Вирок № 75614361, 26.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/745/17 Номер провадження 11-кп/786/621/18Головуючий у 1-й інстанції Куц Т. О. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого Захожая О.І.

суддів Томилка В.П., Корсун О.М.

при секретарі Григоровій М.В.

за участю прокурора Акулової С.М.

обвинувачених ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника ПрАТ

«Полтавський ГЗК» Дем»яненко Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170080000373 від 12.04.2017, №12017170080000485 від 15.05.2017 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець: м. Лубни Полтавської області; мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого :

1) вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 08.09.2008 року за ч 3 ст. 185, ч.2 ст. 296 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

2) вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14.07.2009 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1ст.70,ч.4.ст.70 КК України - 3 роки позбавлення волі; ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11.12.2009 року дії ОСОБА_2 перекваліфіковані по епізоду від 04.06.2007 року з ч.3 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України і йому призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.3ст.185КК України із застосуванням ст.69 КК України призначено покарання у виді 1року позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України вважати засудженим до покарання призначеного вирокум суд , із застосуванням ч.1ст.70, ч.4 ст.70 КК України засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі ; звільненого 28.10.2011 р. умовно - достроково на 1 рік 4 місяці 16 днів ;

3) вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 30.05.2013року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України - 5 років 3 місяця позбавлення волі без конфіскації майна ; звільненого - 17.03.2017р. по відбуттю строку покарання ;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, раніше судимого:

30.10.2015р. Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України - 60 годин громадських робіт (22.01.2016 р. знятий з обліку Комсомольського МВ КВІ у зв'язку з відбуттям строку покарання); 20.04.2016 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України . із застосуванням ст.75 КК України - 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік ; не одруженого, не працюючого, учня 12-го класу Вечірньої (змінної) школи м. Комсомольська, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого

вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 29.03.2017року за ч.1,ч.2,ч.3ст.185КК України - із застосуванням ст.75 КК України - 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки ; вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14.06.2017року за ч.3ст.185 КК України , із застосуванням ч.1 ст.71 КК України - 3 роки 8 місяців позбавлення волі , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.01.2018 року,-

встановила :

Цим вироком

ОСОБА_2 визнано винним за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.289, ч.2 ст.289, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.2ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі ;

- за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі ;

- за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 289 КК України - 5 років позбавлення волі ;

- за ч.2 ст.289 КК України - 5 років 1 місяць позбавлення волі ;

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі .

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання ОСОБА_2 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

ОСОБА_6 визнано винним за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14.06.2017, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнано винним за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік .

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації і повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в який включається строк затримання на підставі ухвали слідчого судді від 01.06.2017 року, з 01.06.2017 року по день ухвалення вироку по даній справі, при чому за період з 01.06.2017 року по 20.06.2017 року включно відповідно до ч.5 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з 23.01.2017 року.

Зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання частину відбутого покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14.06.2017 року, з 14.06.2017 року по день ухвалення вироку по даній справі, при чому за період з 14.06.2017 року по 20.06.2017 року включно відповідно до ч.5 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі за ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18.12.2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою , взявши його під варту негайно в залі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирався.

Позов потерпілої ОСОБА_7 задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 майнову шкоду завдану злочином в сумі 621 грн.

Позов ТОВ «Єристівський ГЗК» залишено без розгляду за заявою представника цивільного позивача.

Позов ПрАТ «Полтавський ГЗК» задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Полтавський ГЗК» майнову шкоду завдану злочином в сумі 10 299 грн 37 коп.

Вирішено питання щодо речових доказів.

І. 14 травня 2017 року, приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибув до території охоронюваної стоянки автотранспортного цеху ТОВ «Єристівський ГЗК», що розташована за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Строни, 29, яка огороджена металевим парканом та обладнана захисними навісами, під якими зберігаються транспортні засоби вищевказаного товариства.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, перелізши через огороджувальний паркан, проник на територію охоронюваної автостоянки, перебуваючи на якій, з-під навісу для стоянки автобуса таємно викрав алюмінієву драбину, розміром 2х6 м, вартістю 970 грн., яка належить ОСОБА_8

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 проник до салону автобусу марки ПАЗ - 4234, державний номер НОМЕР_1, який знаходився під захисним навісом автостоянки та перебуває на балансі ТОВ «Єристівський ГЗК», звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності вищевказаного товариства, а саме: автомагнітолу марки «SHUTLE», моделі «SUD-368» з пультом дистанційного управління до неї, вартістю 720 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 проник до салону автобусу марки МАЗ - 206060, державний номер НОМЕР_2, який знаходився під захисним навісом автостоянки та перебуває на балансі ТОВ «Єристівський ГЗК», звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності вищевказаного товариства, а саме: гідравлічний домкрат, вантажопідйомністю 8 тон, вартістю 1084 грн. 40 коп.

Після цього, ОСОБА_9 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 970 грн. та ТОВ «Єристівський ГЗК» матеріального збитку на загальну суму 1084 грн. 40 коп.

ІІ. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 14 травня 2017 року о 16 годині ОСОБА_2 прибув до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_9», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, де в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом вільного доступу, викрав: жіночі джинсові штани, вартістю 444 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій - фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 444 грн.

ІІІ. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 14.05.2017 року, о 18 год. 40 хв. ОСОБА_2 прибув до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_9», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 де в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом вільного доступу, викрав:

- жіноче плаття, вартістю 177 грн.;

- чоловічі штани фірми FADMEN FASHION 48 розміру, вартістю 180 грн.;

- манекен - ноги, вартістю 185 грн.;

Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій - фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 542 грн.

IV. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 14 травня 2017 року близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, проникли на територію охоронюваної автостоянки автотранспортного цеху ТОВ «Єристівський ГЗК», розташованої за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Строни, 29.

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проникли до салону автобуса марки МАЗ-206060 державний номер НОМЕР_2, який перебуває на балансі ТОВ «Єристівський ГЗК», де у ОСОБА_2 виник умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, завівши двигун, розпочав дії спрямовані на незаконне заволодіння автобусом марки МАЗ-206060 державний номер НОМЕР_2, вартістю 330656 грн. 91 коп.

Проте, ОСОБА_2 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, у зв'язку з тим, що не зміг здійснити рух автобусу заднім ходом, внаслідок чого злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

V. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 14 травня 2017 року, приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, проникли на територію охоронюваної автостоянки автотранспортного цеху ТОВ «Єристівський ГЗК», що розташована за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Строни, 29, де діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, проникли до салону автобуса марки МАЗ-206060, державний номер НОМЕР_2, який перебуває на балансі ТОВ «Єристівський ГЗК», звідки таємно викрали: чоловічі сонцезахисні окуляри, вартістю 180 грн., що належать ОСОБА_10, чоловічі сонцезахисні окуляри, вартістю 180 грн., що належать ОСОБА_11 та товарно-матеріальні цінності ТОВ «Єристівський ГЗК», а саме: автомагнітолу марки «Cyclon», моделі «2 MP 4010», з пультом дистанційного управління, вартістю 731 грн., автомобільну аптечку АМА-2, вартістю 400 грн., набір рожково-накидних ключів, 8-19 мм, вартістю 155 грн., два металевих ключі з пластмасою, вартістю 70 грн. кожен, загальною вартістю 140 грн., та брелок автомобільної сигналізації «Convoy», вартістю 200 грн.

Після цього, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5, з використанням металевого прута, зірвали навісний замок із запасних вхідних воріт у огороджувальному паркані автостоянки та винесли через них вищеперераховане майно, чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на суму 180 грн., потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 180 грн., та ТОВ «Єристівський ГЗК» матеріального збитку на загальну суму 1696 грн.

VI. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 травня 2017 року, приблизно о 04 год. 00 хв., ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, через заздалегідь відчинені запасні ворота у огороджувальному паркані проникли на територію охоронюваної стоянки автотранспортного цеху ТОВ «Єристівський ГЗК», що розташована за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Строни, 29, де, реалізуючи свій злочинний намір, діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5, перебуваючи на території автостоянки, ОСОБА_2 проникли до салону автобуса марки МАЗ-206060, державний номер НОМЕР_3, який знаходився під захисним навісом автостоянки та перебуває на балансі ТОВ «Єристівський ГЗК», звідки таємно викрали товарно-матеріальні цінності вищевказаного товариства, а саме: автомагнітолу марки «Pioneer», моделі «DEH-2350 UBG» з пультом дистанційного управління, вартістю 811 грн. та набір рожково-накидних ключів, вартістю 155 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 проникли до салону автобуса марки МАЗ-206060, державний номер НОМЕР_4, який знаходився під захисним навісом автостоянки та перебуває на балансі ТОВ «Єристівський ГЗК», звідки таємно викрали: телевізор марки «SONY», моделі «SX701USB-SD», вартістю 409 грн., що належить ОСОБА_12 та товарно-матеріальні цінності вищевказаного товариства, а саме: пульт дистанційного управління до магнітоли «SONY DSXA 40 UA», вартістю 100 грн., та набір рожково-накидних ключів, вартістю 155 грн.

Після цього, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 матеріального збитку на суму 409 грн., та ТОВ «Єристівський ГЗК» матеріального збитку на загальну суму 1221 грн.

VII. 22 травня 2017 року у ОСОБА_2виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Цього ж дня, у темну пору доби, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_18 прибув на територію ПрАТ «Полтавський ГЗК», яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони сторонніх осіб, відчинив замок приміщення майстерні бюро автоматизації ділянки ІНО ЦАСУ ТП ПрАТ «Полтавський ГЗК», проник в середину приміщення та незаконно заволодів: бокорізами 160 1000 V (49010) 725330 марки «Holex» вартістю 337 грн. 50 коп., 2-ма викрутками діелектричними шлицьовими марки «KNIPEX»4,0*0,8*185 мм (982040) до 1000В вартістю 372 грн., зарядним пристроєм N0090 KN-U90 вартістю 461 грн. 50 коп., кабелем КГ 1*25 довжиною 35 м. вартістю 1 554 грн., кліщами струмовимірювальними ВМ-117 вартістю 1 452 грн., круглогубцями 160 мм. вартістю 88 грн., ліхтарем 3810 LED вартістю 542 грн., ліхтарем головним світлодіодним ST-8302-18+2L вартістю 71 грн., мультиметром RD 700 вартістю 1 372 грн. 50 коп., мультиметром CD-771 вартістю 1 496 грн., набором комбінованих ключів (12 шт.) 6-30 мм. вартістю 300 грн., плоскогубцями марки «KNIPEX» 160 мм. 1000В (0306160) вартістю 163 грн. 37 коп., світильником переносним L=15 м вартістю 122 грн., тестером марки «FLUKE-T140» вартістю 1 967 грн., відповідно до довідки балансової вартості ПрАТ «Полтавський ГЗК»

Після цього, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПрАТ «Полтавський ГЗК» матеріальних збитків на суму 10 299 грн. 37 коп.

VІIІ. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25.05.2017 року, близько 23 год. 30 хв. гр. ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, проник на охоронювану територію КЖРЕП № 1, що розташована по вул. Гірників,18 м. Горішні Плавні, Полтавської області, де незаконно заволодів транспортним засобом, а саме мопедом марки "Viper ZS 110" д.н.з. НОМЕР_5, який належить ОСОБА_13

Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився мопедом "Viper ZS 110" д.н.з. НОМЕР_5 на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав матеріального збитку потерпілому ОСОБА_13 на суму 6944 грн.

IX. 29.05.2017 року близько 00 год 30 хв ОСОБА_2, з метою крадіжки, прийшов на територію СЗОШ І-ІІІ ст. №3 ім. В.О. Нижниченко, що знаходиться за адресою: м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 27, Полтавської області.

Там, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів та мети, впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони власника та інших осіб, за допомогою знайденого шматка арматури, зірвав навісний замок з дверей класу для трудового навчання та проник в середину приміщення, звідки викрав належне ОСОБА_14 майно, а саме: електроперфоратор марки «Дніпро-М 2698» вартістю 1 480 грн., відбійний молоток марки «Тітан РМ 1700» вартістю 1 186 грн., болгарку марки «Einhell 230-3» вартістю 430 грн., мережну електродрель вартістю 422 грн. - відповідно до висновку експерта з оцінки майна від 22.06.2017 року, електричний подовжувач довжиною 50 м. вартістю 500 грн., міксер марки «Stark HM - 1250 PRO» вартістю 300 грн. - відповідно до довідки ПТ «Ломбард Павленко і компанія»

Після цього, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_14 матеріальних збитків суму 4 318 грн.

Х. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 31.05.2016 року близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, прибув до приміщення КП «Міський Палац культури і творчості», що розташований за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Миру,16.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, проник в приміщення кімнати нарядів технічного відділу КП «Міський Палац культури і творчості», де в цей час знаходився майстер технічного відділу ОСОБА_17, та діючи умисно, повторно, відкрито, без застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та без погрози застосування такого насильства, з корисливих мотивів та мети, заволодів зарядним пристроєм для шуруповерту марки Metabo моделі ASC 30-36V, вартістю 912 грн., що перебуває на балансі КП «Міський Палац культури і творчості».

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 з місця його скоєння зник, однак, виконавши усі дії, які останній вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками КП «Міський Палац культури і творчості».

ХІ. 12 квітня 2017 року, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибули до захисної споруди №60481, яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Строни, №9 «Б» та перебуває на балансі у КРЖЕП №1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, із застосуванням фізичної сили, знявши з навісів запасного входу захисної споруди двохстворчасті металеві двері, незаконно заволоділи вищевказаними демонтованими ними металевими двохстворчастими дверима вартістю 1092 грн., що перебували на балансі КЖРЕП №1.

Після цього, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили КЖРЕП №1 матеріальних збитків на суму 1092 грн.

В поданій апеляційній скарзі прокурор прохає вирок суду скасувати частково у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6

Ухватити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Комсомольського міського суду від 14.06.2017, призначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання з 23.01.2017 року. ОСОБА_4 надав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, прохав залишити її без задоволення та пом'якшити призначене йому покарання. Крім того, прохав зарахувати йому у строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 23.01.2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Інші учасники провадження вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; прокурора на підтримання своєї апеляційної скарги, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, перевіривши вирок суду та матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Досудове розслідування у данному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Викладені у вироку суду висновки про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 ,ч.2 ст.289, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи та ніким із сторін і учасників кримінального провадження не оскаржуються.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду не входить до обговорення доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинувачених та вважає, що суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність їхньої вини.

Судом правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 ,ч.2 ст.289, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України :по епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене, з кваліфікуючою ознакою повторності; по епізоду викрадення майна ТОВ «Єристівський ГЗК» за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з кваліфікуючими ознаками повторності та проникнення до сховища; по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_14 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з кваліфікуючими ознаками повторності та проникнення до іншого приміщення; по епізоду викрадення майна потерпілої сторони КП «Міський Палац культури і творчості » за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, як умисні дії , що виразились в закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), з кваліфікуючою ознакою повторності; по епізоду незаконного заводіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_13 за ч.2 ст.289 КК України, як умисні дії, що виразились у незаконному заволодіння транспортним засобом , з кваліфікуючими ознаками повторності, проникнення у інше сховище ; по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілої сторони ТОВ «Єристівський ГЗК» за ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України , як умисні дії, що виразились у незакінченому замаху на незаконе заволодіння транспортним засобом, з кваліфікуючими ознаками повторності , проникнення у інше сховище ; по епізодам заволодіння майном потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, потерпілої сторони ТОВ «Єристіський ГЗК», за ч.3 ст.185 КК України, як умисні дії, що виразились у таємному, вчиненому за попередньою змовою , групою осіб викраденні чужого майна (крадіжка), з кваліфікуючими ознаками повторності та проникнення у сховище; по епізоду заволодіння майна потерпілої сторони ПрАТ «Полтавський ГЗК» за ч.3 ст.185 КК України як умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), з кваліфікуючими ознаками повторності та проникнення у інше приміщення; по епізоду викрадення майна потерпілої сторони КЖРЕП№1 за ч.3 ст.185 КК України, як умисні дії, що виразились у таємному, вчиненому за попередньою змовою , групою осіб викраденні чужого майна (крадіжка), з кваліфікуючими ознаками повторності та проникнення у сховищ;

Крім того, судом правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_5 по епізодам заволодіння майном потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, потерпілої сторони ТОВ «Єристівський ГЗК» за ч.3 ст.185 КК України як умисні дії, що виразились у таємному вчиненому за попередньою змовою групою осіб викраденні майна (крадіжка), з кваліфікуючими ознаками повторності та проникнення у сховище.

Також судом вірно, кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_6 по епізоду викрадення майна потерпілої сторони КЖРЕП №1 за ч.3 ст.185 КК України як умисні дії , що виразились у таємному вчиненому за попередньою змовою групою осіб викраденні майна (крадіжка), з кваліфікуючими ознаками повторності та проникнення у сховище.

При призначені обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції відповідно вимог ст.65 КК України врахував, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, менш ніж місяць після звільнення скоїв більше десяти епізодів злочинної діяльності за даним вироком за незначний проміжок часу з 12.04.2017 року по 31.05.2017 року, не працює, не одружений, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, наявність обставини, що пом'якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, думку потерпілих та представників потерпілої сторони, які не наполягали на суворому покарання і просили призначити покарання на розсуд суду і прийшов до вірного переконання про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.

В той же час колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, в частині призначеного судом покарання ОСОБА_6, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Так, оскаржуваним вироком ОСОБА_6 визнано винним за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14.06.2017, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Однак, у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України передбачено, що за правилами, передбаченими в ч. 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановления вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановления попереднього вироку. В такому випадку остаточне покарання не може бути нижчим від покарання, призначеного за попереднім вироком, оскільки в таких випадках при поглиненні або складанні покарань суд має виходити з розміру всього покарання, призначеного за попереднім вироком, а не з його невідбутої частини.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначених судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7 при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК. Застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд повинен зазначити у вироку, про яке саме покарання йдеться - основне чи додаткове.

Пунктом 22 передбачено, принцип повного або часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочини, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видом покарань. При частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів має визначатися за найбільш суворим видом покарання за окремі злочини, що до неї входять, і в межах санкції того закону, який передбачає більш суворе покарання. Однак якщо хоча б один зі злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для такого виду покарань у Загальній частині КК.

З матеріалів кримінального провадження та зі змісту оскаржуваного вироку вбачається, що 14.06.2017 року Комсомольським міським судом Полтавської області ОСОБА_6 засуджено за ч. З ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.

Враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_6 злочини він вчинив до постановления вироку від 14.06.2017 року, судом при призначенні остаточного покарання ОСОБА_6, вірно застосовано положення ч,4 ст.70 КК України, однак невірно обраховано строк остаточного покарання.

Так, при призначені покарання за сукупністю злочинів в порядку ч.4 ст.70 КК України судом застосовано формулювання: «шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком», хоча вищезазначеною статтею передбачено формулювання: «шляхом повного чи часткового складання покарань за попереднім вироком».

Також враховуючи, що ОСОБА_6, 14.06.2017 року засуджено Комсомольським міським судом до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців то призначене судом покарання за оскаржуваним вироком не може бути меншим ніж покарання визначене у вироку від 14.06.2017 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд при призначені покарання ОСОБА_6 правильно застосовує закон (ч.4 ст.70 КК України), але неправильно його тлумачить, що суперечить його точному змісту, що в свою чергу призвело до ухвалення незаконного вироку та неправильного призначення покарання обвинуваченому.

Стосовно клопотання ОСОБА_4 щодо зарахування йому у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 23.01.2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів провадження вбачається, що по вказаному кримінальному провадженню запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою не обирався. ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та взято під варту негайно в залі суду 23.01.2018 року.

В з'вязку із обранням ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання частину відбутого покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14.06.2017 року, з 14.06.2017 року по день ухвалення вироку по даній справі, при чому за період з 14.06.2017 року по 20.06.2017 року включно відповідно до ч.5 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі за ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18.12.2017 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього увязнення» від 18.05.2017 року, частина 5 статті 72 КК України викладена у новій редакції, яка діяла на момент ухвалення судом 1 інстанції вироку, та чинна на даний час.

Згідно вимог цього закону, що набрав чинності 21.06.2017 року, попереднє увязнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день. З 21.06.2017 року ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції закону №838-VIII від 26.11.2015 року) втратила свою чинність та не може бути застосована.

При цьому колегія суддів також враховує правовий висновок Обєднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений в постанові № 51-576км18 від 06 червня 2018 року, згідно якої положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, не можна вважати такими, що визначають «караність» або «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України. У зв'язку із цим положенням указаної правової норми в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року не може надаватися ультраактивна дія, яка би забезпечила можливість їх застосування після набрання 21 червня 2017 року чинності новою редакцією цієї норми відповідно до Закону від 18.05.2017 року № 2046- VIII.

Таким чином, при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 72 КК України у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-VIII, до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження.

Враховуючи вищевикладене клопотання ОСОБА_6, стосовно зарахування йому у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення, по день набрання вироком законної сили з розрахунку один попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі задоволенню не підлягає.

Стосовно апеляційної вимоги прокурора щодо обрахування строку відбуття покарання ОСОБА_4 з моменту фактичного затримання з 23.01.2017 року, то вказане питання вирішено вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.01.2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання - задовольнити.

Вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.01.2018 року щодо ОСОБА_6 - скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України волі та призначити йому покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Комсомольського міського суду від 14.06.2017 року, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду стосовно ОСОБА_6 - залишити без змін.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який утримується під вартою в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

С У Д Д І :

Захожай О.І. Томилко В.П. Корсун О.М.