Рішення № 75586746, 03.07.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1895/18

Провадження № 2/202/1376/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

за участю представника позивача - Проценка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2, третя особа: Дніпровська міська рада про виселення з кімнати гуртожитку,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивач звернувсь до суду з позовом до відповідачки про виселення її з кімнати гуртожитку без надання іншого жилого приміщення обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «Жилсервіс-5». Відповідачка вселилася у кімнату гуртожитку самовільно. Добровільно звільнити кімнату у гуртожитку відповідачка відмовляється. Просили виселити відповідачку із АДРЕСА_1 гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав і просив задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 (а. с. 11, 12).

Статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

У АДРЕСА_1 проживає без правовстановлюючих документів ОСОБА_2, що підтверджується актом від 15.02.2018 року (а. с. 10).

Згідно довідки КП «Жилсервіс-5» від 16.04.2018 року (а. с. 8) у кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

На ім'я ОСОБА_2 відкрито особистий рахунок НОМЕР_1 у КП «Жилсервіс-5» ДМР з 01.09.2012 року, що підтверджується довідкою КП «Жилсервіс-5» від 16.04.2018 року (а. с. 9).

Відповідно до п. 10 Примірного положення про гуртожитки затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208, ст. 129 ЖК України, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Рішення про надання відповідачці спірної кімнати у гуртожитку адміністрацією будь-якого підприємства, установи чи організації не приймалось, спеціальний ордер на зайняття жилої площі в даному гуртожитку не видавався, а тому відповідачкою самоправно зайнято жиле приміщення.

Відсутність рішення про надання житлового приміщення у гуртожитку та спеціального ордеру є обставинами, що унеможливлюють застосування норм Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЖК України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Відповідно до ст. 129 ЖК України, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Частина 1 статті 132 ЖК України встановлює, що сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у звязку з роботою чи навчанням.

Відповідачці 02.03.2018 року та 04.04.2018 року направлялися попередження про виселення з гуртожитку (а. с. 7). У зазначений у попередженнях строк відповідачка з кімнати гуртожитку не виселилася.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 129 ЖК України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод, ст. 47 Конституції України, ст. ст. 109, 127, 129, 132 ЖК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 із АДРЕСА_1 гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 14, ЄДРПОУ 38199687) судові витрати у розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.Г. Зосименко