Постанова № 75630014, 24.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2018 р. Справа№ 910/8558/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р.

у справі №910/8558/17 (суддя Головіна К.І., повний текст рішення складено 05.10.2017 р.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк"

до 1. Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій"

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Апекс-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" Єрмака В.О. внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій", включивши до нього грошові вимоги ПАТ "Апекс-Банк" в сумі 8471074,44 грн., з яких: 673000,00 дол. США, що становить 7827823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24690,38 дол. США, що становить 287179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356070,84 грн., що становить 30613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти; зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" Єрмака В.О. подати внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" зміни на затвердження до виконавчої дирекції ФГВФО та зобов'язання ФГВФО затвердити зміни реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" щодо включення до нього грошових вимог ПАТ "Апекс-Банк" в сумі 8471074,44 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р. позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" Єрмака В.О. вчинити дії щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" в частині включення до нього грошових вимог ПАТ "Апекс-Банк" в сумі 8471074,44 грн., з яких: 673000,00 дол. США, що становить 7827823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24690,38 дол. США, що становить 287179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356070,84 грн., що становить 30613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти.

Стягнуто з ПАТ Банк "Меркурій" на користь ПАТ "Апекс-Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

У решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачем 1 було подано апеляційну скаргу, в якому скаржник просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Зокрема, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції безпідставно було змінено предмет першої позовної вимоги. Також апелянт вказав, що рішення у справі № 640/6445/14-ц має суттєву відмінність в розмірі та складі вимоги позивача до АТ Банк «Меркурій».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 р. (судді: Алданова С.О., Мартюк А.І., Ткаченко Б.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 скасовано у частині задоволення позовних вимог, викладено резолютивну частину в іншій редакції. У позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ПАТ "Апекс-Банк" подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 залишити в силі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2018 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 у справі № 910/8558/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/8558/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року відкрито апеляційне провадження по справі № 910/8558/17 та призначено до розгляду на 10.07.2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 р. було відкладено розгляд справи на 24.07.2018 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 року враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренка Є. Ю., який не є головуючим суддею, справу № 910/8558/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 24.07.2018 року, справу № 910/8558/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" у справі № 910/8558/17 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

У судове засідання 24.07.2018 р. представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.05.2003 р. між Акціонерним комерційним банком "Меркурій", правонаступником якого є ПАТ Банк "Меркурій" (банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Енергія" (далі - ТОВ "Авто-Енергія", позичальник) був укладений договір на кредитну лінію в іноземній валюті № 02-06К-56 (далі - кредитний договір).

У подальшому сторонами неодноразово вносились зміни до кредитного договору. Зокрема, укладаючи 13.08.2010 р. додаткову угоду до вищевказаного кредитного договору (далі - додаткова угода від 13.08.2010 р.), сторони дійшли згоди викласти кредитний договір у новій редакції.

Так, згідно з п. 1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р.) кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 9 від 13.12.2013 р.) ліміт кредитної лінії складає 675 000,00 дол. США. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитною лінією - 11.12.2014 р. згідно з графіком погашення: з січня по листопад 2014 р. - по 1 000,00 дол. США щомісяця; 11.12.2014 р. - 664 000,00 дол. США.

Пунктом п. 3.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р. та додаткової угоди № 10 від 27.12.2013 р.) передбачено, що у межах встановлених даним договором строку користування кредитом кредитор щомісячно нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до повного погашення заборгованості виходячи з кількості календарних днів у місяці та році (метод "факт/факт"), а позичальник щомісяця сплачує проценти кредитору не пізніше передостаннього числа поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються позичальником одночасно з поверненням кредиту у строк, визначений у п. 1.4 цього договору. Встановлено строк сплати нарахованих процентів за період з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р. не пізніше 23.01.2014 р.

Розмір процентів за користування кредитом становить 13% річних (п. 1.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р.).

Положеннями п.п. 5.2.2, 5.2.4 на позичальника покладені обов'язки здійснити погашення кредиту в повному обсязі не пізніше дати, встановленої п. 1.4 даного договору, а також сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору.

Згідно з п. 6.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р.), у випадку порушення строків повернення кредиту, сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Як свідчать матеріали справи, а саме - архівні виписки по особовому рахунку за період з 16.05.2003 р. по 31.01.2014 р., на виконання умов кредитного договору ПАТ Банк "Меркурій" надав позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному договором. Таким чином кредитор свої зобов'язання за вказаним договором виконав.

Судом також встановлено, що 13.08.2010 р. між ПАТ Банк "Меркурій" (кредитор), ТОВ "Авто-Енергія" (первісний боржник) та Приватним підприємством "Спецавтопостач" (далі - ПП "Спецавтопостач", новий боржник) був укладений договір про переведення боргу (далі - договір про переведення боргу), умовами якого були врегульовані відносини, пов'язані із заміною сторони - первісного кредитора у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. (основний договір).

Так, згідно з п. п. 2, 3 договору про переведення боргу первісний боржник (ТОВ "Авто-Енергія") переводить свій борг на нового боржника (ПП "Спецавтопостач"), внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону в основному договорі. З моменту підписання цього договору, новий боржник бере на себе зобов'язання виконати всі обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.

У п. 4 договору про переведення боргу закріплено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених договором.

Також судом встановлено, що 01.02.2014 р. між відповідачем - ПАТ Банк "Меркурій" (первісний кредитор) та позивачем - ПАТ "Апекс-Банк" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги (заміну сторони) № 1 (далі - договір відступлення № 1), згідно з умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги усіх майнових прав на грошові кошти, належне первісному кредитору за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. з усіма додатковими угодами до нього.

Під правом вимоги, що відступається за цим договором, розуміються вимоги до боржника, в т.ч., однак, не обмежуючись: вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, сплати процентів та/або комісій у розмірі, строки, в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути за кредитним договором.

Розмір права вимоги, що відступається новому кредиторові, становить 674 000,00 дол. США - заборгованість з погашення кредиту (п. 1 договору відступлення № 1).

Пунктом 2.1.2 договору відступлення № 1 на первісного кредитора покладений обов'язок в день укладення цього договору передати новому кредитору всі оригінальні документи, що підтверджують права вимоги за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р., в т.ч.: договір № 02-06К-56 (з усіма змінами та доповненнями); документи, що підтверджують отримання кредитних коштів боржником, а також належним чином посвідчені фотокопії статутних та фінансових документів боржника. Факт передання документів засвідчується актом приймання-передавання документів.

Крім того, пунктом 3.3 договору відступлення № 1 передбачено, що первісний кредитор несе відповідальність за виконання боржником належним чином та в повному обсязі обов'язків за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. (солідарна відповідальність первісного кредитора та боржника) у зв'язку з тим, що цей договір має змішану форму та містить умови договору поруки, передбачені у ст.ст. 553-559 ЦК України. Первісний кредитор зобов'язаний погасити прострочену заборгованість боржника за кредитним договором протягом 3 днів з дати отримання відповідної вимоги нового кредитора. У разі не виконання первісним кредитором обов'язку поручителя, передбаченого цим пунктом договору, він зобов'язаний протягом 3 днів з дати отримання відповідної вимоги нового кредитора сплатити неустойку, яка нараховується на суму простроченого до сплати платежу, за весь час прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з додатком № 1 від 01.02.2014 р. до договору відступлення № 1 за придбання у первісного кредитора права вимоги до ПП "Спецавтопостач" за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. новий кредитор сплачує 5 387 282,00 грн.

Взаємне виконання сторонами договору відступлення № 1 його умов підтверджується актом приймання-передавання документів від 01.02.2014 р., а також меморіальними ордерами № ВН878, № ВН879, № ВН877/2 та № ВН877 від 03.02.2014 р.

Листом № 104 від 04.02.2014 р. ПАТ "Апекс-Банк" повідомив боржника - ПП "Спецавтопостач" про укладення вищевказаного договору відступлення права вимоги (заміну сторони) № 1 від 01.02.2014 р. та заміну кредитора у відповідному кредитному зобов'язанні.

Як встановлено у рішенні Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 р. у справі № 640/6445/14-ц за позовом ПАТ "Апекс-Банк" до Хащина Д.М., ПП "Спецавтопостач" та ПАТ Банк "Меркурій" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р., починаючи з лютого 2014 року позичальник порушував умови вказаного кредитного договору.

У зв'язку з цим, кредитор - ПАТ "Апекс-Банк" звернувся до боржника - ПП "Спецавтопостач" з вимогою № 220 від 05.03.2014 р. про дострокове повернення заборгованості, а також - до поручителя - ПАТ Банк "Меркурій" з вимогами № 221 від 05.03.2014 р. та № 358 від 11.04.2014 р. про виконання зобов'язань сплатити заборгованість ПП "Спецавтопостач". Проте, боржник та поручитель своїх грошових зобов'язань перед ПАТ "Апекс-Банк" не виконали. Тому ПАТ "Апекс-Банк" звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути заборгованість, яка за його розрахунком станом на 14.04.2014 р. становила 692 211,96 дол. США, що на 14.04.2014р. за курсом НБУ складає 8 982 896,87 грн., з яких: заборгованість за кредитом 673 000,00 дол. США., що становить 8 733 581,57 грн.; заборгованість за процентами - 10 068,77 дол. США, що становить 130 663,30 грн.; пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти 118 652,00 грн., що становить 9 143,19 дол. США. Вказаний позов був розглянутий Київським районним судом міста Харкова в межах справи № 640/6445/14-ц.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 р. у справі № 640/6445/14-ц, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015 р. та набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ "АПЕКС-БАНК" задоволено та стягнуто солідарно з Хащина Д.М., ПП "Спецавтопостач" та ПАТ Банк "Меркурій" заборгованість в розмірі 8 982 896,87 грн.

13.03.2014 р. Національний банк України прийняв Постанову № 133 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банку "Меркурій" до категорії неплатоспроможних.

14.03.2014 р. виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 15 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", якою в банку була запроваджена тимчасова адміністрація строком на 3 місяці з 14.03.2014 р. по 13.06.2014 р.

Постановою Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку "Меркурій" № 340 від 10.06.2014 р. прийнято рішення про ліквідацію банку з 12.06.2014 р.

17.06.2014 р. у газеті "Урядовий кур'єр" за № 107 було опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ Банку "Меркурій". В оголошені також повідомлялося, що вимоги кредиторів банку приймаються за адресою м. Харків, вул. Петровського, 23, 61002, протягом 30 днів з дня публікації оголошення.

Як встановлено судом, позивач звернувся до ПАТ Банк "Меркурій" із заявою про визнання кредиторських вимог № 325-БТ від 09.07.2014 р. (направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку № 4534 від 09.07.2014 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101408837821).

Згідно з рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 182/14 від 21.08.2014 р. реєстр акцептованих вимог кредиторів був затверджений, але вимоги позивача до цього реєстру включені не були.

Листом № 4198/20 від 12.09.2014 р. Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" повідомив про відхилення вказаної заяви позивача у зв'язку з тим, що його вимоги не відповідають фактичним даним, які є у розпорядженні Уповноваженої особи Фонду, а саме - на балансі АТ Банку "Меркурій" на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку заборгованість перед ПАТ "АПЕКС-БАНК" не обліковувалась, тому правові підстави для включення його вимог до переліку (реєстру) вимог кредиторів - відсутні.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що на підставі договору кредитної лінії в іноземній валюті № 02-06К-56 від 16.05.2003 р., договору про переведення боргу від 13.08.2010 р. та договору відступлення права вимоги (заміну сторони) № 1 від 01.02.2014 р. позивач є кредитором відповідача, що підтверджується рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 р. у справі № 640/6445/14-ц. А оскільки відповідач перебуває у стадії ліквідації, позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" із заявою про визнання його кредиторських вимог, проте, останній відхилив цю заяву, що на думку позивача є неправомірним.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором, згідно якого в силу вимог 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується факт надання ПАТ Банк "Меркурій" позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному договором, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Як вже було встановлено колегією суддів, 01.02.2014 р. між відповідачем - ПАТ Банк "Меркурій" (первісний кредитор) та позивачем - ПАТ "Апекс-Банк" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги (заміну сторони) № 1, згідно з умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги усіх майнових прав на грошові кошти, належне первісному кредитору за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. з усіма додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 та ч. 1 ст. 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Пунктом 3.3 договору відступлення № 1 передбачено, що первісний кредитор несе відповідальність за виконання боржником належним чином та в повному обсязі обов'язків за кредитним договором № 02-06К-56 (солідарна відповідальність первісного кредитора та боржника) у зв'язку з тим, що цей договір має змішану форму та містить умови договору поруки, передбачені статтями 553-559 Цивільного кодексу України. Первісний кредитор зобов'язаний погасити прострочену заборгованість боржника за кредитним договором протягом 3 днів з дати отримання відповідної вимоги нового кредитора. У разі невиконання первісним кредитором обов'язку поручителя, передбаченого цим пунктом договору, він зобов'язаний протягом 3 днів із дати отримання відповідної вимоги нового кредитора сплатити неустойку, яка нараховується на суму простроченого до сплати платежу, за весь час прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частинами 1, 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Таким чином, ПАТ Банк "Меркурій" на підставі пункту 3.3 договору відступлення № 1 виступив також і поручителем боржника - ПП "Спецавтопостач" перед новим кредитором ПАТ "Апекс-Банк".

Як вбачається з матеріалів справи, обставини порушення позичальником умов кредитного договору № 02-06К-56, починаючи з лютого 2014 року, встановлено рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 у справі № 640/6445/14-ц за позовом ПАТ "Апекс-Банк" до Хащини Д.М., ПП "Спецавтопостач" та ПАТ Банк "Меркурій" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003.

З вказаного рішення вбачається, що у зв'язку з порушенням умов кредитного договору ПАТ "Апекс-Банк" звертався до боржника - ПП "Спецавтопостач" з вимогою № 220 від 05.03.2014 про дострокове повернення заборгованості, а також до поручителя - ПАТ Банк "Меркурій" з вимогами від 05.03.2014 № 221 та від 11.04.2014 № 358 про виконання зобов'язань сплатити заборгованість ПП "Спецавтопостач". Проте боржник та поручитель своїх грошових зобов'язань перед ПАТ "Апекс-Банк" не виконали, а тому ПАТ "Апекс-Банк" звернувся до Київського районного суду міста Харкова із позовом про стягнення заборгованості, яка за його розрахунком станом на 14.04.2014 становила 692 211,96 дол. США, що на 14.04.2014 за курсом НБУ складала 8 982 896,87 грн, з яких: заборгованість за кредитом 673 000,00 дол. США., що становило 8 733 581,57 грн; заборгованість за процентами - 10 068,77 дол. США, що становило 130 663,30 грн; пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти 118 652,00 грн, що становило 9 143,19 дол. США.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 у справі № 640/6445/14-ц, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015 та набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ "Апекс-Банк" задоволено та стягнуто солідарно з Хащини Д.М., ПП "Спецавтопостач" та ПАТ Банк "Меркурій" заборгованість в розмірі 8 982 896,87 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Таким чином, вказаним рішенням встановлено факт настання обов'язку з повернення кредиту з 05.03.2014 р. (дата пред'явлення вимоги), у зв'язку з чим у відповідача відповідно до п. 3.3. договору відступлення права вимоги виник обов'язок з погашення заборгованості позичальника за кредитним договором та сплати нарахованих штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як встановлено судом, 13.03.2014 р. Національний банк України прийняв Постанову № 133 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банку "Меркурій" до категорії неплатоспроможних.

14.03.2014 р. виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 15 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", якою в банку була запроваджена тимчасова адміністрація строком на 3 місяці з 14.03.2014 р. по 13.06.2014 р.

Постановою Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку "Меркурій" № 340 від 10.06.2014 р. прийнято рішення про ліквідацію банку з 12.06.2014 р.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Пунктом 8 "Прикінцевих і перехідних положень" вказаного Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

17.06.2014 р. у газеті "Урядовий кур'єр" за № 107 було опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ Банку "Меркурій". В оголошені також повідомлялося, що вимоги кредиторів банку приймаються за адресою м. Харків, вул. Петровського, 23, 61002, протягом 30 днів з дня публікації оголошення.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у відповідній редакції) уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Пунктом 3 частини 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у відповідній редакції) передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Також відповідно до п. 4.20 глави V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 2 від 05.07.2012 р. (далі - Положення, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" відповідно до вимог частини другої статті 45 Закону уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення (п. 4.23 Положення).

Згідно з п. 4.30 Положення у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (частина 3 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог в межах тридцятиденного строку, визначеного ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Посилання апелянта на те, що вимоги позивача не відповідають фактичним даним, а саме що на балансі АТ Банку «Меркурій» не обліковувалась заборгованість перед ПАТ «Апекс-Банк», є необґрунтованими, оскільки позивач довів належними та допустимими доказами, що є кредитором відповідача, зокрема, первинними документами, у тому числі виписками банку, меморіальними ордерами, вимогами про дострокове повернення заборгованості тощо.

Крім того, обов'язок відповідача з оплати заборгованості за кредитним договором також підтверджена рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.08.2014 у справі № 640/6445/14-ц, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015 р.

Посилання апелянта на те, що винесене по справі № 640/6445/14-ц рішення має суттєву відмінність в розмірі та складі вимог позивача то АТ Банк «Меркурій», що за його переконанням підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів, спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.08.2014 р. у справі № 640/6445/14-ц було встановлено, що станом на станом на 14.04.2014р. за кредитним договором рахувалась заборгованість за кредитом у розмірі 692 211. 96 дол. США, що на 14.04.2014р. за курсом НБУ складає 8 982 896.87 грн., в т.ч.: - заборгованість за кредитом 673 000.00 дол. США. що становить 8 733 581,57 грн.; - заборгованість за процентами - 10 068.77 дол. США, що становить 130 663,30 грн..; - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти 118 652,00 грн.. що становить - 9 143.19 дол. США.

Як вбачається з заяви позивача про кредиторські вимоги, останнім було направлено на адресу відповідача кредиторську вимогу щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів заборгованості по кредитному договору у сумі 728 303,70 дол. США, що відповідно до курсу НБУ становить 8 471 074,44 грн. (що включає борг у сумі 673 000,00 грн., розмір якого станом на момент подачі кредиторської заяви встановлений рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.08.2014 р. у справі № 640/6445/14-ц, пеня та проценти за користування кредитними коштами).

Таким чином, розмір заявлених кредиторських вимог позивача відрізняється лише у сумі нарахованої пені та процентів річних за користування кредитними коштами.

До кредиторської вимоги позивачем були долучені копії кредитного договору, договору відступлення № 1, договору поруки та деталізований розрахунок заборгованості за кредитом з розрахунком процентів річних та пені, а тому у разі незгоди з розміром пені та процентів річних за користування кредитними коштами відповідач був вправі подати обґрунтовані заперечення щодо не включення такої суми до кредиторських вимог.

Апеляційним господарським судом перевірено правомірність кредиторських вимог позивача до відповідача на суму 8 471 074,44 грн. відповідно до наданого розрахунку, та встановлено, що такий розрахунок є вірним.

З огляду на викладене, ураховуючи своєчасне звернення позивача з вимогою до відповідача, наявність заборгованості останнього згідно укладених договорів, розмір заборгованості встановлено у рішенні Київського районного суду м. Харкова від 04.08.2014 р. у справі № 640/6445/14-ц, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015 р., доказів припинення яких з червня 2014 року не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про безпідставність відмови відповідачем у включенні вимог позивача на суму 8 471 074,44 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

В той же час, як вбачається з резолютивної частини рішення, судом першої інстанції в цій частині було задоволено позовну вимогу та зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" Єрмака В.О. вчинити дії щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в частині включення до нього грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" в сумі 8 471 074,44 грн., з яких: 673 000,00 дол. США, що становить 7 827 823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24 690,38 дол. США, що становить 287 179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356 070,84 грн., що становить 30 613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивачем в цій частині було заявлено вимогу про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" Єрмака В.О. внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" включивши до нього грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" в сумі 8 471 074,44 грн., з яких: 673 000,00 дол. США, що становить 7 827 823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24 690,38 дол. США, що становить 287 179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356 070,84 грн., що становить 30 613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, що позивачем заяв про зміну предмету позову подано не було, колегія суддів дійшла до висновку про зміну рішення в частині тексту резолютивної частини, виклавши її відповідно до прохальної частини позовної заяви.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" Єрмака В.О. подати внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" зміни на затвердження до виконавчої дирекції ФГВФО та зобов'язання ФГВФО затвердити зміни реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" щодо включення до нього грошових вимог ПАТ "Апекс-Банк" в сумі 8 471 074,44 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі вимоги є передчасними, оскільки відповідні права позивача на момент вирішення даного спору не порушені, а тому вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги не має.

В той же час, враховуючи що в резолютивній частині рішення задоволена позовна вимога не відповідає редакції вимоги, яка була заявлена позивачем, колегія суддів дійшла до висновку про зміну резолютивної частини рішення в цій частині.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 року у справі № 910/8558/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 року у справі № 910/8558/17 змінити в частині задоволеної позовної вимоги, виклавши її в наступній редакції:

«Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" Єрмака В.О. внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", включивши до нього грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" в сумі 8 471 074,44 грн., з яких: 673 000,00 дол. США, що становить 7 827 823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24 690,38 дол. США, що становить 287 179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356 070,84 грн., що становить 30 613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти.

3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р. у справі № 910/8558/17 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/8558/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 31.07.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова