Рішення № 75610324, 24.07.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2294/18

(2/199/1663/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.07.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 11022,80 доларів США. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 11 вересня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 09.2/311-6, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався в порядку та на умовах договору повертати Кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення.

У порушення умов договору відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 07.03.2018 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 11022,80 доларів США, яку позивач, а також судові витрати просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі через пропуск позивачем позовної давності.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір кредиту № 09.2/311-6, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 10948 доларів США зі сплатою 13.5% річних з кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 10 вересня 2012 року.

Однак зазначені умови договору відповідач належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 07.03.2018 року має заборгованість перед банком, яка складається з: - заборгованість за кредитом – 6062,74 доларів США; - заборгованість по відсотках за користування кредитом – 4960,06 доларів США.

Про наявність заборгованості перед банком відповідача було повідомлено за допомогою направлення вимоги про усунення порушень, в якій зазначено, що станом на 05 грудня 2017 року загальна сума заборгованості складає 10813,54 доларів США.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Відповідно до ст..529 ЦК України Договором може бути встановлено виконання зобов’язання частинами. Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього дня строку.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії (часткові погашення боргу), що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. ч. 1,3 ст. 264 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частина 1 ст. 261 ЦК України зазначає, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а ч.5 цієї ж статті регламентує, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом встановлено, що відповідно до довідки ПАТ «Укрсоцбанку» № и04.22-07/2499 від 12.03.2018 року відповідачем було сплачено останній платіж 14.05.2012 року, строк погашення останнього платежу за умовами договору – 10 вересня 2012 року. Таким чином строки позовної давності сплинули 10.09.2015 року. До суду позивач звернувся 03 квітня 2018 року.

В ухвалах Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.04.2013 р. №6-4179св13, від 13.11.2013 р. №6-36977св13,від 30.10.2013 №6-53371св12, від 25.09.2013 №6-31969св13 і від 22.05.2013 р.№6-13319св13 зазначено ,що згідно з п.31 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення п.7 ч. 1З ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Оскільки позивачем не надано пояснень щодо поважності пропуску строків звернення до суду із позовними вимогами згідно ч.5 ст.267 ЦК України, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати пов’язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.5,12,263-285 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У позовних вимогах Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”(код ЄДРПОУ 00039019, м. Київ, вулиця Ковпака,29) до ОСОБА_2 (м.Дніпро, вулиця Богомаза,188б/84, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня виготовлення повного рішення апеляційної скарги.

Суддя