Ухвала суду № 75622357, 30.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/4952/17 30.07.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Гулого В.П., Лівінського І.В.

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Іванішина І.В. в інтересах ТОВ «Евростиль Техно» на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.07.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДФС в Миколаївській області Мельника С.О. про арешт майна та накладено арешт на вилучені 30.05.2018р. під час проведення обшуку АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-В/3, речі.

Учасники судового провадження:

прокурор Мовчан Т.М.

представник власника майна -

адвокат Іванішин І.В.

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі адвокат Іванішин І.В. в інтересах ТОВ «Евростиль Техно» просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Короткий зміст ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДФС в Миколаївській області Мельника С.О. про арешт майна та накладено арешт на вилучені 30.05.2018р. під час проведення обшуку АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-В/3, 2 блокноти та зошит з чорновими записами, відео реєстратор серії 627067702, рідину схожу на дизельне пальне в кількості 8,6 метрів кубічних.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Адвокат Іванішин І.В. вказує, що слідчий суддя не дослідивши всі докази по справі, а лише клопотання слідчого, прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Зазначає, що протокол обшуку є неправомірним та незаконним. Стверджує, що арешт майна ТОВ «Евростиль Техно» міг бути здійснений тільки якщо сторона обвинувачення надала би допустимі і достатні докази, які б підтверджували, що юридичною особою або її посадовими особами було вчинено кримінальне правопорушення, є обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення відносно посадової особи підприємства або самої юридичної особи, а майно є доказом у кримінальному провадженні, як на то посилається слідчий в клопотанні та слідчий суддя в ухвалі.

Зауважує, що під час обшуку працівниками ДФС використовувався зламаний метр шток і фактичний об'єм рідини складає лише 250 літрів, однак вказану обставину слідчий суддя у оскаржуваній ухвалі ігнорує.

Вказує, що клопотання про арешт майна зареєстровано в суді з пропущенням строку звернення до суду, лише ввечері 01.06.2018р., тоді як повинно бути реєстровано не пізніше 13г.40хв. 01.06.2018р.

Крім того, звертає увагу суду на те, що слідчим під час обшуку було вилучено зразки палива і вже пройшло більше ніж півтора місяця, а тому вважає, що слідчому вистачило б цього часу для отримання результатів аналізів.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

СУ ФР ГУ ДФС в Миколаївської області розслідується кримінальне провадження №320171500000000028 за відомостями про виготовлення та збут незаконного виготовленої підакцизної продукції.

В межах вказаного кримінального провадження на АЗС за адресою м. Миколаїв вул. Морехідна 1- В/3 були вилучені: 2 блокноти та зошит з чорновими записами щодо обсягів збуту, відеореєстратор серії 627067702, рідина схожа на дизельне пальне в кількості 8,6 метрів кубічних.

01.06.2018р. слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вказані документи та речі як на майно, що містить сліди вчинення злочину.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя послався на те, що є достатні підстави вважати, що вилучені документи, реєстратор та пальне є майном, що зберегло на собі сліди вчинення злочину, відповідає критерію речового доказу, а тому на підставі ст. 170 КПК України, підлягає арешту.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення адвоката Іванішина І.В. на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Мовчана Т.М. про залишення оскаржуваної ухвали без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, обговоривши доводи апеляційної скарги в їх межах, суд визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, слідчим управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області здійснюється досудове розслідування обставин кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017150000000028 від 21.04.2017р., за фактом створення на території Миколаївської області незаконних АЗС, які здійснюють реалізацію паливно-мастильних матеріалів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження, під час санкціонованого обшуку, на АЗС, розташованою за адресою м. Миколаїв вул. Морехідна 1- В/3, були вилучені: 2 блокноти та зошит з чорновими записами щодо обсягів збуту, відеореєстратор серії 627067702, рідина схожа на дизельне пальне в кількості 8,6 метрів кубічних.

З огляду на наведене є достатні підстави вважати, що вказані речі які були вилучені в ході обшуку на АЗС за адресою м. Миколаїв вул. Морехідна 1- В/3 зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідають матеріалам кримінального провадження висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі стосовно того, що вилучені в ході проведення обшуку речі є засобами вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, за такого підпадають під ознаки, визначені в ст.ст. 167, 170 КПК України. Тому слідчий суддя обґрунтовано відповідно до вимог ст.170, 173 КПК України наклав арешт на вказане майно з метою збереження речових доказів.

Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд також виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, які передбачені ст. 2 КПК України, своєчасне застосування якого може запобігти негативним наслідкам при розслідуванні злочинів.

Потреби досудового розслідування на даній стадії кримінального провадження виправдовують арешт майна, оскільки зазначене майно може бути використано при проведенні експертиз. Крім того, воно може містити дані, які можуть бути використані як докази вчинення злочину.

В апеляційній скарзі адвокат звертає увагу на те, що об'єм пального складає лише 250 літрів, а не 8,6 метрів кубічних та на те, що працівники ДФС використовували зламаний метр шток для вимірювання пального. Однак, слідчий суддя надав вірну оцінку вказаним доводам і зазначив, що обшук проводився в присутності засновника підприємства, так само як і виміри пального, проте, зауважень від нього з цього приводу під час обшуку не надійшло, засновник прийняв на зберігання весь обсяг пального, зазначений в протоколі.

Не є підставою для скасування рішення суду, недотримання слідчим суддею строку постановлення ухвали, передбаченого ч. 6 ст. 173 КПК України.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, про що просять апелянт.

Керуючись ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДФС в Миколаївській області Мельника С.О. про арешт майна та накладено арешт на вилучені 30.05.2018р. під час проведення обшуку АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-В/3, 2 блокноти та зошит з чорновими записами, відео реєстратор серії 627067702, рідина схожа на дизельне пальне в кількості 8,6 метрів кубічних, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Іванішина І.В. в інтересах ТОВ «Евростиль Техно» - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді