Ухвала суду № 75588911, 30.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"30" липня 2018 р. справа № 820/2543/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Швед А.В.,

представника заявника - Возняк С.В.,

представника зацікавленої особи - Шевченківський ВДВС м.Харків ГТУЮ в Харківській області - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 по справі №820/2543/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 61072) суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на користь бюджету у розмірі 79182.16 грн. (сімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят дві гривні) 16 коп.

19.07.2018 року до Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з заявою про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 по справі №820/2543/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, в якій просив суд відстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 р. по справі № 820/2543/17 на один рік до « 16» червня 2019 р.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача послався на те, що боржник не має ніяких стабільних доходів, якими можна було б погасити борг та те, що на утриманні ОСОБА_3 перебувають троє неповнолітніх дітей.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала заяву від 19.07.2018 року та просила суд відстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 р. по справі № 820/2543/17 на 1 рік.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області надав до суду відзив на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в якому зазначив, що вказана сума боргу виникла через несплату самостійно задекларованих платником сум за податковою декларацією про майновий стан та доходи, яка була подана платником до податкового органу 30.04.2016 за звітний період - 2015 рік. Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків регламентовано ст.100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також виданими на виконання цієї статті постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" від 27.12.2010р. №1235 (далі - Постанова №1235) та наказом Міністерства доходів і зборів України „Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків" від 10.10.2013 року №574 (далі - Наказ №574). Позивачем не зазначено, які саме обставини є підставою для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань, згідно переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого Постановою №1235. З огляду на викладене, ГУ ДФС у Харківській області просить суд відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

В судовому засіданні представник ГУ ДФС у Харківській області підтримав позицію, викладену у відзиві на заяву та просив суд відмовити у задоволенні останньої.

Представник Шевченківського ВДВС м.Харків ГТУЮ в Харківській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. 25.07.2018 року надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представників заявника та стягувача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Також, у ч.5 ст.378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Тобто з аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для відстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.

Таким чином, норми статті 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеному у постанові від 01.02.2018 року по справі №805/1779/15-а.

Згідно з положеннями ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

У заяві, що розглядається, заявником не зазначено жодної з підстав передбачених спеціальними нормами законодавства.

При цьому, п.3 обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 є недостатність майна заявника - фізичної особи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі чи відсутність у заявника - фізичної особи майна. Зазначена обставина підтверджується результатами проведеного контролюючим органом аналізу поданих заявником документів щодо наявності власного рухомого та нерухомого майна, а також власних доходів.

До суду не надано жодних доказів звернення боржника до контролюючого органу з метою підтвердження факту відсутності майна та доходів, який є підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Окрім цього, представником заявника надано пояснення, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 на даний час здійснює підприємницьку діяльність, отже є самозайнятою особою.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що заява про розстрочення (відповідно до прохальної частини - відстрочення) виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 по справі №820/2543/17 є необґрунтованою, без зазначення обставин, що є підставою для відстрочення виконання рішення суду, визначених у нормах спеціального законодавства, та задоволенню не підлягає.

Частиною 8 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 229, 248, 256, 293-295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 по справі №820/2543/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Копії ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 31 липня 2018 року.

Суддя Біленський О.О.