за отримання товару у видатковій накладній та видати представнику Постачальника довіреність на отримання даної партії товару.

Товар постачається партіями відповідно до письмових заявок замовника (п. 5.4.).

Пунктом 5.5. договору передбачено, що право власності на товар, зазначений у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, переходить до замовника з моменту підписання Сторонами/представниками сторін видаткової накладної та відсутності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару. У разі наявності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару, право власності на товар, зазначений у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, переходить до замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін акту приймання - передачі товару.

Постачальник не має права поставити товар за цим договором без письмової заявки на постачання товару від Замовника (п. 5.7. договору).

Згідно із п. 5.8. договору, прийом товару здійснюється замовником у відповідності до умов цього Договору, а також у відповідності до умов Інструкції № П-6 від 15.06.65 “О порядке приемки продукции производственно - технического назначения и товаров народного потребления по количеству” та Інструкції, № П-7 від 25.04.66 “О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству”, якщо умови вищезазначених Інструкцій не суперечать умовам цього Договору та/або діючому законодавству (вказані Інструкції застосовуються в частині що не суперечать умовам цього Договору та/або діючому законодавству). Прийом товару здійснюється замовником при наявності товарно-супровідних документів: товарно-транспортної накладної ін. документів щодо транспортування товару), пакувальних аркушів, рахунку на оплату товару, документів, підтверджуючих якість товару. Замовник проводить вхідний контроль товару згідно з вимогами ГОСТ 24297-87.

Відповідно до п. 5.9. договору, замовник має право пред’явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, і по якості – на протязі гарантійного строку.

Згідно з п. 5.12. договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 6.1. договору, замовник зобов’язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари; приймати поставлені товару згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п.п. 6.4.1. п. 6.4. договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Згідно із п. 10.1. договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Пунктом 11.3. договору визначено, що всі зміни, доповнення, додатки та інші документи до Договору мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Додатком до договору поставки від 07.10.2015 №150248 є специфікація № 1, якою визначено: код товару, найменування, марка, тип, розмір, ТУ, ГОСТ, од. вим., кількість, ціна без ПДВ, та сума без ПДВ. Вказана специфікація виписана на загальну суму поставки у розмірі 119 700,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 19 950,00 грн.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №150248 від 07.10.15 та специфікації № 1 до нього (договору), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 119 700,00 грн.

Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковою накладною від 13.10.15 № 257 на загальну суму 119 700,00 грн.

Зазначена накладна підписана уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплена відбитками печаток підприємств.

Крім того, факт здійснення господарської операції за вказаним договором на суму 119 700,00 грн. підтверджується товарно-транспортною накладною від 13.10.15 № Р257 на загальну суму 119 700,00 грн.

Сторонами в судових засіданнях під час розгляду цієї справи не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар за видатковою накладною № 257 від 13.10.15 без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 342 від 13.10.15 за договором від №150248 від 07.10.15 на загальну суму 119 700,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов’язання належним чином не виконав та не сплатив кошти за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору №150248 від 07.10.15, відповідач здійснив частково в сумі 69700, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №9563 від 23.10.2015 на суму 50000, 00 грн. та №11491 від 26.11.2015 на суму 19700, 00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору №150248 від 07.10.15 зобов’язання та вимоги чинного законодавства, у зв’язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 50000, 00 грн.

На день розгляду спору відповідач доказів оплати товару в повному обсязі суду не надав.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 50000, 00 грн. основного боргу пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

При цьому, твердження відповідача про ненастання передбаченого п. 4.2. договору 90-денного строку оплати товару з причин відсутності складання та направлення постачальником замовнику акту приймання-передачі товару судом відхиляється, оскільки договором поставки №150248 від 07.10.15 не регламентовано порядок складання актів приймання-передачі товару. А згідно із п. 5.8. договору, в цій частині застосовуються положення Інструкції № П-6 від 15.06.65, з пункту 26 якої вбачається покладення саме на замовника (яким є відповідач у цій справі) обов'язку складання та затвердження актів приймання-передачі товару не пізніше наступного дня від дня поставки товару. Відтак, перебіг строку оплати продукції, отриманої за видатковою накладною № 257 від 13.10.2015 розпочався 14.10.15 і закінчився 19.02.16 включно. Тобто, на момент звернення постачальника з позовом строк виконання замовником грошового зобов'язання настав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.11.16 у справі № 908/1047/16 та у постанові Вищого господарського суду України від 31.08.16 у справі № 908/3641/15.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 16320,33 грн. інфляційного нарахування, за період з березня 2016р. по квітень 2018р. та 3456,72 грн. 3 % річних, за період з 20.02.2016 – 10.06.2018.

Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний вірно.

Таким чином, стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 3456,72 грн.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок інфляційного нарахування, судом встановлено, що розрахунок інфляційного нарахування позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру інфляційного нарахування.

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 16 320, 35 грн. інфляційного нарахування, за період з березня 2016р. по квітень 2018р.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 16320,33 грн. інфляційного нарахування, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягають втрати від інфляціі грошових коштів в розмірі в 16320,33 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотання про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 1404, 10 грн. в порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, у зв’язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства “Елін-2007”, Дніпропетровська область, м. Кам’янське до Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, код ЄДРПОУ 01056273) на користь Приватного підприємства “Елін-2007” (51925, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, тупик Прохідний, буд. 2, офіс 9г, код ЄДРПОУ 35577263) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 16320 (шістнадцять тисяч триста двадцять) грн. 33 коп., інфляційних втрат, 3456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 72 коп.3 % річних та 1046 (одну тисячу сорок шість) грн. 65 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “02” серпня 2018р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.