Постанова № 75629736, 25.07.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 року м.Дніпро Справа № 904/10008/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Верхогляд Т.А. - доповідач

cудді: Подобєд І.М., Пархоменко Н.В.,

cекретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 22.01.2018 р., адвокат;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 03.01.2018 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 19.07.2018 р., представник;

від третьої особи представник не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СИНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 року (повний текст рішення складено 14.05.2018 року) у справі № 904/10008/17 (суддя Первушин Ю.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКРЕНЕРГОТРАНС", м. Дніпро

до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СИНАТ", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА ВАГОННА КОМПАНІЯ", м. Київ

про стягнення майна,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 року у справі № 904/10008/17 позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СИНАТ" на користь приватного акціонерного товариства "УКРЕНЕРГОТРАНС" майно в натурі - неремонтнопридатні суцільнокатані колеса (міждержавний стандарт ДСТ 10791-2011 "Колеса цільнокатані"), що були у використанні, демонтовані з колісних пар залізничних вагонів, наданих ПАТ "УКРЕНЕРГОСЕРВІС", в процесі виконання ремонтних робіт, в кількості 1302 штуки.

Стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СИНАТ" на користь приватного акціонерного товариства "УКРЕНЕРГОТРАНС" 25 633,13 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до укладеного сторонами договору підряду №2501/1 від 25.01.2016 року відповідач провів ремонтні роботи з переформування колісних пар вантажних напіввагонів. Однак непридатні для подальшого використання деталі (суцільнокатані колеса б/в) повернув позивачу не в повному обсязі.

Суд зазначив, що умовами договору підряду №2501/1 від 25.01.2016 року

не передбачалось переходу до ТОВ "НВК "СИНАТ" права власності на майно або його частини, в тому числі замінених в процесі виконання ремонтних робіт.

Згідно умов договору ( п.5.1.1., п.3.5 ) та ст.841 Цивільного кодексу України підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодо збереження переданого йому замовником майна, відповідає за втрату або пошкодження майна.

Посилаючись на акти здачі-прийняття виконаних робіт, наявні у справі, суд встановив, що відповідачем виконано роботи з переформування 730 колісних пар. Відповідно до актів приймання-передачі від 08.12.2016 року та від 29.12.2016 року повернуто позивачу 158 одиниць. Залишок, який залишається у відповідача, суд визначив у кількості 1302 шт.

З цих підстав суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Зазначає, що:

- суд першої інстанції не надав оцінку тому факту, що актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписувалися представниками обох сторін при прийнятті позивачем робіт, зазначено про відсутність у сторін договору претензій один до одного;

- протягом 2016 року у позивача були відсутні будь-які претензії до відповідача, в тому числі і щодо повернення колісних пар;

- відповідач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання;

- умовами договору не був передбачений його обов’язок повернути непридатні до ремонту колісні пари;

- відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України позивач втратив право посилатися на недоліки роботи або відступи від умов договору;

- колісні пари, які суд стягнув, не ідентифіковані; між тим на кожне колесо відповідно до п.6.20 Міждержавного стандарту ДСТ 10791-2011 "Колеса цільнокатані" наноситься дві останні цифри року виробництва, марка сталі, номер плавки, умовне позначення підприємства-виробника (номер або торгова марка), порядковий номер колеса по системі нумерації підприємства-виробника, додатковий код, який визначає власність коліс та наноситься на площадках у двох місцях;

- судом не встановлений власник колісних пар.

Скаржник вважає, що суд надав неналежну оцінку змісту договору підряду, оскільки його умови не передбачають необхідність вчинення апелянтом дій, які зазначив суд.

Просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи. Посилається на правомірність висновку судового рішення, що оскаржується. Просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну.

Зокрема, позивач вказує, що дійсно не має претензій до виконаних відповідачем робіт згідно укладеного договору підряду. Однак умови договору (п.5.1.1) зобов’язували відповідача забезпечити схоронність колісних пар.

Вимоги забезпечити схоронність наданого на виконання робіт матеріалу, повернути замовнику його залишок, на думку позивача, передбачено і положеннями ст.ст.840, 841 Цивільного кодексу України.

Зазначає, що умови договору не передбачали передання у власність відповідачу залишку деталей колісних пар. Усвідомлення ним такого обов’язку підтверджується актами приймання-передачі від 08.12.2016 року та від 29.12.2016 року, за якими позивачу повернуто 158 колісних пар.

Щодо ідентифікаційних ознак майна позивач у відзиві зазначає на те, що облік суцільнокатаних коліс як нових, що надавалися позивачем для виконання ремонтних робіт, так і неремонтнопридатних суцільнокатаних коліс демонтованх колісних пар в процесі виконання ремонтних робіт вівся лише за їх кількістю.

Щодо права власності на колеса, то позивач вважає, що дане питання не стосується правовідносин сторін за договором підряду, а є питанням правовідносин позивача з третьою особою по даній справі.

Також позивач спростовує доводи апеляційної скарги щодо її правового обґрунтування, оскільки вимоги позивача не стосуються належного виконання робіт за договором підряду, а обґрунтовані нормами чинного законодавства щодо обов’язку підрядника повернути залишок матеріальних цінностей, переданих йому замовником для виконання робіт.

ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА ВАГОННА КОМПАНІЯ" у відзиві на апеляційну скаргу виклало свою правову позицію по справі. Просить рішення господарського суду від 03.05.2018 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У судове засідання представник третьої особи не з’явився. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, зазначених цією статтею.

За наведеного, враховуючи, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу без представника третьої особи, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) було укладено договір підряду № 2501/1 від 25.01.2016 року ( надалі - договір), відповідно до якого відповідач надав послуги з організації ремонту та переформування колісних пар вантажних напіввагонів.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Відповідно до ст. 841 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов’язується за дорученням замовника надати послуги з організації ремонту та переформуванню колісних пар (надалі – “Роботи”), викачених з під грузових полувангонів, які знаходяться в оперативному управлінні замовника, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконанні роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3.3 договору передача колісних пар підряднику для виконання робіт та замовнику після виконання робіт здійснюється на підставі підписаного сторонами акта прийому-передачі (обов’язковими реквізитами актів прийому-передачі є дата та номер). Додатково при передачі колісних пар підряднику для виконання робіт, замовник забезпечує надання підряднику належним чином оформленої форми ВУ-53, виданої вагоноремонтним підприємством з території якої здійснюється вивіз колісних пар для виконання робіт. При передачі колісних пар замовнику після виконання робіт, підрядник також забезпечує надання замовнику належним чином оформлену ВУ-53, виданої вагоноремонтним підприємством місця виконання робіт.

Матеріали справи свідчать і вказане не заперечується відповідачем, що протягом 2016 року, за договором підряду № 2501/1 від 25.01.2016 року, відповідачем виконувались роботи по переформуванню колісних пар вантажних вагонів, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які наявні в матеріалах справи. Всього, протягом 2016 року відповідачем виконано ремонтних робіт по переформуванню 730 колісних пар вантажних вагонів.

Кожна колісна пара містила в собі 2 (дві) одиниці суцільнокатаних коліс.

Встановлено, що при виконанні ремонтних робіт по переформуванню колісних пар з колісних пар, що були у використанні, наданих на адресу відповідача, демонтувались суцільнокатані колеса, що були у використанні, та встановлювались нові суцільнокатані колеса.

Для виконання зазначених в договорі ремонтних робіт позивачем закуповувались нові суцільнокатані колеса, які поставлялись на адресу відповідача.

Колегією суддів встановлено, що дійсно, в матеріалах справи відсутні документи щодо передачі на адресу відповідача саме неремонтопридатних суцільнокатаних коліс.

Однак, з пояснень представників сторін встановлено, що окремо неремонтопридатні деталі на адресу відповідача позивачем не передавались, а були складовою частиною наданих відповідачу для виконання ремонтних робі колісних пар.

Сторонами складались документи про передання в ремонт та повернення із ремонту колісних пар та акти приймання-передачі виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи.

Як було зазначено вище, відповідно до актів виконаних робіт, підписаних сторонами, протягом 2016 року відповідачем виконано роботи по переформуванню 730 одиниць колісних пар залізничних вагонів.

Відповідно до Стандарту Державної адміністрації залізничного транспорту України СТП 04-001:2015 "Колісні пари вантажних вагонів. Правила технічного обслуговування, ремонту та формування", колісні пари складаються з осі та 2 шт. суцільнокатаних коліс. При виконанні ремонтних робіт, відповідачем було демонтовано 1460 шт. неремонтопридатних залізничних суцільнокатаних коліс та встановлено на колісні пари нові суцільнокатані колеса, що надавались на його адресу позивачем.

Зазначене відповідач не спростовував. Отже, факт передачі відповідачу позивачем суцільнокатаних коліс кількістю 1460 шт. доведено.

Судом встановлено, що після проведення ремонтних робіт відповідач повернув позивачу частину суцільнокатаних коліс, що були у використанні, демонтованих в процесі виконання ремонтних робіт з наданих замовником колісних пар. Вказане підтверджується актом приймання-передачі від 08.12.2016 року (повернення 62 одиниці), актом приймання-передачі від 29.12.2016 року (повернення 96 одиниць).

Тобто, відповідачем повернуто позивачу суцільнокатаних коліс (б/в), не придатних для подальшого використання, демонтованих в процесі проведення ремонтних робіт, в кількості 158 одиниць.

Суд першої інстанції вірно встановив, що залишок неремонтопридатних залізничних суцільнокатаних коліс, демонтованих відповідачем в процесі виконання ремонтних робіт з матеріалів (колісних пар), наданих замовником, становить 1302 шт. (1460 передано– 158 повернуто = 1 302 шт. залишок).

Окрім положень ст.ст.840, 841 Цивільного кодексу України обов’язок підрядника забезпечити схоронність прийнятих відповідно до умов договору колісних пар передбачено п. 5.1.1. договору.

Згідно п. 3.5. договору також передбачено, що підрядник несе відповідальність за схоронність наданих для виконання робіт колісних пар.

Пунктом 12.5. договору передбачено, що у випадках, не передбачених умовами договору, сторони керуються чинним законодавством України, що регулює відповідні правовідносини сторін.

Щодо доводів скаржника про відсутність в наданих документах ідентифікуючих ознак (номерів) неремонтнопридатних суцільнокатаних коліс, слід зазначити наступне:

Відповідно до Стандарту Державної адміністрації залізничного транспорту України СТП 04-001:2015 "Колісні пари вантажних вагонів. Правила технічного обслуговування, ремонту та формування", для обліку колісних пар використовуються номери, що позначаються на торці осі колісної пари. Номери та/або клейма заводів виготовлювачів, позначені на залізничних суцільнокатаних колесах для обліку не використовуються (через велику ймовірність пошкодження даних позначень в процесі експлуатації та ремонту (обточуванні) суцільнокатаних коліс.

Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що облік суцільнокатаних коліс як нових, що надавались позивачем, як замовником за договором підряду для виконання ремонтних робіт, так і неремонтопридатних суцільнокатаних коліс, демонтованих з колісних пар в процесі виконання ремонтних робіт, вівся лише за їх кількістю.

Будь-які позначення, що містяться на самих суцільнокатаних колесах, не використовувались та не мали використовуватись для їх обліку та/або ідентифікації.

Про зазначене свідчать акти про повернення відповідачем на адресу позивача частини неремонтопридатних суцільнокатаних коліс.

Таким чином, є встановленим обовязок відповідача повернути залишок неремонтнопридатних суцільнокатаних коліс та їх кількість.

Твердження апелянта про втрату позивачем права на пред’явлення претензій за договором підряду відповідно до вимог ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України також є безпідставними, оскільки у даному спорі не заявлено претензій позивача щодо якості виконаних ремонтних робіт або про відступи від умов договору підряду.

Щодо доводів про неналежну оцінку судом першої інстанції доказів у справі, зокрема, щодо власності позивача на передані за договором підряду колеса, то такі доводи є безпідставними, оскільки встановлення даної обставини не входить до предмету доказування у даній справі.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору підряду (порушення зобов'язань), а саме - щодо повернення неремонтопридатних суцільнокатаних колес, демонтованих відповідачем в процесі виконання ремонтних робіт, в загальній кількості 1302 шт.

Такий висновок оскаржуваного рішення є законним та обгрунтованим відповідно до наявних у справі доказів.

Під час розгляду апеляційної скарги висновки оскаржуваного судового рішення відповідач не спростував. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Судові витрати за її розгляд згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 року у справі № 904/100008/17 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОПАНІЯ "СИНАТ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови підписано 30.07.2018 року.