Постанова № 75582341, 26.07.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1103/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року (дата підписання повного тексту рішення 15.05.2018 року) у справі №904/1103/18 (суддя Петрова В.І.)

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс", м. Дніпро

про стягнення пені за договором поставки,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року у справі №904/1103/18 в задоволенні позову відмовлено.

Судові витрати покладено на позивача.

Рішення суду мотивовано недоведеністю позивачем факту порушення відповідачем умов договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/16/32 від 11.04.2016року в частині строку поставки товару.

Не погодившись з рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зауважує, що суд не надав належну оцінку тому, що факту поставки товару передує приймання товару за якістю. Акт приймального контролю (якості) №32/2 підписано сторонами 28.03.2017 року, а фактично товар отримано на склад в/ч А1361 31.03.2018 року, тобто з затриманням на 1 добу.

Просить оскаржуване рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника. Вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року у даній справі є законним та обґрунтованим. Вказує, що суд дійшов правомірного висновку про те, що умовами договору визначено, що датою поставки товару позивачу є дата, вказана представником замовника в акті приймального контролю по якості та видатковій накладній постачальника, у даному випадку – 28.03.2017 року.

Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.

В судове засідання представники сторін не з’явились.

В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, зазначених цією статтею.

За наведеного, враховуючи, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу без представників сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, за наявними матеріалами справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2016 року між сторонами по справі був укладений договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/16/32 (надалі- договір)( а.с.14-21).

Відповідно до додатку №1 до договору відвантаження обумовленого сторонами товару сплановано на в/ч А1361 (а.с.22).

До даного договору була укладена додаткова угода №3 від 13.02.2017 року, якою сторони погодили дію договору до 30.03.2017 року (включно) (а.с.24).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник (надалі - відповідач) зобов'язується у 2016 році поставити одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (верхній одяг) (лот 6. Костюм літній польовий) (далі - товар), а замовник (надалі – позивач) - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.

Пунктом 1.2. договору, з урахуванням додаткової угоди №3 від 13.02.2017 року, передбачено, що ціна товару з ПДВ складає 679 800,00 грн., строки (терміни) постачання - до 30.03.2017 року включно.

Відповідно п.1.5. договору товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами договору. При формуванні кожної партії товару має бути витримана пропорційність за розмірами, яка встановлена ростовкою Міністерства оборони України.

Згідно п.3.7. договору приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений представником замовника. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару за якістю та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою.

Як вбачається з п.6.3. договору датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем замовника в акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника.

Відповідно до п.7.3 договору постачальник зобов’язаний, зокрема: забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором; надати товар, визначений у п.1.2., для приймання представнику та одержувачу замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти товар на умовах договору.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар згідно видаткової накладної №РН-0000004 від 28.03.2017року на суму 679 800,00 грн.(а.с.63).

28.03.2017 року представниками сторін підписано акт приймального контролю якості №32/2 (а.с.64).

Таким чином, сторонами дотримано умови п.3.7. договору, що підтверджує факт отримання позивачем продукції у передбачений договором строк. Саме наявність видаткової накладної та акту приймального контролю, про які зазначено вище, є належними доказами, що спростовують доводи апеляційної скарги.

В матеріалах справи наявне оголошення №32/3 від 28.03.2017 року, з якого вбачається, що позивачем було прийнято 1 000 шт. виробів. Згідно посвідчення №37 товар поставлений до Військової частини №А1361 31.03.2017року (а.с.64 зворот).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем умов договору позивач належними та допустимими доказами не довів. Відповідно, підстави для стягнення пені відсутні.

Доводи скаржника про те, що фактично на склад в/ч А1361 товар завезено 31.03.2017 року, тобто з запізненням на добу, є безпідставними та не стосуються дій відповідача, оскільки останній передав товар відповідно до умов договору.

Оскільки при розгляді апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що доводи оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржник не спростував, скаргу слід вважати не доведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід віднести на Міністерство оборони України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 10.05.2018 року у справі №904/1103/18 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду віднести на Міністерство оборони України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: А.Є. Чередко

Повний текст постанови складено 30.07.2018 року.