Рішення № 75589173, 30.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1823/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової допомоги при звільнені;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.02.2018 року з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової допомоги при звільнені, без зміни фіксованої індексації пенсії базового місяця.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направлено позивачу засобами поштового зв’язку.

16 травня 2018 року за вх. №13644/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 25.04.2018 року, в якій позивач зазначила, що з ухвалою суду вона ознайомилась на сайті Одеського окружного адміністративного суду та додала до вказаної заяви:

- уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової допомоги при звільнені;

2) зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 04.05.2017 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 1707,00 грн., індексації в сумі 2000,43 грн., одноразової допомоги при звільнені 8236,80 грн., без зміни фіксованої індексації пенсії базового місяця;

- засвідчену копії доказів та копії доказів, про які зазначав суд в ухвалі від 25.04.2018 року;

В уточненій позовній заяві, яка надійшла 16 травня 2018 року через канцелярію суду разом із заявою за вх. №13644/18, позивачем зазначено про наявність у ОСОБА_1 та у відповідача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

21 травня 2018 року за вх. №14244/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява ОСОБА_1, в якій позивач зазначила, що 16.05.2018 року нею через канцелярію суду було надано частину документів на виконання ухвали суду та, що усі інші недоліки позовної заяви будуть усунені у десятиденний строк від дати отримання ухвали.

25 травня 2018 року за вх. №14864/18 через канцелярію суду надійшла уточнена позовна заява (датована 25.05.2018 року) ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (з копією для відповідача), в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 30.01.2018 року листом №158/П-11, 159/П-11, №160/П-11 ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової допомоги при звільнені;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 04.05.2017 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 1707,00 грн., індексації в сумі 2000,43 грн., одноразової допомоги при звільнені 8236,80 грн., без зміни фіксованої індексації пенсії базового місяця.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 від 25.05.2018 року зазначено, що у позивача відсутня адреса електронної пошти.

Так, в обґрунтування позовних вимог в уточненій позовній заяві від 25.05.2018 року ОСОБА_1 вказує, що вона з 18.01.2011 року перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перед звільненням, як вказує позивач, вона проходила військову службу в Одеському прикордонному загоні Південного регіонального управління Державної прикордонної служби в званні старшого прапорщика на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Одеса-аеропорт» ІІІ категорії (типА) та була звільнена наказом начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в запас Збройних Сил України.

В уточненій позовній заяві зазначено, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 отримувала додаткову грошову винагороду, з якої сплачувала єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, проте, позивачу призначено пенсію за вислугою років без врахування виплаченої додаткової грошової допомоги, що призвело до зменшення розміру пенсії та порушення її прав. При призначенні пенсії, як стверджує позивач, військова частина 2138 не внесла в довідку додаткові види грошового забезпечення.

Також, в уточненій позовній заяві зазначено, що 04 травня 2017 року позивач звернулась із заявою до військової частини 2138 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби про видачу довідки про розмір грошового забезпечення на момент виходу на пенсію, з включенням до неї суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації та грошової допомоги при звільненні, однак листом від 05.05.2017 року № 11/П-39 військовою частиною 2138 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби відмовлено у включенні суми щомісячної додаткової грошової винагороди у довідку, із зазначенням, що вказані суми не можуть враховуватись для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, оскільки відносяться до одноразових виплат. Вважаючи вищевказані обставини неправомірними, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовної заявою про зобов'язання військової частини 2138 Південного регіонального управління Державної Прикордонної служби України скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1, не змінюючи базовий місяць індексації пенсії, з врахуванням до складу додаткових видів грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та надіслати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до законодавства. Позивач вказує, що постановою Київського районного суду м. Одеси, яка набрала законної сили 28.11.2017 року, задоволено вищевказані позовні вимоги.

Позивач в уточненій позовній заяві від 25.05.2018 року зазначає, що на виконання постанови Київського районного суду м.Одеси по справі №520/8498/17 військовою частиною 2138 було підготовлено та направлено супровідним листом №11/10961 від 21.11.2017 року довідку для перерахунку пенсії до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, в якій зазначені докази отримання ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди матеріальної допомоги в сумі 1707 грн., індексації - 2000,43 грн., грошової допомоги в сумі 8236,80 грн. Згідно листа ГУ ПФУ в Одеській області від 30.01.2018 року щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 повідомлено, що немає підстав для здійснення перерахунку. Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії, на думку позивача, є протиправними та такими, що грубо порушують вимоги законодавства України та права, гарантовані Конституцією України.

Враховуючи вищевикладене та з посиланням на положення ст.19 Конституції України, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанову Кабінету ОСОБА_2 України №889 від 22.09.2010 року, Постанову Кабінету ОСОБА_2 України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджену наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 року №260 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.07.2008 році за №638/5329, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1, правові висновки, викладені в постанові Верховного суду України від 10.03.2015 року по справі №21-70а15, позивач просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою суду від 30 травня 2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в редакції від 25.05.2018 року;

- відкрито провадження у справі за даною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії;

- встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Разом з цим, письмовою ухвалою суду від 30.05.2018 року судом витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

Копії даних ухвал отримано представником відповідача 04.06.2018 року.

12 червня 2018 року за вх. №16600/18 через канцелярію суду (у встановлений судом строк) від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області надійшли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1.

18 червня 2018 року за вх. №17133/18 через канцелярію суду (у встановлений судом строк) від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву із додатками (з доказами направлення їх копії на адресу позивача), в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на наступне.

По-перше, з посиланням на положення ч.3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, п.7 Постанови Кабінету ОСОБА_2 України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” від 17.07.1992 № 393, відповідач вказує, що головним управлінням на підставі грошового атестату №5, наданого Державною прикордонною службою України, а також довідки про додаткові види грошового забезпечення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону №2262, позивачу призначено пенсію у розмірі 56%, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які визначені Законом 2262 та зазначені в цій довідці. Відповідач зазначає, що уповноважені органи Пенсійного фонду України з 1 січня 2007 року здійснюють функції щодо призначення (перерахування) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на підставі статті 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 02.11.2006 № 1522 “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян”. Вказаними нормативними актами на органи Пенсійного фонду покладено функції з призначення та перерахунку пенсій. Як вказує відповідач, озрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить.

По-друге, посилаючись на положення ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в редакції, чинній до 01.01.2017 року та вказану норму в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, відповідач вказує, що на виконання вимог вищевказаної редакції статті 63 Закону, відповідного рішення щодо умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення Кабінетом ОСОБА_2 України не приймалось.

По-третє, з посиланням на ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ, постанову Кабінету ОСОБА_2 України від 22.12.2010 №1170 “Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюється за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що законодавцем визначено вичерпний перелік складових, які входять до грошового забезпечення, і це - відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Отже, на думку відповідача, одноразова грошова допомога при звільнені не є об'єктом сплати єдиного внеску та не входить до грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу.

По-четверте та по-п’яте, у відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, з посиланням на положення ст.1, ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282, вказує, що індексація не є постійною виплатою, залежить від індексу споживчих цін, а тому не включається до складу грошового забезпечення при звільнені з військової служби. На думку відповідача, грошова допомога на оздоровлення, також, не може бути віднесена до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки виплата такої допомоги здійснюється раз на рік, що підтверджується довідкою Державної прикордонної служби України №423 від 21.11.2017 року.

Також, відповідачем разом із позовною заявою надано до суду клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме, позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 04.05.2017 по 20.08.2017, у зв’язку із пропуском шестимісячного строку позовної давності, у задоволенні якого судом відмовлено.

09 квітня 2018 року за вх. 19622/18 через канцелярію суду позивачем надана відповідь на відзив, копія якої 09.07.2018 року отримана відповідачем, та в якій ОСОБА_1, вказуючи аналогічні доводи тим, які викладені в уточненій позовній заяві від 25.05.2018 року, просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому, копію відзиву на позовну заяву позивач отримала 20.06.2018 року, і отже, надана нею відповідь на відзив, - подана з пропуском встановленого судом строку для її надання до суду, і жодних причин пропуску такого строку у відповіді на відзив не зазначено та відповідних доказів не надано.

Станом на 30.07.2018 року інших заяв по суті справи та інших доказів на адресу суду з боку сторін не надходило.

Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, дана адміністративна справа вирішується судом 30.07.2018 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 проходила військову службу в Одеському прикордонному загоні Південного регіонального управління Державної прикордонної служби в званні старшого прапорщика на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Одеса-аеропорт» ІІІ категорії (тип А).

17.01.2011 року позивач звільнена у запас Збройних Сил України за с.26 ч.6 п. «д» (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом ОСОБА_2 України (а.с.17).

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років від 05.05.2018 року та протоколу за пенсійною справою №1510008305, з 18.01.2011 року ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 56% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З матеріалів справи судом встановлено, що 04 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до військової частини 2138 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби з приводу видачі довідки про розмір грошового забезпечення на момент виходу на пенсію, з включенням до неї суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, однак листом від 05.05.2017 року № 11/П-39 військова частина 2138 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби відмовила позивачу у включенні суми щомісячної додаткової грошової винагороди у довідку, зазначивши, що вказані суми не можуть враховуватись для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, оскільки відносяться до одноразових виплат.

Правомірність вищевказаних дії військової частини 2138 були предметом розгляду у справі № 520/8498/17.

Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м.Одеси від 16.11.2017 року, яка набрала законної сили 28.11.2017 року по справі №520/8498/17 (а.с.20-22) визнано протиправними дії військової частини 2138 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо відмови від 05.05.2017 року у складенні довідки про розмір грошового забезпечення про перерахунку пенсії ОСОБА_1, з урахуванням включення до складу додаткових видів грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та зобов'язано військову частину 2138 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1, не змінюючи базовий місяць індексації пенсії з врахуванням до складу додаткових видів грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та надіслати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до діючого законодавства.

Судом встановлено, що 21.11.2017 року Одеським прикордонним загоном Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України складено довідку №423 про заробітну плату ОСОБА_1 за 2010-1011 роки (а.с.45).

Згідно вищевказаної довідки у березні 2010 році матеріальна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 складає 1707,00 грн.; у січні 2011 року одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 складає 8236,80 грн., за період з січня 2010 року по червень 2010 року індексація складає 2000,43 (а.с.45).

10 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби із заявою, в якій просила прийняти до виконання вищевказане рішення Київського районного суду м.Одеси. (а.с.18).

У відповідь на вказану заяву військова частина 2138 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України листом від 16.01.2018 року №11/П-6 повідомила позивача, що на виконання постанови Київського районного суду м.Одеси по справі №520/8498/17 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням додаткових одноразових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 21.11.2017 року разом із копією листа з Галузевого архіву Державної прикордонної служби України (а.с.19).

З матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що відповідачем 30.11.2017 року отримані вищевказана довідка разом із копією листа з Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України від 12.09.2017 року.

Також, з матеріалів пенсійної справи судом встановлено наступне.

17 січня 2018 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області заяву, яка зареєстрована 17.01.2018 року за №158/П-11, в якій вона просила здійснити перерахунок пенсії згідно рішення Київського районного суду м. Одеси по справі №520/8498/17 (а.с.76). До вказаної заяви позивачем було додано копії карток грошового забезпечення за 2010-2011 роки, направлені з галузевого архіву №0241/15/П-354.

Водночас, 17 січня 2018 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області заяву, яка зареєстрована 17.01.2018 року за №159/П-11, в якій, керуючись абз.3 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» просила здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з дати набрання чинності постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 11.11.2015 року №998 (а.с.42,77). У вказаній заяві позивач просила врахувати при складанні довідки премії та одноразові виплати, передбачені законодавством, а саме, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, інші одноразові виплати.

Окрім цього, 17.01.2018 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області заяву, яка зареєстрована 17.01.2018 року за №160/П-11, в якій, у зв’язку із набранням чинності з 01.01.2018 року Постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 30.08.2017 року №704 та керуючись абз.3 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» просила здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з дати набрання чинності вищевказаної постанови (а.с.78). У вказаній заяві позивач просила врахувати при складанні довідки премії та одноразові виплати, передбачені законодавством.

З вищевикладеного вбачається, що 17.01.2018 року позивачем подано три окремі заяви про перерахунок пенсії із зазначенням різних підстав для здійснення відповідного перерахунку:

- згідно рішення Київського районного суду м. Одеси по справі №520/8498/17 (заява, яка зареєстрована 17.01.2018 року за №158/П-11);

- згідно з абз.3 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про перерахунок раніше призначеної пенсії з дати набрання чинності постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 11.11.2015 року №998 (заява, яка зареєстрована 17.01.2018 року за №159/П-11);

- у зв’язку із набранням чинності з 01.01.2018 року Постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 30.08.2017 року №704 та згідно з абз.3 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (заява, яка зареєстрована 17.01.208 року за №160/П-11).

На вищевказані заяви позивача про проведення перерахунків пенсі, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 30.01.2018 року №158/П-11,159/П-11,160/П-11 (а.с.23,46), який надіслано на адресу ОСОБА_1, повідомило наступне “... Постанова Кабінету ОСОБА_2 України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, на яку Ви посилаєтесь у зверненні, набирає чинності з 1 січня 2019 року.

Крім того, відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, а розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до їх компетенції.

Враховуючи викладене, із зазначених у зверненнях питань необхідно звертатися до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Щодо проведення перерахунку пенсії за рішенням суду повідомляємо, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2017 на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області жодних зобов’язань не покладено, тому для проведення Вам перерахунку пенсії на підставі наданої 30.11.2017 військовою частиною 2138 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України довідки від 21.11.2017 № 423 про зарплату за 2010-2011 роки підстав немає”.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у своєму листі, за розглядом трьох окремих (різних) заяв позивача зазначило, що:

- немає підстав для проведення перерахунку пенсії за постановою Київського районного суду м.Одеси від 16.11.2017 року;

- у відповідача відсутні повноваження по розрахунку вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії;

- Постанова Кабінету ОСОБА_2 України від 30.08.2017 року №704 набирає чинності з 01.01.2019 року.

В свою чергу, позивач, вважаючи протиправними дії відповідача саме щодо відмови у проведенні їй перерахунку пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової допомоги при звільнені, яка викладена в листі Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.01.2018 року №158/П-11, 159/П-11, №160/П-11, звернулась до суду з відповідним позовом (з урахуванням уточнень до нього від 25.05.2018 року).

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу".

Частиною 5 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

В свою чергу, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Стаття 1-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2 ст.63 Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_2 України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13 лютого 2008 року №45.

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 02.11.2006 N 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до зазначеного вище Закону, затверджений постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Згідно пункту 4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом ОСОБА_2 України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють органи ПФУ.

Такий висновок відповідає також правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) та у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року (справа №753/12809/14, адміністративне провадження №К/9901/1578/18).

Таким чином, доводи відповідача про те, що немає підстав для перерахунку пенсії на підставі наданої 30.11.2017 року військовою частиною Південного регіону управління Державної прикордонної служи України довідки від 21.11.2017 року №423 про зарплату за 2010-2011року, в зв’язку із тим, що постановою Київського районного суду м.Одеси від 16.11.2017 року на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області жодних зобов’язань не покладено, не відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у вказаних вище постановах.

В той же час, суд зазначає, що оскільки позивач у своїй заяві від 17.01.2018 року, яка зареєстрована в Управлінні 17.01.2018 року за №158/П-11 просила здійснити перерахунок не на підставі вказаної довідки, а на підставі саме постанови Київського районного суду м.Одеси по справі №520/8498/1, якою на Головне управління не було покладено обов’язок по здійсненню відповідного розрахунку, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу за результатами поданої ОСОБА_1 заяви за вх. №158/П-11 за підстав, які нею зазначені.

Разом з цим, суд зазначає, що в прохальній частині уточненої позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 30.01.2018 року листом №158/П-11, 159/П-11, 160/П-11 ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової допомоги при звільнені.

В свою чергу, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 30.01.2018 року листом №158/П-11, 159/П-11, 160/П-11 був складений за результатами розгляду трьох заяв позивача, які зареєстровані в Управлінні 17.01.2018 року за№158/П-11, №159/П-11, №160/П-11.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із трьома заявами про перерахунок раніше призначеної пенсії із зазначенням у кожній з них окремої підстави для здійснення відповідного перерахунку.

Відповідно до п.17 Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Частиною 5 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено, що рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що за результатами розгляду заяв позивача з доданими до неї документами, пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії.

З наданої до суду копії листа від 30.01.2018 року №158/П-11,159/П-11,160/П-11 вбачається, що Головним управлінням не було по суті розглянуто заяви позивача про перерахунок пенсії із прийняттям відповідного рішення, а саме:

- заяву від 17.01.2018 року, яка зареєстрована за №159/П-11, в якій позивач керуючись абз.3 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» просила здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з дати набрання чинності постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 11.11.2015 року №998;

- заяву від 17.01.2018 року, яка зареєстрована за №160/П-11, в якій позивач у зв’язку із набранням чинності з 01.01.2018 року Постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 30.08.2017 року №704 та керуючись абз.3 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» просила здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з дати набрання чинності вищевказаної постанови.

Натомість, фактично за результатами розгляду заяви від 17.01.2018 року, яка зареєстрована за №160/П-11, Головним управлінням Пенсійного фону України в Одеській області було лише вказано, що постанова Кабінету ОСОБА_2 України від 30.08.2018 року №704 «Про грошове забезпечення» військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» набирає чинності з 01.01.2019 року.

Однак, роз’яснення порядку набрання чинності постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 30.08.2018 року №704 не є по суті рішенням, яке повинне було прийняти Управління за результатами розгляду відповідної заяви позивача.

В той же час, за результатами розгляду заяви від 17.01.2018 року, яка зареєстрована за №159/П-11 відповідач лише роз’яснив, що розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до його компетенції.

Натомість, фактично за результатами розгляду заяви від 17.01.2018 року, яка зареєстрована за №159/П-11 Головним управлінням Пенсійного фону України в Одеській області не вирішено питання про наявність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з дати набрання чинності постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 11.11.2015 року №998.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інших документів, складених за результатом розгляду заяв ОСОБА_1 про перерахунок раніше призначеної пенсії, не надходило.

Отже, суд доходить висновку, що заяви позивача про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року №159/П-11 та №160/П-11 не були розглянуті відповідачем по суті із прийняттям відповідного рішення згідно вимог чинного законодавства.

Вказане є свідченням того, що відповідачем не вирішувалось питання щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивачу або відмови у його здійсненні.

Відповідно до статей 49 та 63 Закону № 2262-ХІІ підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) та у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року (справа №753/12809/14, адміністративне провадження №К/9901/1578/18).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 30.01.2018 року листом №158/П-11,159/П-11,160/П-11 ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової допомоги при звільнені є передчасною, оскільки, як вже встановлено судом, заяви позивача про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх.№159/П-11 та за вх. №160/П-11 відповідачем по суті не розглядались, і відповідно вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

В той же час, судом встановлено відсутність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі її заяви від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11. Однак, відповідач, розглянувши по суті дану заяву не прийняв відповідного рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а отже, вчинив бездіяльність.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб’єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.01.2018 № 158/П-11, 159/П-11, 160/П-11 по суті не було розглянуто заяви позивача про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №159/П-11 та за вх.№160/П-11, зважаючи на висновки суду про відсутність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі її заяви від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11, суд вважає, що похідна вимога позивача про зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не здійснювався по суті розгляд заяв позивача про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №159/П-11 та за вх. №160/П-11 із прийняттям відповідного рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, та зважаючи на те, що за результатом розгляду по суті заяви позивача від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11, відповідачем рішення відповідно до приписів чинного законодавства не прийнято, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного суду від 06.03.2018 року (справа №753/12809/14, адміністративне провадження №К/9901/1578/18), з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача на підставі ч.2 ст.9 КАС України та:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неприйняття відповідних рішень згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11, вх. №159/П-11 та за вх. №160/П-11.

2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11 , вх. №159/П-11 та за вх. №160/П-11 та за результатами їх розгляду прийняти відповідні рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з викладеного, оскільки відповідач за заявами позивача про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11, за вх. №159/П-11 та за вх. №160/П-11 відповідного рішення згідно вимог чинного законодавства не приймав, а отже діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, суд дійшов висновку, що позовна заява позивача про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неприйняття відповідних рішень згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11, за вх. №159/П-11 та за вх. №160/П-11 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11, за вх. №159/П-11 та за вх. №160/П-11, і за результатами їх розгляду прийняти відповідні рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково саме шляхом виходу суду за межі позовних вимог, і жодна із заявлених позивачем вимог у тому обсязі та змісту, який заявлений позивачем, фактично не задоволені, суд вважає, що за таких обставин, згідно з положеннями ст.139 КАС України відсутні підстави для стягнення на користь позивача суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неприйняття відповідних рішень згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11, вх. №159/П-11 та за вх. №160/П-11.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 17.01.2018 року за вх. №158/П-11, вх. №159/П-11 та за вх. №160/П-11 та за результатами їх розгляду прийняти відповідні рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.