Ухвала суду № 75583633, 27.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 125/2040/17

Провадження №11-кп/772/247/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Хитрук В. М.

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Ковальської І.А.,

суддів: Мішеніної С.В., Рупака А.А.,

з секретарем Діденко В.В.,

за участю:

прокурора Миколайчука Д.Г.,

обвинуваченої ОСОБА_2 в режимі відеоконференції,

захисника Іванової В.О. в режимі відеоконференції,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2015 за №12015020080000464, за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_4 та адвоката Іванової В.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Барського районного суду Вінницької області від 13.11.2017, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Українське Барського району Вінницької області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, українки, громадянку України, з середньою освітою, розлучену, непрацюючу, яка має на утриманні малолітню дитину, є інвалідом 2 групи з дитинства, раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.

Звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 15000 грн. завданої злочином моральної шкоди.

Судом визнано доведеним, що 14.09.2015 близько 19 год. 40 хв. ОСОБА_2, перебуваючи у власному будинку, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1, пройшла до кімнати, в якій на ліжку відпочивав ОСОБА_4, де між ними виник конфлікту, в ході якого, ОСОБА_2, маючи на меті умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що вчиняє протиправно та бажаючи діяти саме таким чином, умисно нанесла ОСОБА_4 декілька ударів кулаком в область обличчя, а саме в ділянку правої надбрівної дуги та нижньої повіки лівого ока, в наслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_2 стягнула ОСОБА_4 з ліжка та по підлозі витягнула на двір з будинку.

Згідно висновку експерта № 207 від 20.11.2015, у ОСОБА_4 виявлено струс головного мозку; підшкірну гематому в потиличній ділянці голови; садна в ділянці правої надбрівної дуги, на нижній повіці лівого ока(2), в ділянці правої лопатки(2), синці в ділянці крила здухвинної кістки справа та в правій поперековій ділянці. Вказані ушкодження виникли не менш як від шести дій тупого предмету (предметів), по давності можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення експертизи (14.09.2015) та за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Струс головного мозку за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, або незначну стійку втрату загальної працездатності. Відповідно до висновку експертів № 23-к від 07.04.2017 у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (струсу головного мозку, саден на обличчі, підшкірної гематоми в потиличній ділянці голови), на спині в ділянці правої лопатки, синці в ділянці крила здухвинної кістки та в поперековій ділянці, які спричинені дією тупих твердих предметів, і по давності виникнення відповідають строку 14.09.2015 року. Утворення вказаних тілесних ушкоджень не суперечить версії, викладеній ОСОБА_4 у «Протоколі проведення слідчого експерименту». Кількість і локалізація тілесних ушкоджень свідчить про те, що мало місце не менше, як шість прикладань травмуючої дії. Садна в області правої лопатки, синці в поперековій і в ділянці правої клубової кістки кожне окремо і всі разом належать до легких тілесних ушкоджень. Закрита черепно-мозкова травма належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Діагноз «Консолідуючий перелом крижово-клубового з'єднання справа» встановлений в «Медичній карті амбулаторного хворого» без номера та назви лікувально-профілактичного закладу на ім'я ОСОБА_4, не береться до уваги при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки не підтверджується об'єктивними відомостями.

Адвокат Іванова В.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вирок суду, в якій просить змінити вирок, зменшити розмір моральної шкоди стягнутої з її підзахисної на користь потерпілого до 7000 грн. Вказує, що суд не взяв до уваги те, що потерпілий сам спровокував ОСОБА_2 на конфлікт. Окрім того, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, має на утриманні малолітню дитину, живе за рахунок пенсії. Стягнута з неї сума моральної шкоди є занадто великою.

Потерпілий ОСОБА_4 у своїй апеляційній скарзі просить стягнути зі ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в сумі 8034,26 грн. Вважає, що судом безпідставно відмовлено у стягнення з обвинуваченої на його користь матеріальної шкоди на придбання ліків, проїзд до лікарні для проходження обстежень і лікування та витрати на спеціальне харчування. Суд не взяв до уваги, що він є інвалідом військової служби І групи, отримані тілесні ушкодження спровокували погіршення стану його здоров'я.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката Іванової В.О. та обвинуваченої ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги захисника, потерпілого ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_5, які підтримали свою апеляційну скаргу та думку прокурора Миколайчука Д.Г., який поклався на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що підстав для їх задоволення немає.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим і ніким не оскаржується. Також є вірною кваліфікація дій останньої за ч. 2 ст. 125 КК України.

Доводи апеляційних скарг захисника та потерпілого про незаконність вироку в частині вирішення цивільного позову колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не можуть слугувати для задоволення вимог апеляційних скарг.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4, суд в повній мірі обґрунтував своє рішення, дотримався норм кримінального процесуального та цивільного законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із положеннями ст. 23 ЦПК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стягуючи на користь потерпілого ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 15000 гривень, суд взяв до уваги те, що потерпілий ОСОБА_4 в результаті вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_2 отримав легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, терпів фізичний біль та незручності, лікувався.

Визначений судом розмір моральної шкоди є співмірним з перенесеними потерпілим моральними стражданнями, ґрунтується на принципах розумності, справедливості і є достатнім для відшкодування шкоди завданої потерпілому.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів в порядку, передбаченому ст. ст. 185,187,189 ЦПК України.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, згідно ст. 60 ЦПК України.

Вимоги заявлені потерпілим щодо стягнення матеріальної шкоди не були доведені під час судового розгляду, не підтверджуються належними доказами, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у стягненні матеріальних збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вирок суду законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_4 та адвоката Іванової В.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Барського районного суду Вінницької області від 13.11.2017 щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом. Суддя: