Ухвала суду № 75609817, 31.07.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1227/18

Провадження № 1-кп/635/650/2018

У Х ВА Л А

31 липня 2018 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Ільїної Г.І.,

секретар судового засідання - Літінська Г.В.,

прокурор - Харченко Є.Г.,

обвинувачена - ОСОБА_1,

захисник - ОСОБА_2,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який надійшов від Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор зазначив, що підстави застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 обґрунтовані можливістю настання таких ризиків як: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що обумовлено тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення та те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, стабільного джерела доходу, стійких соціальних зв’язків, останній час проживала у місті Одесі, крім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, раніше судима за вчинення корисливого злочину, що підтверджує її небажання ставати на шлях виправлення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вважає доцільним продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченої ОСОБА_1, оскільки зазначені у клопотанні ризики не змінились та є триваючими.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти продовження застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила змінити його на більш м’який запобіжний захід, про що надала відповідне клопотання.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, та просив змінити раніше обраний запобіжний захід на більш м’який, а саме на домашній арешт.

Перевіривши матеріали справи судом встановлено, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком дії до 05 серпня 2018 року включно. Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 закінчується 05 серпня 2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, свідчать про її суспільну небезпеку. Максимальна санкція інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченій, дані про її особу, та вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, доведені прокурором та продовжують існувати, а також враховує ті обставини, що обвинувачена не має постійного місця роботи, стабільного джерела доходу, стійких соціальних зв’язків, останній час проживала у місті Одесі, тобто може мати змогу покинути територію Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, крім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, раніше судима за вчинення корисливого злочину, що підтверджує її небажання ставати на шлях виправлення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшились, є триваючими, та виправдовують тримання особи під вартою.

Даних, що ОСОБА_1 за станом здоров’я не може утримуватись в умовах СІЗО суду не надано.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні належні правові підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1, а відтак строк тримання під вартою останньої слід продовжити строком до 60 днів, тобто до 28 вересня 2018 року включно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 - задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Строк тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№ 27)» обвинуваченій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити на шістдесят днів - до 28 вересня 2018 року включно.

Строк дії ухвали до 28 вересня 2018 року.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Ільїна