Рішення № 75625259, 13.06.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4701/18

н/п 2/766/5408/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді: Прохоренко В.В.,

секретар Тихоша Л.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 1992 року по 2.05.2013 року він працював на ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» на посаді старшого майстра електроцеху оздоблювального виробництва ВГЕ комбінату. На день звільнення позивачу підприємством була нарахована, але не виплачена заробітна плата. Позивач вважає, що відповідно дост.116 КЗпП України відповідач повинен виплати йому середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку. Просить суд стягнути з ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 27.12.2016 року по 16.03.2018 року у сумі 52736,02 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.04.2018 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеному провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум. (постанова Верховного Суду України від 18.01.2017 року справа № 6-2912цс16).

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 27 цього Закону встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили.

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 02.02.1995 року №100, визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включається: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Нарахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (п.2,3,4,8 Порядку).

Відповідно до роз'яснень викладених в п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як встановлено судом ОСОБА_1 з 1992 року по 2.05.2013 року перебував у трудових відносинах року з ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» на посаді старшого майстра електроцеху оздоблювального виробництва ВГЕ комбінату..

20.05.2013 року ОСОБА_1 звільнений з посади на підставі ст. 40 п.1 КЗпП України, в зв'язку з ліквідацією підприємства, наказ № 31-К від 20.05.2013 року, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці.

Згідно довідки ВАТ «ХБК» №4/34/25-18-846 від 03.11.2014р., виданої ОСОБА_1, його середньомісячна заробітна плата складає 1555,13грн.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона по справі №666/8380/14-ц від 19.01.2015 року стягнуто з ВАТ «ХБК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення за період 21.05.2013 року по 08.12.2014 року в сумі 29545,95 грн.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області по справі №766/1287/17 від 05.04.2017 року стягнуто з ВАТ «ХБК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільнення за період з 08.12.2014 року по 27.12.2016 року у сумі 38209,80 грн.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

Судом визначено, що період затримки фактичного розрахунку по заробітній платі із позивачем, за час затримки розрахунку за період з 27.12.2016 року по 16.03.2018 року, складає 306 робочих дні.

Згідно розрахунку, що є в матеріалах справи середній заробіток за час затримки розрахунку з урахуванням індексації заробітної плати складає 52736,02 грн.

В зв'язку з викладеним позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13,76-79, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, постановою КМУ від 02.02.1995 року №100, на підставі ст. ст.116, 117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» (ЄДРПОУ 00306710, місцезнаходження: 73008, пл. 50 річчя утворення СРСР) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН-НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) 52736,02 грн. в рахунок оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням індексу інфляції за період з 27.12.2016 року по 16.03.2018 року без урахування обов'язкових платежів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» (ЄДРПОУ 00306710, місцезнаходження: 73008, пл. 50 річчя утворення СРСР) в дохід держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В.Прохоренко