Ухвала суду № 75626711, 01.08.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

01 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1352/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003771306 від 14 лютого 2018 року та податкової вимоги №15110-17 від 04 квітня 2018 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

27.07.2018 одним з відповідачів - Головним управлінням ДФС у Волинській області подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю сторін у справі, яка обґрунтована тим, що дана справа не підпадає під категорію справ, які за нормами статті 12 КАС України мають розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, так як оскаржуване податкове повідомлення-рішення стосується суми транспортного податку, яка є складовою та формуючою частиною в надходженнях до місцевого бюджету.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю сторін у справі не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, враховуючи, що дана справа не є справою, яка в розумінні частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а за приписами пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України є справою незначної складності (позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення на 1 891грн.25коп. та податкову вимогу на суму 2 658грн.90коп., тобто рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тому суд дійшов до висновку, що розгляд вказаної справи повинен здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд зазначає, що грошові зобов'язання контролюючим органом донараховано зі сплати податку з доходів фізичних осіб, земельного податку та військового збору, а не транспортного податку як це вказано представником відповідача - ГУ ДФС у Волинській області - в поданій заяві.

Разом з тим, клопотання, що міститься в поданій заяві Головного управлінням ДФС у Волинській області про участь сторін у справі не містить жодних конкретних обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання з викликом сторін, лише посилання на необхідність надання додаткових пояснень та дослідження обставин справи і доказів у судовому засіданні.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 9 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином, пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність жодних обґрунтувань на підтвердження заявленої відповідачем заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю сторін у справі, суд вважає останнє необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача - Головного управління ДФС у Волинській області - про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В.Дмитрук