Постанова № 75585434, 31.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/15690/16-ц Номер провадження 22-ц/775/492/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Літовка В.В.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів: Азевича В.Б., Краснощокової Н.С.

за участі секретаря судового засідання Кіпрік Х.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмут цивільну справу №234/15690/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»,

на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09 січня 2018 року (суддя Літовка В.В.), ухвалене в приміщенні суду в м.Краматорську Донецької області, повне судове рішення складено 15 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») через відділ поштового зв`язку подало позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 17 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 150/2-1261. Згідно договору відповідач отримав кредит у розмірі 17504,95 доларів США зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом та з терміном погашення не пізніше 10 квітня 2014 року. У зв'язку з порушенням виконання умов кредитного договору у відповідача станом на 03 серпня 2016 року виникла заборгованість в сумі 12817,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03 серпня 2016 року становить 318161,63 грн, яка складається з: 7418,65 доларів США (185718,31 грн) - заборгованість за кредитом; 5335,47 доларів США (132443,31 грн) борг за відсотками. Просив стягнути з відповідача на користь банку вказану суму заборгованості та сплачену суму судового збору у розмірі 4773 грн (а.с. 2-4).

Відповідачем у справі заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с. 96-98).

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09 січня 2018 року у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

02 лютого 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом під час розгляду справи норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, змінилася суть зобов`язання з періодичного на одноразове, та банк мав право з 11 серпня 2013 року й протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду із позовом, але зробив це з запізненням, оскільки відповідач до певного часу був співробітником банку та стверджував, що готовий врегулювати борг. Після зміни суті і строку виконання зобов`язання до 11 серпня 2013 року усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали ніякого правового значення. Проте, оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, скаржник вважає, що проценти за кредитом підлягають стягненню з відповідача у межах строку позовної давності, та така думка позивача підтверджується висновками Верховного Суду України за результатами розгляду аналогічних справ.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017, Апеляційний суд Донецької області ліквідовано.

Частиною 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 215).

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду без змін.

Стаття 3 частина 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 368 частина 1 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Стаття 263 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 367 частина 1 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №150/2-1261. Згідно договору відповідач отримав кредит у розмірі 17504,95 доларів США зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом та з терміном погашення не пізніше 10 квітня 2014 року для оплати придбаного автомобіля марки «Hyundai Accent», 2007 року випуску (а.с.11-17).

Відповідно до графіку погашення кредиту відповідач зобов`язався починаючи з травня 2007 року кожного місяця до 10 числа погашати кредит у сумі 208 доларів США, з останнім терміном погашення до 10 квітня 2014 року (а.с.18, 19).

Додатковими угодами № 1, 2, 3 від 17 листопала 2008 року, 16 вересня 2009 року, 28 січня 2011 року про внесення змін до договору кредиту №150/2-1261 від 17 квітня 2007 року змінювалась відсоткова ставка за користування кредитними коштами, узгоджувався новий графік погашення кредиту та встановлювались щомісячні виплати по основній сумі кредиту (а.с.20-37).

Договором про внесення змін №4 до договору кредиту №150/2-1261 від 17 квітня 2007 року від 11 жовтня 2012 року, у зв`язку з переходом Кредитора на нове програмне обслуговування в ІБС «FlexCube», сторони дійшли згоди та виклали кредитний Договір в новій редакції (а.с.29-42).

Відповідно до п.1.1.1 Договору №4, погашення Кредиту буде здійснюється в наступному порядку: до 10 числа (включно) кожного місяця: в листопада 2011 року - 363,04 доларів США, з грудня 2011 року по березень 2014 року (включно) по 404 доларів США, в квітні 2014 року - 415 доларів США, з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 10 квітня 2014 року (включно), на умовах, зазначених цим Договором.

Пунктом 4.4 наведеної редакції Договору передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків визначених п.п.3.3.6, 3.3.7 Договору протягом більш ніж 90 календарних днів, строк користування кредиту вважається таким, що сплив та Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня Кредитора погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (а.с.36).

З Договору про внесення змін №5 до Договору кредиту №150/2-1261 від 17 квітня 2007 року від 11 жовтня 2012 року вбачається, що сторони домовились про встановлення нового графіку погашення кредиту та розмірів внесків за кредитом та відсотками. Відповідач взяв на себе обов'язок з листопада 2012 року сплачувати щомісячно кредит у сумі 1007,42 доларів США з остаточним погашенням у жовтні 2013 року та відсотків: в розмірі 71,06 доларів США (за ставкою 1% на протязі 12 місяців) з листопада 2012 року по жовтень 2013р року, та в розмірі 331,59 доларів США з листопада 2013 року і остаточним погашенням у квітні 2014 року (а.с.40-42).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежа. ОСОБА_1 з 10 травня 2013 року не став виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, останній платіж ним був здійснений 15 квітня 2013 року, банк звернувся до суду з позовом 18 жовтня 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до п. 15 постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Позивачем рішення суду оскаржується в частині відмови у стягненні на його користь заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Висновки суду першої інстанції в цій частині є правильними та ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Частиною другою ст. 1054 ЦК України передбачено, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом частин першої та другої ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, частиною першою ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта ст. 267 ЦК України).

Виходячи з умов кредитного договору, а саме: пункту 4.4, яким передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків визначених п.п.3.3.6, 3.3.7 Договору протягом більш ніж 90 календарних днів, строк користування кредиту вважається таким, що сплив та Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня Кредитора погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (а.с. 36), можна зробити висновок про врегулювання сторонами питання про зміну строку виконання основного зобов'язання та умов повернення коштів.

Як зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 10 травня 2013 року не виконує щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, останній платіж ним був здійснений 15 квітня 2013 року, у зв'язку із чим з 10 травня 2013 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідно до п.4.4 договору кредиту строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 10 серпня 2013 року. У свою чергу банк звернувся до суду з даним позовом 18 жовтня 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Після зміни строку виконання зобов'язання до 10 серпня 2013 року усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, встановлені договором від 11 жовтня 2012 року про внесення змін № 5 до договору кредиту № 150/2-1261 від 17 квітня 2007 року не мали правового значення, оскільки за вимогою п.4.4 Договору позичальник був зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати, а усі наступні щомісячні платежі за графіком після вказаної дати не підлягали виконанню.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-900цс16.

Враховуючи, що позовна давність для звернення до суду спливла у серпні 2016 року, тоді як позивач звернувся з позовом до суду в жовтні 2016 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк позовної давністі і вважає аргументи, наведені в апеляційній скарзі безпідставними з урахуванням висновків про застосування норм права Великої Палати Верховного Суду, що містяться у розділі 3 (пункти 89-91), постанови від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частино другою ст. 376 ЦПК України визначено, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Неправильне визначення судом першої інстанції початку перебігу позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за договором з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із щомісячних платежів, не призвело до ухвалення незаконного рішення. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині по суті є правильним, а тому залишає його без змін.

Судовий збір за розгляд справи судом касаційної інстанції слід віднести на рахунок особи, яка її подала.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09 січня 2018 року в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: В.Б. Азевич

Н.С. Краснощокова

Повне судове рішення складено 31 липня 2018 року.

Головуючий: О.В. Агєєв