Рішення № 75587712, 30.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1309/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Полетило П.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держпраці у Волинській області, про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про скасування постанови Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про відкриття виконавчого провадження ВП №56513869 від 04 червня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Держпраці у Волинській області 22 лютого 2018 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №1, якою накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф в розмірі 223 380 грн. Головним державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області 4 червня 2018 року було відкрито виконавче провадження №56513869 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22 лютого 2018 року.

Однак, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 15 березня 2018 року оскаржено до суду постанову Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22 лютого 2018 року №1.

У зв'язку із оскарженням до суду, постанова Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22 лютого 2018 року №1 не набрала законної сили, а тому відсутні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою судді від 19 липня 2018 року розгляд даної справи призначено за правилами Розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених у позові. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечила мотивуючи тим, що на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВДВС були відсутні відомості про оскарження позивачем до суду постанови Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22 лютого 2018 року, а інші підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання були відсутні. Крім того, після звернення представника позивача до ВДВС із заявою від 21 червня 2018 року про проведення відомчого контролю за діями та рішеннями державного виконавця, 5 липня 2018 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Просила в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні 25 липня 2018 року заперечив позовні вимоги у зв'язку з безпідставністю. В судове засідання 30 липня 2018 року не з'явився, хоча належним способом був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Волинській області 22 лютого 2018 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №1, якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 223 380 грн.

1 червня 2018 року Управління Держпраці у Волинській області звернулося із заявою у Другий відділ Державної виконавчої служби міста Луцьк головного територіального управління юстиції у Волинській області про примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №1 від 22 лютого 2018 року.

Головний державний виконавець другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області 4 червня 2018 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56513869 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22 лютого 2018 року.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

У виконавчому документі зазначаються, в тому числі дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (пункт 6 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується представниками позивача та стягувача (Управління Держпраці у Волинській області) постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №1 від 22 лютого 2018 року не набрала законної сили у зв'язку з її оскарженням в судовому порядку до Волинського окружного адміністративного суду.

Оскільки, постанова Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №1 від 22 лютого 2018 року не набрала законної сили, у зв'язку з чим, остання не відповідає вимогам, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», що є підставою для повернення органом державної виконавчої служби стягувачу, суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56513869 від 04 червня 2018 року.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що суд погоджується із твердженням представника відповідача про відсутність в останнього, станом на 4 червня 2018 року, інформації про оскарження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 постанови Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №1 від 22 лютого 2018 року. Однак, про факт оскарження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 даної постанови було відомо Управлінню Держпраці у Волинській області.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є підставні та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про відкриття виконавчого провадження ВП №56513869 від 04 червня 2018 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 27а, ідентифікаційний код юридичної особи 35041370) 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.Я. Ксензюк