Ухвала суду № 75583523, 30.07.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5509/17

Провадження 6/127/380/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І. Е.

за участю: секретаря Максимчука Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у виконавчому документі та поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у виконавчому документі та поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Заява мотивована тим, що виконавчим листом Вінницького міського суду Вінницької області від 16.06.2017 у справі № 127/5509/17 стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640, 00 гривень. Даний виконавчий документ було повернуто ДВС 06.02.2018 без прийняття до виконання у зв’язку з відсутністю в ньому зазначення РНОКПП боржника або серії та номера його паспорта. Тому, стягувач просив суд виправити помилку у даному виконавчому документі, зазначивши в ньому РНОКПП ОСОБА_1 або серію та номер його паспорта. Враховуючи велику завантаженість та стислі строки пред’явлення виконавчих документів до виконання про стягнення судового збору та недопущення збитків державного бюджету, стягувач просив суд поновити строк пред’явлення до виконання виконавчого листа № 127/5509/17, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 16.06.2017 в частині стягнення судового збору.

Стягувач та боржники в судове засідання не з’явилися, хоча були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Стягувач просив суд розглянути справу у відсутність його представника, про що зазначив у своїй заяві. Про причини неявки боржниками суду не повідомлено.

Враховуючи заяву стягувача та положення ч.3 ст. 432 і ч. 3 ст. 433 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність стягувача та боржників (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання).

Судом встановлено, що 25.05.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області було ухвалено судове рішення у справі № 127/5509/17, яким, зокрема, було вирішено стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640, 00 гривень в дохід держави.

За вищевказаним судовим рішенням 16.06.2017 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Помилка – це неправильність в написаному тексті, тобто зумовлена неправильним написанням слів або у підрахунках.

Судом встановлено, що відсутність РНОКПП або серії та номера паспорта боржника, не є помилкою.

Вимоги до змісту виконавчого документа встановлені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що у виконавчому документі слід зазначати реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків), а п. 6 ч. 4 ст. 4 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності виконавчого документам вимогам цієї статті державний виконавець повертає його стягувачу без прийняття до виконання.

Разом з тим відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах усправі № 6-45цс14 від 21.05.2014, у справі № 6-62цс14 від 25.06.2014.

З відповіді ДФС України від 08.06.2017 на запит Вінницького міського суду Вінницької області вбачається неможливість повідомлення РНОКПП ОСОБА_1 через неможливість однозначного ідентифікування фізичної особи.

Однак, як вбачається із виконавчого листа, у ньому було зазначено серію та номер паспорта боржника. Положення ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо змісту виконавчого документа визначають необхідність зазначення або РНОКПП, або серію та номер паспорта фізичної особи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про виправлення помилку у виконавчому документі.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Враховуючи положення ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист, виданий Вінницьким міським судом 16.06.2017 про стягнення судового збору, міг бути пред’явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили.

Судом встановлено, що після винесення державним виконавцем 28.12.2017 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачмав право до 28.03.2018 повторно пред’явити виконавчий документ до виконання, що й зробив. Однак, постановою від 06.02.2018 виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні, враховуючи вищевикладене, встановлено безпідставність повернення 06.02.2018 виконавчого документа стягувачу. Однак, в даному судовому процесі суд позбавлений права розглядати питання щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.02.2018. Таким чином, наразі дана постанова виконавця є чинною.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Конституції України та ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Суд вважає, що законні права стягувача не можуть бути реалізовані на сьогоднішній день. Строк звернення для пред’явлення до виконання виконавчого документа пропущено, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на пояснення стягувача, викладені в заяві, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку пред’явлення виконавчого листа до виконання, а тому вважає за можливе і необхідне, оскільки рішення суду є обов’язковим для виконання, поновити стягувачу пропущений строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 353, 354, 432, 433 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у виконавчому документі № 127/5509/17, виданому Вінницьким міським судом Вінницької області 16.06.2018 - відмовити.

Визнати поважними причини пропуску Державною судовою адміністрацією Українистроку для пред’явлення виконавчого листа № 127/5509/17, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 16.06.2018, до виконання.

Поновити Державній судовій адміністрації України пропущений строк для пред’явлення виконавчого листа № 127/5509/17, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 16.06.2018, в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Встановити строк пред’явлення виконавчого листа до виконання три місяці з моменту набрання законної сили даної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу суду складено 30.07.2018.

Суддя: