Ухвала суду № 75586993, 25.07.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 173/1567/18

1-кп/0187/164/18

УХВАЛА

"25" липня 2018 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Догадайло М.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12018040430000473) відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 за ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від призначеного покарання з випробувальним терміном 1 рік, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за участю прокурора Шрамко І.В., представника потерпілого ОСОБА_2 обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Стрельникової-Ляшко А.В.,

Встановив:

В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває на розгляді кримінальна справа (кримінальне провадження № 12018040430000473) за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 27.07.2018.

Прокурор до суду надав клопотання про продовження строків тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, оскільки ризики, які слугували для обрання запобіжного заходу не минули, зокрема обвинувачений, перебуваючи на свободі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, або будь-яким іншим чином перешкоджати встановленню істини по даному кримінальному провадженню, в т.ч. впливати на свідків, які є його товаришами; та обвинувачується у вчиненні злочинів будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, на шлях виправлення не став та в період випробувального терміну скоїв новий злочин.

Прокурор підтримала подане клопотання та просить його задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_2 підтримала клопотання прокурора, при цьому зазначила, що матеріальних претензій до обвинувачених немає.

Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження строків тримання під вартою, оскільки обвинувачений жодним чином не ухиляється від суду, має намір належно дотримуватися процесуальних обов'язків, просили застосувати цілодобовий домашній арешт, який визначити за місцем проживання його дружини: АДРЕСА_1.

Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, ризики, які приймалися судом при обранні запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

На виконання вимог статей 177 та 178 КПК України встановлено, що ОСОБА_1 на час затримання ніде не працював та не має постійного прибутку, востаннє працював з 01.07.2008 по 06.10.2008 в КП Редакція газети "Придніпровський комунар» де характеризувався позитивно, одружений, має малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання характеризується позитивно, має середньою спеціальну освіту, військовозобов'язаний.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, будучи звільненим від відбування призначеного кримінального покарання з випробуванням, а тому, перебуваючи на свободі може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Беручи до уваги особу обвинуваченого встановлені судом обставини інкримінованого йому правопорушення та тяжкість можливого покарання, в межах вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу, суд вважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Твердження сторони захисту про те, що домашній арешт, як запобіжний захід, зможе належним чином забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків суд вважає безпідставним за обставин існування вищевказаних ризиків.

Крім того, суд звертає увагу на відсутність у сторони захисту достовірних заходів даних про можливість перебування обвинуваченого за адресою АДРЕСА_1, під час застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Суд вважає безпідставним твердження прокурора про існування ризику, що ОСОБА_1 будь-яким іншим чином може перешкоджати встановленню істини по даному кримінальному провадженню, зокрема, впливати на свідків, які є його товаришами.

Таким чином, необхідно відносно ОСОБА_1 продовжити застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м'який запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому враховуючи, що слухання справи по суті ще не розпочато, строк тримання під вартою необхідно продовжити на 60 днів, а саме по 22.09.2018 включно.

При визначенні розміру застави суд, керуючись межами встановленими п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та враховуючи майновий стан обвинуваченого, вважає достатнім для запобігання доведеним ризикам, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та досягнення мети запобіжного заходу без обмеження його права на свободу, можливим застосувати до ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2018 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів по 22 вересня 2018 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, заставу в розмірі 20 розмірів мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. (тридцять п'ять тисяч двісті сорок грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - 31217205026001, код класифікації доходів бюджету - 22030200.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1. Не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду.

2. Повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання або перебування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до положень ч.2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Суддя В. О. Говоруха