Постанова № 75631214, 30.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/462/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Роменського об'єднаного міського військового комісаріату, Сумського обласного військового комісаріату на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2018, суддя С.М. Гелета, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 25.05.18 по справі № 818/462/18

за позовом ОСОБА_2

до Роменського об'єднаного міського військового комісаріату , Сумського обласного військового комісаріату

про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою до Роменського об'єднаного міського військового комісаріату (далі - відповідач 1, Роменський ОМВК), Сумського обласного військового комісаріату (далі - відповідач 2, Сумський ОВК) в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд зобов'язати Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат врахувати до часу перебування в щорічній основній відпустці час перебування на стаціонарному лікуванні в Лебединській ЦРЛ з 30.10.2017 по 08.12.2017 відповідно до листка непрацездатності АДЕ№684852, зобов'язати Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178 щодо виключення із списків особового складу Роменського об'єднаного міського військового комісаріату з 19.12.2017, зобов'язати Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178 щодо врахування перебування на лікуванні в період щорічної основної відпустки до календарної вислуги років, зобов'язати Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178 включивши до наказу пункту щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, зобов'язати Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат нарахувати та здійснити виплату грошового забезпечення за час перебування на лікуванні в період з 30.10.2017 по 08.12.2017, зобов'язати Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести виправлення до трудової книжки стосовно дати прийняття з 07.09.2016 на 19.09.2016, та звільнення з лав Збройних сил України з 08.11.2017 на 19.12.2017, стягнути з Роменського об'єднаного міського військового комісаріату 10000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час його звільнення відповідачем не було враховано факт перебування на лікарняному під час щорічної відпустки, що в свою чергу вплинуло на дати звільнення, розрахунок грошового забезпечення, а також розрахунок календарної вислуги років.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року вказаний позов задоволено частково. Зобов'язано Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178, в редакції наказу від 05.04.2018 №55, щодо виключення ОСОБА_2 із списків особового складу Роменського об'єднаного міського військового комісаріату з 18.12.2017. Зобов'язано Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178, в редакції наказу від 05.04.2018 №55, щодо розрахунку календарної вислуги років та врахувати перебування ОСОБА_2 на лікуванні в період щорічної основної відпустки згідно листка непрацездатності АДЕ№684852 до календарної вислуги років. Зобов'язано Сумський обласний військовий комісаріат нарахувати та здійснити виплату грошового забезпечення за час перебування ОСОБА_2 на лікуванні в період з 30.10.2017 по 08.12.2017 згідно листка непрацездатності АДЕ№684852. Зобов'язано Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести виправлення до трудової книжки ОСОБА_2 стосовно дати прийняття на службу з 07.09.2016 на 19.09.2016 та звільнення з лав Збройних сил України з 08.11.2017 на 18.12.2017. В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в частині щодо зобов'язання Роменського об'єднаного міського військового комісаріату внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178, в редакції наказу від 05.04.2018 №55, щодо виключення ОСОБА_2 із списків особового складу Роменського об'єднаного міського військового комісаріату з 18.12.2017, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Сумський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в частині зобов'язання Сумський обласний військовий комісаріат нарахувати та здійснити виплату грошового забезпечення за час перебування ОСОБА_2 на лікуванні в період з 30.10.2017 по 08.12.2017 згідно листка непрацездатності АДЕ№684852 і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні зазначеної частини позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.

Позивачем подано відзиви на апеляційні скарги, в яких він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, справу розглядати без участі позивача.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в Збройних силах України згідно укладеного контракту.

Наказом Командувача військ оперативного командування "Північ" №127 від 02.09.2017 позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я.

Даний наказ та звільнення позивачем не оспорюється.

На виконання наказу Командувача військ оперативного командування "Північ" №127 від 02.09.2017 Роменський ОМВК прийняв наказ №178 від 02.10.2017 про виключення позивача з 08.11.2017 із списків особового складу Роменського ОВК та всіх видів забезпечення.

Згідно даного наказу, пояснень представника Роменського ОМВК, звільнення з 08.11.2017 було визначено як остання дата відбуття відпуски терміном 35 днів з 03.10.2017 по 07.11.2017, що зазначено в даному наказі, підтверджується відпускним квитком від 02.10.2018 №9.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та правомірність.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною 9 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави та порядок звільнення із служби визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок надання відпусток та умови для перенесення відпусток в разі тимчасової непрацездатності Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" не передбачений. Такий порядок та умови передбачені Кодексом законів про працю та Законом України "Про відпустки", а також Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Так, відповідно до ст. 78 КЗпП дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, до щорічних відпусток не включаються. Статтею 80 КЗпП передбачено, що щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку (п. 1 ч. 2 ст.80).

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України "Про відпустки".

Частиною 5 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат врахувати до часу перебування в щорічній основній відпустці час перебування на стаціонарному лікуванні в Лебединській ЦРЛ з 30.10.2017 по 08.12.2017 відповідно до листка непрацездатності АДЕ№684852, внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178 щодо виключення із списків особового складу Роменського об'єднаного міського військового комісаріату з 19.12.2017, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що Роменський ОМВК звільнив позивача у відповідності до наказу №178 від 02.10.2017 з 08.11.2017, що підтверджується матеріалами справи, трудовою книжкою (а.с.31). Дата 08.11.2017 визначена відповідачем, як останній робочий день позивача після використання щорічної основної відпустки. Дана обставина не заперечувалася учасниками справи. Разом із тим, відповідачем не враховано той факт, що позивач під час знаходження у відпустці до 08.11.2017 перебував на лікуванні з 30.10.2017 по 08.12.2017, а до роботи повинен приступити з 09.12.2017, що підтверджується листком непрацездатності серія АДЕ №6814852 (а.с. 15). Дана обставина також підтверджується і відповідними відмітками про постановку та зняття з обліку у відпускному квитку, де зазначено дата 08.12.2017 (а.с.16 зворотн.стор).

В даному випадку, письмової згоди на перенесення днів щорічної відпустки, позивачем не надавалося, в матеріалах справи вона відсутня, тому Роменський ОМВК зобов'язаний був продовжити термін відпустки на період перебування позивача на лікуванні. Саме обов'язок продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, передбачено і нормами п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відпустки". Перенесення днів відпустки передбачено виключно за згодою особи. Про факт того, що позивач знаходився на лікуванні до 08.12.2017 свідчить і відмітка у військовому квитку, оскільки позивач зобов'язаний був з'явитися до місця служби у м.Ромни 08.11.2017, натомість на облік став 08.12.2017 (а.с.16). Під час відпустки позивач виконав свій обов'язок та став на облік в Лебединський ОМВК по місцю знаходження у відпустці, що підтверджується відповідними відмітками у відпускному листі.

Крім того, про факт знаходження позивача на лікарняному в зв'язку із проведеною операцією, свідчить повідомлення позивачем Роменський ОМВК в заяві від 12.12.2017 (а.с.17). Так, позивач зазначав, що 31.10.2017 через Лебединський ОМВК було повідомлено про те, що позивач знаходиться на лікуванні, із наданням до військового комісаріату всіх відповідних довідок, зокрема, довідка Лебединської ЦРЛ від 31.10.2017 №1193, зареєстрована в Лебединському ОМВК від 31.10.2017 за №3176. Дані обставини Роменським об'єднаним міським військовим комісаріатом не було взято до уваги, не з'ясовано та не досліджено в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи те, що позивач з 30.11.2017 по 08.12.2017 перебував на лікуванні, Роменський ОМВК був зобов'язаний внести зміни до наказу №178 від 02.10.2017 та визначити дату звільнення, враховуючи строк перебування позивача на лікарняному під час відпустки. Жодних змін до наказу на час розгляду справи по суті в суді Роменським ОМВК не було внесено.

Враховуючи встановлені обставини, останній день перебування позивача у відпустці, із врахуванням норм ст. 79-80 КЗпП та ст. 11 Закону України "Про відпустки", ч. 5 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є 18.12.2017.

Водночас, колегія суддів зауважує, що 08.11.2017 останній робочий день після відпустки, перебування до 08.12.2017 на лікарняному, обов'язок виходу на роботу 09.12.2017 + 10 днів продовження відпустки за час перебування на лікарняному (з 30.10.2017 по 08.11.2017-10 днів).

Отже, день звільнення позивача повинен бути останній день перебування у відпустці - 18.12.2017, включно, а не 19.12.2017, як зазначає позивач в уточнених позовних вимогах.

Згідно довідки №5/402 від 27.03.2018 позивачу виплачено суму грошового забезпечення за жовтень 2017 р. в сумі 2139,20, листопад 2017р. в сумі 410,80 грн. (а.с.130). Даний розрахунок не містить інформації про оплату листка непрацездатності позивачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо безпідставного неврахування Роменським ОВК перебування позивача на лікарняному, в зв'язку із чим не продовжено термін перебування позивача у щорічній відпустці, та визначення останнього дня перебування на службі 08.11.2017.

Разом із тим, 05.04.2018 Роменським ОВК було прийнято наказ, яким спірний наказ №178 від 02.10.2017 в повному обсязі викладено в іншій редакції (а.с. 148). Жодних змін щодо дати виключення позивача із списків особового складу Роменський ОВК не вніс, дата залишилася незмінною.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178, в редакції наказу від 05.04.2018 №55, щодо виключення ОСОБА_2 із списків особового складу Роменського об'єднаного міського військового комісаріату з 18.12.2017.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Роменський об'єднаний міський військовий комісаріат внести зміни до наказу від 02.10.2017 №178 щодо врахування перебування на лікуванні в період щорічної основної відпустки до календарної вислуги років, колегія суддів зауважує наступне.

Як свідчать письмові докази, у витязі з наказу №178 від 02.10.2017 Роменський ОВК зазначив, що вислуга років у Збройних силах України на 08.11.2017 у позивача становить 22 роки 06 місяців 17 днів (а.с.30). 05.04.2018 Роменським ОВК було прийнято наказ, яким спірний наказ №178 від 02.10.2017 в повному обсязі викладено в іншій редакції (а.с. 148), а саме: "Календарна вислуга років у Збройних силах України на 08.11.2017 у позивача становить 19 років 11 місяців 23 дні".

В судовому засіданні суду першої інстанції представник Роменського ОВК підтвердила, що дійсно було невірно зазначено вислугу років позивача при винесенні наказу №178 від 02.10.2017, було розраховано загальна вислуга років, замість вірного розрахунку, який повинен був здійснених у календарних роках. При винесенні наказу №55 від 05.04.2018 Роменський ОВК виправив помилку щодо виду вислуги років, здійснив у календарних розрахунках. Разом із тим, згідно пояснень представника Роменського ОВК до наказу від 02.10.2017 №178, в редакції від 05.04.2018 №55, не було включено період з 08.11.2017 по 18.12.2017 до календарної вислуги років, в зв'язку із тим, що Роменський ОМВК вважає днем звільнення саме 08.11.2017, і вислуга років вирахувана відповідачем станом на 08.11.2017, про що зазначено в наказі від 02.10.2017 №178, та наказі від 05.04.2018 №55 (а.с.30).

Враховуючи те, що як зазначено вище, дата звільнення позивача є 18.12.2017, таким чином підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести новий розрахунок вислуги років у Збройних силах України станом на 18.12.2017, про що Роменський ОВК зобов'язаний внести зміни до наказу №178 від 02.10.2017, в редакції наказу №55 від 05.04.2018.

Оскільки Сумським обласним військовим комісаріатом проведено розрахунок грошового забезпечення позивача виключно станом на 08.11.2017, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання Сумського обласного військового комісаріату нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу в період знаходження на лікарняному з 30.10..2017 по 08.12.2017 відповідно до листка непрацездатності АДЕ№684852 підлягають задоволенню, оскільки таких виплат не було здійснено Сумським обласним військкоматом.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Роменський ОМВК внести виправлення до трудової книжки стосовно дати прийняття позивача з 07.09.2016 на 19.09.2016, та звільнення з лав Збройних сил України з 08.11.2017 на 19.12.2017, суд зазначені вимоги задовольняє частково, з огляду на наступне.

В судовому засіданні представник Роменського ОВК визнав, що дата прийняття дійсно визначена невірно, замість 19.09.2016 - день зарахування до списків особового складу згідно наказу №234 від 19.09.2016 (а.с.99), помилково вказано 07.09.2016, згідно наказу №831 від 07.09.2016 про укладення контракту. Таким чином в цій частині позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та правомірними.

В частині вимог щодо зобов'язання Роменський ОМВК внести виправлення до трудової книжки стосовно дати звільнення з лав Збройних сил України з 08.11.2017 на 19.12.2017, суд зазначені вимоги задовольняє частково, з огляду на наступне.

Як зазначено вище датою звільнення позивача є 18.12.2017, таким чином, підлягає зміні дати звільнення ОСОБА_2 у відставку на останній день продовження відпустки у зв'язку із знаходженням позивача на лікарняному з 30.11.2017 по 08.12.2017, а саме з 08.11.2017 на 18.12.2017.

В частині решти доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржників у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Отже, інші зазначені в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Роменського об'єднаного міського військового комісаріату, Сумського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 по справі № 818/462/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) С.С. Резнікова В.В. Старостін Повний текст постанови складено 01.08.2018.