Постанова № 75622169, 01.08.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/638/18

Провадження № 1-кп/487/374/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі: Головуючого судді – Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання – Ільченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017150030005000, відносно

ОСОБА_1, який народився 1985 року жовтня місяця 21 дня у с.Таборівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 м.Миколаїв, раніше не судимого в силу ст..89 КК України

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України

сторони кримінального провадження

прокурор Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_1

захисник обвинуваченого ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

26.12.2017 року, приблизно о 20-10 годині, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 знаходилися на перехресті вулиць Клубна та Антична у с.Велика Корениха м.Миколаєва. При цьому, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, в ході словесного конфлікту та спільного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар кулаком в обличчя, спричинивши йому тим самим тілесні ушкодження у вигляді саден, синців обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_1, потерпілий упав.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 не менше трьох ударів ногами по тулубу та животу, спричинивши йому тим самим тілесні ушкодження у вигляді розриву селезінки, яке ускладнилося внутрічеревною кровотечею, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та синців грудної клітини зліва, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України та визнає його винуватим у нанесені умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв’язку.

При цьому суд керується практикою ЄСПЛ, зокрема Рішенням від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», за яким, суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». При якому доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та взаємоузгоджених.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 встановлені обставини кримінального провадження не оспорював та беззастережно визнав свою винуватість, у скоєні вказаного кримінального правопорушення (злочину).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Показання обвинуваченого ОСОБА_1, який безпосередньо при допиті під час судового розгляду, підтвердив той факт, що дійсно, 26.12.2017 року, приблизно о 20-10 годині, разом з ОСОБА_3 знаходилися на перехресті вулиць Клубна та Антична у с.Велика Корениха м.Миколаєва, до цього тривалий час розпивали спиртні напої. При цьому між ними виникла сварка, в ході якої він наніс потерпілому один удар кулаком в обличчя, від чого той упав. Після чого він наніс ОСОБА_3 ще три удари ногами по тулубу. Після чого допоміг ОСОБА_3 дійти до дому, звідки його і забрала карета швидкої допомоги.

Цивільний позов визнав у повному обсязі.

Щиро розкаявся у скоєному. Попросив вибачення у потерпілого.

Показання потерпілого ОСОБА_3 який безпосередньо при допиті під час судового розгляду, пояснив, що 26.12.2017 року, увечері з ОСОБА_1 вживали алкогольні напої у знаяній кількості. Коли йшли по вулиці між ними виникла сварка, більше події того дня він не пам’ятає, так як був у стані сильного алкогольного сп’яніння. Прийшов до свідомості у лікарні, після операції. Не виключає, що після першого удару ОСОБА_1 в обличчя міг упасти та втратити свідомість.

Пояснив, що ОСОБА_1 відшкодував йому витрати на лікування у розмірі 900 грн. Зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Покарання просив визначити не пов’язане з позбавленням волі.

Покази учасників кримінального провадження, щодо обставин події кримінального порушення (злочину), підтверджуються та узгоджуються з дослідженими судом, письмовими доказами.

Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого дані, щодо вказаного кримінального правопорушення було внесено в реєстр 27.12.2017 року о 08-48 год.

Як слідує з даних Протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.01.2018 року, ОСОБА_3 повідомив слідчого Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області, що 26.12.2017 року близько 20-10 години, на перехресті вулиць Клубної та Античної с.Велика Корениха у м.Миколаєві ОСОБА_1 спричинив йому тілесні ушкодження .

Протоколом огляду місця події від 27.12.2017 року з фототаблицею, згідно якого, при огляді території на перехресті вулиць Клубної та Античної у с.Велика Корениха м.Миколаєва, на відстані трьох метрів від стовпа вуличного освітлення, була виявлена пляма бурого кольору, невизначеної форми, розміром 4х5,5 см.

При огляді місця події було знято змиви крові.

Висновком судово-імунологічної експертизи 318 від 23.01.2018 року встановлено, що кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемоглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО.

Кров, змиви, якої було вилучено при огляді місця події 27.12.2017 року відноситься до групи О з ізогемоглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО, походження якої від потерпілого не виключається.

Як слідує з висновку експерта №42 від 18.01.2018 року, у потерпілого ОСОБА_3 виявлено тілесні пошкодження у вигляді розриву селезінки, яке ускладнилося внутрічеревною кровотечею, саден, синців обличчя, грудної клітини зліва, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів в результаті не менше ніж двох-трьох ударних дій, незадовго до звернення до лікарні 26.12.2017 року.

По ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді розриву селезінки, яке ускладнилося внутрічеревною кровотечею відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Тілесні ушкодження у вигляді саден, синців обличчя, грудної клітини зліва відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні тіла на площину з положення стоячи виключається.

На момент звернення в медичний заклад, в крові потерпілого ОСОБА_3 знайдено етиловий спирт у концентрації 2,16 %.

Вказані докази, суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх взаємозв’язок достатнім та взаємоузгодженим, в розумінні критерію «поза розумним сумнівом» на підтвердження встановлених обставин та механізму заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3.

Обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого за положеннями ст..66 ч.1 п.п.1,2 КК України є щире каяття у вчиненому злочині, часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого за положеннями ст..67 ч.1 п.13 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

За положеннями ст..9 Конституції України, ч.2 ст.8 КПК України, ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ зобов’язанні застосовувати положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, як джерела права.

Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Пр цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, викладеній у справі «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003 року - що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету – покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Так ОСОБА_1 з урахуванням приписів ст..12 КК України, вчинено тяжкий злочин.

Обвинувачений раніше в силу ст..89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у Миколаївському обласному наркологічному диспансері та Миколаївській обласній психіатричній лікарні не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні чотирьох малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідно до положень ст..65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого та запобігання скоєнню ним нових злочинів, з врахуванням вищезазначених обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкцій ч.1 ст.121 КК України.

Відповідно до положень ст..75 ч.1 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості та відношення обвинуваченого до скоєного, позицію потерпілого, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов’язків визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

У кримінальному проваджені прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради, з урахуванням обставин справи, суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до положень ст..1206 ЦК України.

У кримінальному проваджені процесуальні витрати, визначені положенням ст..118 КПК України відсутні.

Речові докази по справі , відповідно до приписів ст..100 КПК України підлягають знищенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбачених ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст..75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на три роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради (ГУДСКУ в Миколаївській області р/р 31551260143958 МФО 826013 ЄДРПОУ 05483090) 8560,05 грн. в рахунок відшкодування витрат за лікування потерпілого.

Речові докази - паперовий конверт, в якому знаходится марлевий тампон із зразками крові ОСОБА_3; паперовий конверт в якому знаходиться фрагмент марлевого бинта (змив), які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП у Миколаївській області – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І.О.Притуляк