Постанова № 75630889, 31.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14099/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Аліменка В.О.,

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Геопроект» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геопроект» до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Геопроект» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка пов'язана з невиконанням наказу Господарського суду міста Києва щодо примусового виконання рішення у справі № 910/24328/15 від 04 листопада 2015 року; зобов'язання відповідача виконати судове рішення про стягнення коштів та виплатити позивачу кошти у загальній сумі 116 361, 43 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 13 квітня 2018 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції помилково посилався на листи, які відповідач направляв до Міністерства фінансів України та до інших органів влади, оскільки вони були направлені ще до того, як Господарський суд міста Києва видав наказ у справі № 910/24328/15. У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначив, що реалізація ним права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів та яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідач подавав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що невиконання ними судового наказу пов'язано не з його діями або бездіяльністю, а у зв'язку з відсутністю належного фінансування, асигнування відповідної бюджетної програми. У зв'язку з викладеним, просив суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28 листопада 2016 року до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві надійшов лист Головного територіального управління юстиції № 1550/3 від 25 листопада 2016 року про прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2015 року про стягнення з ДП «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я» на користь ТОВ «Геопроект» 116 181, 43 грн., разом із заявою стягувача, оригіналом наказу Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2015 року у справі № 910/24328/15 та іншими документами.

Зазначений наказ Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2016 року був взятий відповідачем на облік за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» та внесений до прикладного програмного продукту «Формування інформації про виконання судових рішень», що формується за хронологією надходження виконавчих документів, за незмінним ідентифікатором 8ЕІ5JFJ9D, відповідно до положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, та Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03 вересня 2014 року.

В матеріалах справи міститься лист Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві № 5-08/4518-14141 від 06 листопада 2017 року, у якому Державному підприємству «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я» - Боржнику за виконавчим документом, повідомляється, що на облік для виконання за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» взято наказ Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2015 року у справі 910/24328/15 про стягнення з ДП «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я» на користь ТОВ «Геопроект» грошові кошти у розмірі 116 181, 43 грн.

У зв'язку з тим, що рішення Господарського суду мста Києва так і не виконано, а відповідачем не вживаються заходи для його виконання, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вживалися заходи в рамках його компетенції щодо належного виконання судового наказу, виданого Господарським судом міста Києва щодо примусового виконання рішень, у тому числі й у справі № 910/24328/15 від 04 листопада 2015 року, при цьому, виходячи з обставин справи, невиконання судового наказу пов'язано не з діями або бездіяльністю відповідача, а з відсутністю належного фінансування, асигнування відповідної бюджетної програми, що знаходиться поза повноваженнями та компетенцією відповідача.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ.

Згідно частини другої статті 6 зазначеного Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За приписами статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а у разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

На виконання зазначених положень Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 3 Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03 вересня 2014 року (далі - Порядок № 440), визначено, що рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом (пункт 13 Порядку № 440).

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік (пункт 19 Порядку № 440).

Пунктом 20 Порядку № 440 передбачено, що погашення заборгованості здійснюється казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників № 845.

Аналогічні положення містяться в абзаці 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, а саме: безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державним казначейством України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», було передбачено 500 млн. грн., водночас виділених коштів не вистачає за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».

Пунктом 49 Порядку № 845 передбачено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України і відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Відповідачем на підтвердження обставин неодноразового звернення до Міністерства фінансів України та до інших органів влади із запитами та пропозиціями щодо збільшення видатків для виконання рішень судів, гарантованих державою надано до матеріалів справи листи від 10 грудня 2013 року № 5-05/2550-32039, від 25 лютого 2014 року № 5-05/1302-4545, від 25 травня 2015 року № 5-05/906-15376, від 02 вересня 2015 року № 5-03/2328-22277, від 22 вересня 2015 року № 5-05/2539-23588, від 13 січня 2016 року № 5-05/198-476, від 22 січня 2016 року № 05-05/397-1227, від 13 вересня 2016 року № 5-08/677-15461, від 01 липня 2016 року № 1905/516-11410, із змісту яких убачається, що відповідач повідомляє Міністерство фінансів України про критичний стан виконання виконавчих документів за бюджетною програмою 3504040, накопичення значної заборгованості, що утворилася внаслідок недостатніх бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості та пропонує збільшити визначення бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» через внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Крім того, листом від 13 вересня 2016 року № 5-08/677-15461 направлено доповідну записку Першому віце-прем'єр міністру - Міністру економічного розвитку і торгівлі України Кубіву С.І. щодо необхідності збільшити визначення бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» через внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем вживалися заходи в рамках його компетенції щодо належного виконання судового наказу, виданого Господарським судом міста Києва щодо примусового виконання рішень, у тому числі й у справі № 910/24328/15 від 04 листопада 2015 року. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, виходячи з обставин справи, невиконання судового наказу пов'язано не з діями або бездіяльністю відповідача, а з відсутністю належного фінансування, асигнування відповідної бюджетної програми, що знаходиться поза повноваженнями та компетенцією відповідача.

За таких обставин доводи апелянта щодо нездійснення відповідачем жодних дій щодо виконавчого документа, поданого позивачем на виконання, а також не надання жодних доказів звернення до вищестоящих державних органів щодо необхідності збільшення бюджетних асигнувань є необґрунтованими.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Геопроект» - залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено " 31" липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма