Ухвала суду № 75593784, 30.07.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4250/18

пр.№ 1-кс/464/1704/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

30 липня 2018 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова Мичка Б.Р., секретар судового засідання Комарницька Р.В., за участю сторін кримінального провадження прокурора Красницького І.Я., захисника Мелько В.В., підозрюваного ОСОБА_2, слідчого Куц О.С., розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Цхінвалі, Грузія, мешканця АДРЕСА_1,

у с т а н о в и в:

слідчий СВ Сихівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області Куц О.С. звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника Львівської місцевої прокуратури № 1 Дубасом В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 860 грн., підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, - ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12018140070002396 від 27.07.2018. В обґрунтування покликається на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Враховуючи особу підозрюваного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та на даний час відповідно до ст.75 КК України перебуває на іспитовому строці, та обставини вчинення ним злочинних дій, останній зможе переховуватись від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, жоден із більш м'яких заходів не зможе забезпечити його належну поведінку.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, які підтримали заявлене клопотання та просять обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а також на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та про наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України; підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою, покликаючись на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, не наведенням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відсутність коштів у підозрюваного для внесення застави; перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку з огляду на таке.

СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 27.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140070002396, в якому ОСОБА_2 27.07.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Крім того, у відповідності до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За умовами ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з наданого слідчому судді клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріалів до нього, у слідчого на даній стадії кримінального провадження з достатньою повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 згаданого кримінального правопорушення. Вказане підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 27.07.2018, протоколом огляду речей від 27.07.2018, протоколом огляду місця події від 27.07.2018, протоколом затримання ОСОБА_2 від 27.07.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 27.07.2018, протоколом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_5, які є достатніми на даному етапі кримінального провадження для визнання підозри обґрунтованою. Будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Крім того, при встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2 слідчий суддя керується не тільки положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а враховує й практику з цього питання Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України), яка відображена в рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також в рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28 жовтня 1994 року), факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Цхінвалі, Грузія, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працює промоутером на ФОП «ОСОБА_8», на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, востаннє 10.11.2011 Самбірським районним судом Львівської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі, строком на 4 роки, та 14.03.2016 Автозаводським районним судом м.Кременчуга за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, та відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, покарання не відбув судимість не погашена.

ОСОБА_2 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, та яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого.

А відтак, ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, продовжив злочинну діяльність, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми КПК України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2, слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, задовільний стан здоров'я, сімейний стан (одружений та наявність малолітнього сина), майновий стан (працює), особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий та підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та приходить до висновку про те, що у сукупності є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також, зважаючи на доведеність прокурором та слідчим наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, так як за наведених вище обставин інший, більш м'який запобіжний захід застосований бути не може. Саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

При вирішені питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному враховуються положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного. Так, з урахуванням обставин справи - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать його належної поведінки.

На підставі вимог ч.1 ст.197 КПК України, з урахуванням стадії досудового розслідування, строк тримання під вартою визначається до 60 днів. За умовою ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту. А якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У даному випадку взяття під варту обчислюється з 30 липня 2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи зазначене положення, відсутність обставин визначених ч.4 ст.183 КПК України, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про його особу наведені вище, та те, що у матеріалах справи відсутня довідка про доходи підозрюваного та наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, слідчий суддя вважає, що заставу останньому слід визначити в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. З урахуванням обставин справи саме даний розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього. Перспектива втрати даної суми застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором. У разі внесення підозрюваним суми застави покласти на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема, прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, у проваджені яких перебуватиме дане кимінальне провадження; не відлучатися із м.Львова без дозволу слідчого, прокурора та суду, у проваджені яких перебуватиме дане кимінальне провадження; повідомляти слідчого, прокурора та суд, у проваджені яких перебуватиме дане кимінальне провадження, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 186, 193-194, 196-197, 309, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Цхінвалі, Грузія, мешканцю АДРЕСА_1, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити з 30 липня 2018 року до 27 вересня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 /тридцять п'ять тисяч двісті сорок / грн.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення ОСОБА_2 вказаної суми застави покласти на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема, прибувати до слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, за першою вимогою; не відлучатися із м.Львова без дозволу слідчого, прокурора та суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого, прокурора та суд, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний (обвинувачений) зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Зазначені обов'язки діють до 27 вересня 2018 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Сихівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області Куц О.С.

Про обрання запобіжного заходу тримання під вартою повідомити родичів ОСОБА_2.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Б.Р. Мичка