Ухвала суду № 75619583, 01.08.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2128/18

Провадження № 1-кс/307/835/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., при секретарі Пальонна М.Є., з участю прокурора Юсип С.В., розглянувши клопотання прокурора Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 про арешт тимчасово вилученого майна,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, про арешт тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070180000219 від 21.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України.

Вказує на те, що 20 липня, 2018 року, близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер, мешк. смт. Дубове, вул.. Горького, 62, рухаючись по вул. Травневій в с.Калини, на автомобілі марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», державний номерний знак 6U2:9127 Чеської реєстрації, допустив наїзд на малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешк. с.Калини, вул.. Джона Ленона, 189 «а», яка рухалась в зустрічному напрямку по вул.. Травневій на велосипеді. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітня ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження: полі травма закрито черепно-мозова травма, атипова субдуральна гематома, гемирогічний забій скроневої долоні справа та обох лобних долей, перелом кісток мозкового черепа, забій обох легень, множинний перелом ребер з обох боків, перелом кісток миски, перелом обох передпліч з переломом стегнової кістки зліва, перелом кістки правої гомілки. 20 липня 2018 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди в с.Калини по вул.. Травневій, було виявлено та вилучено транспортний засіб автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», державний номерний знак 6U2:9127 Чеської реєстрації, який згідно документів належить ОСОБА_2.

З метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у арешті тимчасово вилученого майна, заборонивши користуватися та розпоряджатися транспортним засобом марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», державний номерний знак 6U2:9127 Чеської реєстрації, який належить ОСОБА_2 та який знаходиться на спец майданчику Західної міжрегіональної філії ДП МВС України «Інформ Ресурс» м.Тячів, вул.. Промислова, 6 «а».

В судовому засіданні прокурор пояснив, що на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснює слідче управління ГУНП в Закарпатській області та докази визнання автомобіля речовим доказом відсутні.

Розглянувши клопотання суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області знаходилися матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070180000219 від 21.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За правилами ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Про те, матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження того, що вилучений у процесі огляду місця події автомобіль є речовим доказом.

Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту майна є: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч.3. ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи вищезазначене, а також наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, про відсутність підстав для накладення арешту на майно, вказане в клопотанні, а тому вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 про арешт тимчасово вилученого майна - автомобіля марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», державний номерний знак 6U2:9127 Чеської реєстрації, який належить ОСОБА_2, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя В.І. Бобрушко