Ухвала суду № 75596602, 25.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/3886/18 Головуючий у І інстанції Провадження № 11-сс/780/479/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 25.07.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Орла А.І.

суддів Авраменка М.Г., Гайдай Р.М.

при секретарі Марченко Д.О.

з участю прокурора Губіна Є.Н.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 в режимі відеоконференції

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.07.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у кримінальному провадженні № 42018111200000131 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою, з подальшим утриманням у Державній установі Київський слідчий ізолятор строком на 60 днів, а саме, до 15.09.2018 року, включно з визначенням розміру у вигляді 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 276 150 грн.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, а саме у вербуванні, переміщенні людини, вчиненому з метою експлуатаці\, з використанням уразливого стану особи, щодо кількох осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Слідчий поліції у клопотанні на обґрунтування необхідності арешту підозрюваного посилається на те, що ОСОБА_4, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.07.2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у кримінальному провадженні № 42018111200000131 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з подальшим утриманням у Державній установі Київський слідчий ізолятор строком на 60 днів, а саме, до 15.09.2018 року, включно з визначенням розміру у вигляді 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 276 150 грн. Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрюваний зареєстрований та фактично є мешканцем Закарпатської області, а тому, може змінювати місце свого проживання, не має постійного місця роботи, що дає підстави вважати про його можливе уникнення від явки до органів слідства та суду, а застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім того, прокурором під час розгляду даного клопотання доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_4 просить зменшити суму застави до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вважає, що слідчий суддя обрав занадто високу вартість застави та не врахував, що він тимчасово не забезпечений роботою, а статки його рідних та близьких не дозволяють внести зазначену суму застави.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нове рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання без внесення суми застави. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що прокурором повідомлено невірні дані щодо кваліфікації злочину, який, на думку слідства, міг вчинити ОСОБА_4 При подачі клопотання слідчим не надано доказів, що підозрюваний може порушувати закон, перебуваючи на волі. Слідчим суддею не враховано сталі соціальні зв’язки підозрюваного та визначено занадто високий розмір застави.

Заслухавши доповідь судді, захисників та підозрюваного в режимі відеоконференції, які просили апеляційні скарги задовольнити, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, в провадженні СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42018111200000131, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4

18.07.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

Роблячи висновок про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя виходив з сукупності наданих йому доказів. Ця сукупність наданих доказів, на думку слідчого судді свідчить про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя правильно дійшов до висновку, про існування щодо ОСОБА_4 ризиків, передбачених ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилання в апеляційних скаргах на відсутність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними, поскільки суперечать матеріалам справи. Зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , можливе покарання за нього свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Можливість впливу на свідків, в разі перебування на волі, на думку колегії суддів також наявна, поскільки він знає свідків та потерпілих, їх адреси, що свідчить про можливість впливу на них з метою уникнення відповідальності. Отже, на думку колегії суддів існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Фактичні обставини справи, а саме те, що підозрюваний за версіє слідства займався організацією торгівлі людьми, свідчить про можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, а отже існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи та наявність зазначених вище ризиків, дані про особу підозрюваного свідчать про те, що інший більш м’який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню наявним ризикам.

Доводи апеляційних скарг підозрюваного та захисника щодо розміру застави колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків та не можу бути завідомо непомірним для нього. При визначені розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий і сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На думку колегії суддів, при визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо визначення ОСОБА_4 застави у виді 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 276 150 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.07.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у кримінальному провадженні № 42018111200000131 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, , запобіжний захід у виді тримання під вартою, з подальшим утриманням у Державній установі Київський слідчий ізолятор строком на 60 днів, а саме, до 15.09.2018 року, включно з визначенням розміру у вигляді 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 276 150 грн., залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ :