Ухвала суду № 7559004, 21.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач), суддів:

при секретарі:

Мірошниченка М.В., Юхименка О.В.,

Красота А.О., за участю

представника позивача: Оксещенко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України

в Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області

від 28.07.2008 року у справі №17/147/08-АП

(категорія статобліку- 2.19) за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» до відповідачів:

про Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя

визнання нечинним рішення №885 від 21.11.2007 р,

ВСТАНОВИЛА:

Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (далі по тексту позивач) звернулося до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі по тексту відповідач) з позовом про визнання нечинним рішення №885 від 21.11.2007 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду.

Постановою господарського суду Запорізької області від 28.07.2008р. у справі №17/147/08-АП (суддя Корсун В.Л.) позовні вимоги задоволено, визнано нечинним рішення відповідача №885 від 21.11.2007 року.

Відповідач, не погодившись із постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, відповідач просить постанову від 28.07.2008р. у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для повного зясування обставин.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що суд першої інстанції повно дослідив обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку і прийняв законне рішення, тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідач в апеляційній скарзі просив розгляд справи здійснити без участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів відповідача і просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду у даній справі залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.11.2007 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято рішення №885 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, у вигляді штрафу в розмірі 10827.44 грн. (33.2%) та пені в розмірі 3888,78 грн. (32,2%) за період з 20.08.2007р. по 14.11.2007р..

В порядку та строки, передбачені ч. 13 ст. 106 Закону № 1058, позивачем вказане рішення було оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За наслідками розгляду скарги заступником начальника Головного УПФУ в Запорізькій області 25.12.07 було прийняте рішення, яким скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення відповідача від 21.11.07 № 885 - без змін.

Позивач звернувся до Пенсійного фонду України із скаргою на рішення відповідача від 21.11.07 №885.

Першим заступником голови правління Пенсійного фонду України за наслідками розгляду скарги позивача, рішення УПФУ в Комунарському районі від 21.11.07 № 885 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач, вважаючи прийняте рішення відповідача незаконним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, дійшовши висновку, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підставами для визнання незаконними (нечинним) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01.01.04, є спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб які підлягають зазначеному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Сфера дії Закону № 1058 визначена у ст. 5 цього Закону згідно з п. 1 якої, вказаний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до ч. 15 Прикінцевих положень Закону № 1058, дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на відносини загальнообов'язкового державного пенсійного страхування лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому (Закону) не суперечать.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 2, 3, 6, 12 ст. 20 Закону № 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фону України у випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані у відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 2 ч. 9 ст. 106 вказаного вище Закону встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: - 10% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; - 20% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; - 50% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Порядок нарахування штрафів та пені органами Пенсійного фонду України визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 (із послідуючими змінами) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663 (далі за текстом-Інструкція № 21-1), яка розроблена відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідачем 21.11.07 прийнято рішення № 885, яким до позивача були застосовані фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 827,44 грн. (33,2%) та нарахована пеня в розмірі 3 888,78 грн. за період з 20.08.07р. по 14.11.07р..

Відповідно до Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2007 року (Додаток № 23 до пункту 11.11 Інструкції № 21-1), наданий підприємством відповідачу за цим позовом 20.08.07, розрахунок 33,2 % складає 384 770.02 грн.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку фінансових санкцій та пені, доданих до рішення від 21.11.07, відповідачем були нараховані фінансові санкції та пеня на суму боргу в розмірі 387 531,31 грн., а не 384 770,02 грн..

Крім того, судом враховано, що в березні 2006 року УПФУ в Комунарському районі в картці особового рахунку позивача відобразило фінансові санкції та пеню за рішеннями від 24.11.05 №№ 1029, 1030, 1031, 1032 (після оскарження зазначених рішень в адміністративному порядку) та № 199.

В той же час, 03.05.06 постановою господарського суду Запорізької області у справі №11/226-АП, яка набрала законної сили, було визнано нечинним рішення УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя від 11.02.05 № 29 про застосування санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у т.ч. донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до позивача застосовано фінансову санкцію в сумі 366 169,77 грн. та пеня в сумі 84386 грн..

На виконання цієї постанови господарського суду Запорізької відповідачем були внесені відповідні зміни до картки особового рахунку позивача, внаслідок чого змінились дати зарахування сум страхових внесків, перерахованих підприємством протягом травня 2005 року - липня 2006 року, та кількість днів затримки сплати страхових внесків.

11.09.06 набрала законної сили постанова господарського суду Запорізької області від 28.07.06 у справі №12/254/06-АП, якою визнано нечинним рішення УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя від 24.11.05 № 1032 про застосування фінансових санкцій та пені, внаслідок чого відповідачем до картки особового рахунку позивача у травні 2006 року внесені відповідні зміни.

Зазначене підтверджується актом звірки за платежами на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.07.06, направленим позивачу. Вищевикладені обставини призвели до зміни розміру фінансових санкцій та пені, які потрібно було застосовувати за несвоєчасну сплату сум страхових внесків за травень 2005 р. - липень 2006р..

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.10.06 у справі № 4/296/06-АП рішення від 24.11.05 №№ 1029, 1030, 1031 також визнані нечинними. Сума недоїмки за рішеннями від 24.11.05 складає 16 301,53 грн., але, як вбачається з акту звірки станом на 01.06.07 року, відповідачем не внесені відповідні зміни в картку особового рахунку позивача.

Також слід зазначити, що 19.12.03 постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-2 затверджено Порядок розгляду органами пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року за № 81/8680).

Відповідно до пп. 1.9 затвердженого Порядку, у разі оскарження страхувальниками вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу, нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.

10.09.07р. до позивача надійшла вимога від 03.09.07 № Ю553 про сплату заборгованості зі страхових внесків станом на 03.09.07 в сумі 1 357 236,54 грн.. Зазначена вимога оскаржувалась підприємством в адміністративному порядку. Рішення Пенсійного фонду України № 20572/09-10 про результати розгляду скарги датоване 18.12.07 (надійшло до позивача 21.12.07).

04.10.07 позивач отримав вимогу від 01.10.07 № Ю 553 про сплату заборгованості зі страхових внесків станом на 01.10.07 в сумі 1 312 342,24 грн.. Зазначена вимога оскаржувалась підприємством. Рішення Пенсійного фонду України № 1581/09-10 про результати розгляду скарги датоване 28.12.07 (позивач отрима рішення 08.01.08).

08.11.07 позивачем отримана вимога від 02.11.07 № Ю553 про сплату заборгованості зі страхових внесків станом на 01.11.07 в сумі 1257 440,61 грн.. Зазначена вимога також оскаржувалась позивачем. Рішення Пенсійного фонду України № 3692/09-10 про результати розгляду скарги датоване 29.02.08 (надійшло на адресу позивача 04.03.08).

Про оскарження вказаних вимог позивачем було належним чином повідомлено відповідача - УПФУ в Комунарському районі, але в порушення затвердженого вище Порядку, 21.11.07 відповідачем прийнято рішення № 885 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені на суму боргу станом на 20.08.07 (страхові внески за липень 2007 року).

В розрахунку фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ І) РН-08/27-0065 код-14313317, приєднаного до оскаржуваного рішення від 21.11.07 № 885, зазначено строк затримки платежів склав 56 днів (дата зарахування 15.10.07) та 86 днів (дата зарахування 14.11.07).

При арифметичному підрахунку кількості днів, розпочинаючи із 21.05.07 по 15.10.07, цей термін складає не 56 днів, а понад 140 днів (а саме 147 днів). При цьому, відповідач в ході розгляду цієї справи нічого з цього приводу суду не пояснив та відповідних уточнень та роз'яснень не надав.

Не надано відповідачем і розяснень щодо того, яким чином, виходячи із п. 9.3.2. Інструкції № 21-1, зазначеної вище, при наявності підстав, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у т.ч. донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, до нього застосовується залежно від строку затримки платежу, а саме: при затримці їх сплати у строк понад 90 календарних днів - 50 % зазначених сум, УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя при затримці, як вбачається із письмових заперечень, в термін понад 90 календарних днів було застосовано штраф не у розмірі 50%, а у розмірі 20 % від не сплачених сум.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення №885 від 21.11.2007р. прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обєктивно, повно та всебічно дослідив обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, і прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області у даній справі залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення .

Постанову господарського суду Запорізької області від 28.07.2008 року у справі №17/147/08-АП - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

У повному обсязі ухвалу виготовлено 21.01.2010р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Судді: М.В. Мірошниченко

О.В. Юхименко