Постанова № 75592132, 30.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.

30 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4258/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018, ухвалене за адресою вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 о 10:36, повний текст складено 30.07.18 по справі № 820/4258/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про скасування повідомлення та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2018р. позивач, ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

- скасувати повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_2 №56382729 від 15.05.2018 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1, як стягувачу, без прийняття до виконання;

- стягнути із Міністерства юстиції України моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_2 №56382729 від 15.05.2018 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1, як стягувачу, без прийняття до виконання є незаконним.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_2 №56382729 від 15.05.2018 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1, як стягувачу, без прийняття до виконання.

В частині позовних вимог щодо стягнення із Міністерства юстиції України моральної шкоди у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Від позивача на адресу суду не надходило відзиву на подану апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року по справі № 820/5260/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 44549599, у якому протягом трьох років розмір заборгованості за Рішенням Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі Штефан та інші проти України щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013 визначений без врахування вартості 10 видів продуктів. Зобов'язано Міністерство юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 44549599 вжити заходів відповідно до ст.9 Конституції України, Закону № 1404-VІІІ, Закону № 1403- VІІІ, Закону № 3477-ІV та інших нормативно-правових актів щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України, за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів, та виконати у повному обсязі Рішення Європейського суду з Прав Людини від 31.07.2014 у справі Штефан та інші проти України щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013. Зобов'язано Міністерство юстиції України надати звіт про виконання судового рішення строком тридцять днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2018 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року по справі № 820/5260/17 залишено без змін.

19.04.2018 року позивачу видано виконавчий лист по справі № 820/5260/17.

Позивач звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_1 отримав повідомлення про повернення документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.05.2018 року, складене головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, на підставі ч.1, п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка його видала, а також передбачені наслідки недотримання вимог до виконавчого документу.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання ґрунтується на неправильному тлумаченні та розумінні приписів ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Єдиною підставою для повернення позивачу виконавчого листа без прийняття до виконання слугував висновок відповідача, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: в ньому не зазначено прізвища, ім'я, по-батькові особи, що видала виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року по справі № 820/5260/17 набрала законної сили 29.01.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КАС України виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом, виконавчий лист за судовим рішенням в адміністративних справах видається відповідним судом, а не посадовою особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 4 Закону № 1404-VIII унормовані вимоги до виконавчого документу, а саме частиною 1 передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII зазначення у виконавчому документі назви і дати видачі документа, найменування органу, прізвища, ім'я, по батькові та посади посадової особи, яка його видала, містять загальні вимоги до всіх видів виконавчих документів - як тих, які видаються уповноваженими органами, так і тих, які видаються уповноваженими на те посадовими особами.

У разі видання виконавчого документу органом - зазначається його найменування, а в разі видання посадовою особою - її прізвище, ім'я, по батькові та посада.

Виконавчий лист по адміністративній справі видається судом, в ньому зазначається найменування відповідного суду, який його видав.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

З метою обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем надано до суду копію виконавчого листа, виданого 19.04.2018 року Харківським окружним адміністративним судом по справі № 820/5260/17, який підписаний суддею, який розглянув дану справу, як головуючий у складі колегії суддів та помічником судді (секретарем) з зазначенням їх прізвищ та ініціалів, скріплений печаткою суду.

Враховуючи наведені норми КАС України, Закону України "Про виконавче провадження" та встановлені обставини щодо змісту виконавчого листа, складання та підписання виконавчого листа відбулось у повній відповідності з вимогами Закону.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 18.06.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 по справі № 820/4258/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 30.07.2017.