Ухвала суду № 75621918, 24.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5206/18 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 11-сс/783/571/18 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Гуцала І.П.,

суддів Гончарук Л.Я., Головатого В.Я.,

з участю секретаря Романчука Р.І.,

прокурора Криштановича С.С.,

підозрюваного ОСОБА_1

та його захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а :

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2018 року клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 задоволено частково.

Застосовано щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

зареєстрованого за адресою:

м. Львів, вул. Крехівська, 7/18,

проживаючого за адресою:

м. Львів, вул. Панча, 11/97,

запобіжний захід у вигляді застави.

Визначено ОСОБА_1 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 860 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду № 37315022000757, банк ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Зобов'язано ОСОБА_1 внести визначений розмір застави на вказаний депозитний рахунок протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали або забезпечити внесення застави іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Роз'яснено ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий слідчому, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з свідком у кримінальному провадженні № 12018140000000163 від 3 березня 2018 року ОСОБА_5 ОСОБА_6; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Вказані обов'язки покладено на підозрюваного ОСОБА_1 строком на два місяці з дня постановлення ухвали, тобто до 16.09.2018 року.

Роз'яснено ОСОБА_1, що він після внесення застави зобов'язаний виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, невиконання яких тягне за собою звернення суми застави в дохід держави та подальшу заміну запобіжного заходу на більш суворий.

На ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.07.2018 року прокурор прокуратури Львівської області ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.07.2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, а обраний слідчим запобіжний захід підозрюваному відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставинам його вчинення, а відтак оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що слідчим суддею не було враховано те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів. При оцінці ризиків слідчим суддею належним чином не враховано, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб з працівниками Державної прикордонної служби України, а відтак, може передавати їм відомості про докази, зібрані органом досудового розслідування, узгоджувати з такими їх показання та таким чином перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того зазначає, що існує обґрунтований ризик продовження ним своєї злочинної діяльності, а також ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Криштановича С.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2 на заперечення доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Лози І.І. перебуває кримінальне провадження № 12018140000000163 від 02.03.2018 року за ч.3 ст. 332 КК України.

Судове рішення про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави постановлене з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 182, 194 КПК України.

В силу вимог ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, як того вимагає ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При прийнятті оскаржуваного рішення слідчим суддею в повній мірі з'ясовані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу (ст. 178 КПК України), а також перевірено, чи наявні зазначені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, узгоджувати з ними свої показання у даному кримінальному провадженні, передавати їм відомості про докази, зібрані органом досудового розслідування, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також оскільки ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, то такі є безпідставними. Покликання прокурора в апеляційній скарзі на вказані обставини не є підставою застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Обгрунтована підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, та його тяжкість (на які як на підставу застосування запобіжного заходу – тримання під вартою покликається слідчий та прокурор), сама по собі, не може бути безумовною обставиною для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч.1, ч.10 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Щодо обставини, яка б свідчила про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, то така прокурором в суді першої та апеляційної інстанцій не доведена й доказами не підтверджена.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Згідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обгрунтовано прийняв рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави та правильно визначив розмір застави в межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52860 грн., який, з врахуванням наведених ризиків і особи ОСОБА_1, буде гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, забезпечить його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, за вчинення якого максимальна міра покарання не може перевищувати дев’яти років позбавлення волі, а тому колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігатиме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9