Постанова № 75591811, 26.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6568/17

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Крусяна А.В., Градовського Ю.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна - Рені» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю « Лагуна - Рені» про стягнення заборгованості з відкритих рахунків у банках

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Одеській області ( Позивач) звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" ( Відповідач), в якому просив стягнути з відкритих (діючих) рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" (код ЄДРПОУ 31180219):

- суму пені по податку на додану вартість у розмірі 26626 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять шість) гривень 77 копійок на бюджетний рахунок № 31117029700402, код ЄДРПОУ 37564933, до УК у Рен. р-ні/Ренійський р-н/14010100, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 328011;

- суму пені по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 21015 (двадцять одна тисяча пятнадцять) гривень 36 копійок на бюджетний рахунок № 31116318700402, код ЄДРПОУ 37564933, до УК у Рен. р-ні/Ренійський р-н/14010100, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 328011.

В обґрунтування адміністративного позову Позивачем зазначено, що Відповідач має загальну заборгованість у сумі 47642,13 грн., в тому числі по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ( 14010100) у сумі 26626,77 грн. (пеня) та по податку на прибуток приватних підприємств (11021000) у сумі 21015,36грн. (пеня). Вказана заборгованість на час розгляду справи відповідачем не сплачена, а тому вимога про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з відкритих (діючих) рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" (код ЄДРПОУ 31180219):

- суму пені по податку на додану вартість у розмірі 26626 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять шість) гривень 77 копійок на бюджетний рахунок № 31117029700402, код ЄДРПОУ 37564933, до УК у Рен. р-ні/Ренійський р-н/14010100, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 328011;

- суму пені по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 21015 (двадцять одна тисяча пятнадцять) гривень 36копійок на бюджетний рахунок № 31116318700402, код ЄДРПОУ 37564933, до УК у Рен. р-ні/Ренійський р-н/14010100, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 328011.

В апеляційній скарзі, ТОВ "Лагуна-Рені", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду від 19 березня 2018 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. При цьому в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачем по справі не доведено належними та допустимими доказами наявність основної суми заборгованості, на підставі якої було нараховано пеню у розмірі 47643,13 грн. (пені) та пропущено строк звернення до Одеського окружного адміністративного з позовними вимогами про стягнення пені.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вказав на доводи, аналогічні наведеним в обґрунтування позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" (далі за текстом TOB "Лагуна-Рені" (код ЄДРПОУ 31180219), має статус платника податків, не перебуває в стані припинення діяльності, не ліквідовано, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

TOB "Лагуна-Рені " знаходиться на обліку, як платник податків в Ізмаїльській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Ренійське відділення), відповідно до повідомлення про взяття на облік за основним місцем обліку платника податків від 13.10.2010 р.

Судом також встановлено, що Відповідач має загальну податкову заборгованість у сумі 47642,13 грн., з яких пеня по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ( 14010100) у сумі 26626,77грн. та по податку на прибуток приватних підприємств (11021000) у сумі 21015,36грн., яка виникла наступним чином.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року по справі №815/4033/15 були задоволені вимоги Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління ДФС в Одеській області про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 555747.78грн., але фактична сплата відбулася в березні 2017 року.

Так, по податку на додану вартість в інтегрованій картці платника податку рахувався борг 287 628,34грн, який було сплачено 17.03.2017р. у сумі 452 000грн., але за період з 14.05.2015 по 17.03.2017 року на основний борг після слати була нарахована пеня за п.п. 129.1.1 ПКУ - у сумі 190 998,43грн. Нарахована пеня не стягувалася в судовому порядку.

Судом встановлено, що борг 287 628,34 грн. складається з сум (94999,34грн. основний платіж + 95000.00 грн. основний платіж + 47500.00 грн. штрафна санкція + 47500.00грн. штрафна санкція + 2629.00 грн.). Щодо нарахування пені на кожну суму встановлено, що на: 94999,34грн. (основний платіж) нараховано 63152,44 пені 17.03.2017року, на 95000.00 грн. (основний платіж) - нараховано 63152,88 грн. пені 17.03.2017року, на 47500.00грн. ( штрафна санкція) - нараховано 31576,44 грн. пені 17.03.2017року, на 47500.00грн. (штрафна санкція) - нараховано 31576,44 грн. пені 17.03.2017року, на 2629.00 грн. (борг по декларації) - нараховано 1540,23 грн. пені 17.03.2017року.

Отже, з урахуванням зазначеного загальна заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у TOB "Лагуна Рені" складав: 52 000.00 грн.(сплата) - 287 628,34 грн.(борг) = 164 371,66 грн.(переплата); 190 998,43 грн. (пеня) -164371,66 грн. (переплата)=26626,77 грн. (борг не сплаченої пені).

Щодо ситуації по податку на прибуток приватних підприємств, суд слушно зазначив, що в інтегрованій картці платника податку рахувався борг 263860,59 грн. (з яких 260 492,00грн. непогашений борг та пеня 3368,59грн.), який сплачено у сумі 415000,00грн., але за період з 14.05.2015 по 17.03.217 року на основний борг після слати основного боргу, була нарахована пеня за п.п.129.1.1 ПКУ у сумі 172154,77грн.

Як вбачається з матеріалів справи, по податку на прибуток приватних підприємств борг 260 492,00грн. складається з наступних сум 79948,44грн. (основний платіж ) + 90250.00 грн. (основний платіж) + 43108.56 грн. (штрафна санкція) + 45125.00 грн. (штрафна санкція) + 2060.00 грн. (штрафна санкція).

Детальне нарахування пені на кожну суму виглядає наступним чином: 79948,44грн. (основний платіж) - нараховано 53147.09 грн. пені 17.03.2017року, на 90250.00 грн. (основний платіж) - нараховано 59995.23 грн. пені 17.03.2017року, на 43108.56 грн. (штрафна санкція) - нараховано 28657.15 грн. пені 17.03.2017року, на 45125.00грн. ( штрафна санкція) - нараховано 29997.62 грн. пені 17.03.2017року, на 2060.00 грн. (штрафна санкція) - нараховано 357,68 грн. пені 17.03.2017року.

Отже, з урахуванням зазначеного, загальна заборгованість з пені по податку на прибуток приватних підприємств у TOB "Лагуна Рені" складає: 415 000.00 грн. (сплата) - 260492,00 грн. (борг) - 3368,59 грн. (пеня )= 151 139,41 грн. (переплата), 172 154,77 грн. (пеня) -151139,41 грн. (переплата)= 21015,36 грн. (борг не сплаченої пені); загальна заборгованість пені з по податку на прибуток та ПДВ у TOB "Лагуна Рені" складає: 26626,77 + 21015,36 = 47642,13грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що встановлена належними доказами заборгованість відповідача на час розгляду справи відповідачем не сплачена, тому вимога про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний:

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, крім того п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

П. 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що в зв'язку з несплатою заборгованості ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкову вимогу № 883-23 від 14.05.2015 року, яка отримана відповідачем 15.05.2015 року.

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В п. 95.2. ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

П. 95.3 ст. 95 ПКУ передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, нарахування пені розпочинається, зокрема: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки,- починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом ( у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до ч. 2 п. 126.1. ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статі) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку слати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно пропущення податковим органом строку звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення пені, яка, на думку апелянта, не включається до складу грошового зобов'язання, тому на неї не розповсюджується дія ст. 102 Податкового Кодексу, а застосовуються положення Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( на час звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 3 цієї статті передбачає можливість встановлення іншими законами строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України, пеня також є складовою податкового боргу, а отже стягнення пені відбувається у відповідності до ст. п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України в межах визначених даною нормою строків.

Тому, недоречним є посилання апелянта на норми Цивільного кодексу України, оскільки дані правовідносини регламентуються Податковим Кодексом України та вирішуються за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що позивачем доведений склад податкового боргу (недоїмка, штраф, пеня), починаючи з моменту його виникнення, доведено факт безперервності податкового боргу, за несвоєчасну сплату якого платнику податків нарахована пеня, стягнення якої є предметом розгляду даної справи.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Звертаючись до суду, податковий орган довів склад податкового правопорушення, яке дозволяє прийняти його позицію щодо правомірності нарахування пені, а саме об'єкт обчислення, термін прострочення включаючи день погашення податкового боргу, величини річної облікової ставки Нацбанку України, яка використана для розрахунку пені. Відтак, заявивши до стягнення пеню, позивач довів її розмір, що є підставою для її стягнення у складі податкового боргу.

Вказана заборгованість на час розгляду справи відповідачем не сплачена, а тому вимога про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись 308, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна - Рені» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю « Лагуна - Рені» про стягнення заборгованості з відкритих рахунків у банках - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 26.07.2018р.

Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Крусян А.В. Градовський Ю.М.