Рішення № 75624321, 25.07.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4505/17

Номер провадження 2/585/385/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого судді: Яковець О.Ф.,

при секретарі: Шемчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ромни Сумської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за договором № б/н від 12.08.2010 року у розмірі 92192 грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12.08.2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 6300.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною картою» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Відповідач не виконав своїх зобов’язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 92192 грн. 13 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти позову. 04.06.2018 року від нього до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності . Дану заяву мотивував тим, що кредитний договір було укладено 12 серпня 2010 року, згідно з яким він отримав кредит у розмірі 6300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки. Ним було отримано картку 12 серпня 2010 року яка мала номер 4149437712217148, але позивачем в довідці помилково вказано , що дата відкриття даної картки 31.08.2012 року. Виписка по картковому рахунку, у нього викликає сумніви, оскілки в останнє він поповнив кредитну картку 23 січня 2014 року . 04 лютого 2014 року у нього захворіла жінка і коштів на погашення кредиту у нього не було, а у травні 2014 року він звільнився з роботи і залишився без засобів існування. Тобто через скрутне матеріальне становище він перестав виконувати свої обов’язки перед позивачем. З виписки банка вбачається, що останнє поповнення кредитної картки було здійснено 29 грудня 2014 року , що не відповідає дійсності. Оскільки останній платіж ним було проведено 23 січня 2014 року тому строк позовної даності сплинув 23 січня 2017 року , проте позивач звернувся до суду 2 листопада 2017 року. , тобто за спливом трирічного строку позовної давності.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що дійсно ним було укладено кредитний договір та отримано кредитну картку. Заяву та умови кредитного договору він підписував особисто. В подальшому він був ознайомлений зі змінами до кредитного договору, а саме із зміною процентної ставки за користування кредитом. Заборгованість по кредиту він сплачував. Останній раз 23 січня 2014 року. На даний час у нього відсутні кошти погасити заборгованість.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12.08.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується кредитним договором. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Крім того, відповідача було ознайомлено із довідкою про умови кредитування з використанням кредитки « Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 12.08.2010 року (а. с.7-8). Оригінал даної довідки було оглянуто в судовому засіданні та відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив , що він був ознайомлений з вказаною довідкою та підписував її.

Згідно довідки АТ КБ «Приват Банк» строк дії кредитної картки до червня 2015 року ( а.с.111).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 після відкриття карткового рахунку неодноразово змінювався кредитний ліміт , востаннє 25.04.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 6300 грн. (а.с.112).

Згідно витягу з Єдиної клієнтської бази, щодо інформування про зміну відсоткової ставки ОСОБА_1 банком змінювалась відсоткова ставка за користування кредитом, про що його було повідомлено (а.с.122-125). Даний факт він також підтвердив в судовому засіданні та пояснював, що був ознайомлений із змінами відсоткових ставок за користування кредитом та збільшенням кредитного ліміту.

Згідно п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг банк має право односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору.

Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

На підставі п.2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов’язань за Договором позичальник на вимогу Баку зобов’язаний виконати обов’язки по поверненню кредиту ( в тому числі простроченого кредиту та Овердрафта), оплату Винагороди банку.

Згідно п.2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 Правил користування платіжною картою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

Відповідач в порушення норм закону та договору не виконав своїх зобов’язань, внаслідок чого станом на 30.09.2017 року у нього виникла заборгованість в сумі 92192 грн. 13 коп., яка складається з:

- заборгованості за кредитом - 6291 грн. 80 коп.;

-заборгованості по процентам за користування кредитом – 77396 грн. 84 коп.

-заборгованість за пеню та комісією – 3637 грн. 20 коп.

та штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг ;

-штрафу (фіксована частина) – 500 грн. 00 коп.;

-штрафу (процентна складова) – 4366 грн. 29 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 4-5).

Встановлені судом факти свідчать про те, що між сторонами склались спірні правовідносини, що випливають із кредитного договору.

Дані правовідносини регулюються ст. ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України „зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору”. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань за договором.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач умови договору не виконав, чим порушив права позивача.

Оскільки відповідач своєчасно не погасив заборгованість за кредитним договором, чим порушив права позивача, то права позивача підлягають захисту в судовому порядку, шляхом стягнення боргу з відповідача на корить позивача.

Стосовно штрафу ( процентна складова) в сумі 4366,29 грн., то відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи умови застосування штрафу та пені визначені в кредитному договорі, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків невиконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а отже і позовні вимоги банку в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 4366,29 грн. не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про пропуск строку позовної давності для звернення до суду з позовом , суд не може взяти до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що згідно виписки з карткового рахунку відповідача , ОСОБА_1 останній раз сплатив суму заборгованості по кредиту 29.12.2014 року, а саме поповнив картку в терміналі самообслуговування м.Ромни вул.Соборна, 8 на суму 100 грн. (а.с.115), тому саме з цього дня розпочався строк перебігу позовної давності.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 28 листопада 2017 року, тобто в межах позовної давності.

Відповідачем в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження того, що ним останній раз було погашено кредит саме 23 січня 2014 року. В той же час , згідно виписки з карткового рахунку відповідача 18.02.2014 року, 26.02.2014 року , 24.03.2014 року, 25.04.2014 року та 22.05.2014 року з банківської картки відповідача були зняті кошти в банкоматах міста Ромни, 08.03.2014 року, 13.03.2014 року, 29.04.2014 року, 28.04.2014 року, 30.04.2014 року банківською карткою розраховувалися в магазинах м.Ромни.

Крім того, 26.02.2014 року, 24.03.2014 року, 25.04.2014 року, 22.05.2014 року, 18.08.2014 року та 29.12.2014 року банківська картка відповідача поповнювалася в банкоматах самообслуговування.

Вказане спростовує заперечення відповідача про те, що він перестав погашати кредит за договором в січні місяці 2014 року та останній раз поповнив кредитну картку 23 січня 2014 року.

Тому суд приходить до висновку , що позивач звернувся до суду з позовом в межах позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1520,00 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4, 17,18, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.08.2010 року у розмірі 87 825 ( вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять п’ять ) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1520 ( одна тисяча п’ятсот двадцять ) грн.. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 31 липня 2018 року.

СУДДЯ: підпис...

КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_2