Рішення № 75581927, 25.07.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018р. Справа №914/880/18

місто Львів

За позовом: Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької міської ради,до відповідача:приватного підприємства "Агро-фірма Убині", предмет позову: стягнення 57441,00 грн.СуддяОСОБА_1Секретар судового засіданняОСОБА_2Представники:прокуратури:ОСОБА_3 службове посвідчення №032118 від 11.02.2015,позивача:ОСОБА_4 довіреність №5 від 19.03.2018,відповідача:не з'явився.Процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької міської ради до приватного підприємства "Агро-фірма Убині" про стягнення 57441,00 грн. Ухвалою від 21.05.2018 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 11.06.2018. Ухвалою від 29.05.2018 перше судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 13.06.2018.

У судове засідання 13.06.2018 з'явилися представник прокуратури та представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Зважаючи на неявку відповідача, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 27.06.2018.

У судове засідання 27.06.2018 з'явилися представник прокурора та позивача. Представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив суду. З огляду на неотримання відповідачем кореспонденції суду та його неявку в судові засідання, суд ухвалив відкласти судове засідання на 18.07.2018. Ухвалою від 09.07.2018 судове засідання відкладено на 25.07.2018.

В судове засідання 25.07.2018 з'явилися представник прокуратури та позивача. Представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив суду.

Ухвала про відкриття провадження у справі та всі подальші ухвали суду у справі надсилалися судом на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 80455, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Неслухів, вулиця Наукова, будинок 10. Однак кожного разу повертались на адресу суду у зв'язку з їх неврученням відповідачу. Зважаючи на зазначене, а також відсутність будь-якої іншої відомої суду адреси, за якою відповідач отримував би кореспонденцію, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на зазначене, а також відсутність передбачених частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд справи без участі відповідача.

Аргументи сторін.

Правова позиція прокурора та позивача.

Прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області, обґрунтовує позовні вимоги таким. Відповідачем порушено умови договору підряду №15/11 від 23.10.2015, укладеного з Городоцькою міською радою. Це порушення полягало в тому, що згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за IV квартал 2016 року №1 приватне підприємство "Агро-фірма Убині" здало, а Городоцька міська рада прийняла роботи з капітального ремонту міської дороги по вулиці Ярослава Мудрого у місті Городок, вартістю 490'395,60 грн. Відповідні кошти Городоцька міська рада перерахувала приватному підприємству "Агро-фірма Убині" 08.04.2016. В ході досудового розслідування кримінального провадження за ознакам вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, встановлено, що обсяг виконаних робіт не відповідає інформації, що міститься в акті приймання виконаних будівельних робіт №1. Зазначене підтверджується висновком експерта №12/7 від 04.08.2017 та ухвалою Городоцького районного суду від 13.02.2018. Таким чином, невідповідність обсягів виконаних робіт, що зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт №1, обсягам фактично виконаних будівельних робіт становить 57'441,00 грн. Зазначені кошти безпідставно були перераховані приватному підприємству "Агро-фірма Убині".

Правова позиція відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Між позивачем та відповідачем 23.10.2015 було укладено Договір підряду №15/11 (далі - Договір) (а.с. 23-25). Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Договору замовник (позивач у справі) доручає, а підрядник (відповідач у справі) зобов'язується на власний ризик, своїми силами і засобами виконати відповідно до умов цього Договору роботи з капітального ремонту міської дороги по вулиці Ярослава Мудрого у місті Городок Львівської області відповідно до договірної ціни та погодженого кошторису, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх в строки та порядку, передбаченому цим Договором. Склад та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації (специфікації, дефектного акту тощо), що є невід'ємним додатком до цього Договору. Загальна вартість робіт за Договором складає 1'101'642,00 грн. в тому числі ПДВ 183'607,00 грн. Планові асигнування на 2015 рік становлять 590'047,20 грн., у тому числі ПДВ 98'341,20 грн. Договірна ціна є твердою.

Замовник після підписання Договору протягом 10 банківських днів сплачує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 30% від суми планових асигнувань на 2015 рік у розмірі 177'014,16 грн., у тому числі ПДВ 29'502,36 грн. Подальші розрахунки провадяться шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника після підписання актів виконаних робіт у формі КБ-2в. До акту виконаних робіт у формі КБ-2в додається довідка про обсяги та вартість виконаних робіт та витрати у формі КБ-3, які підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і, в разі відсутності зауважень, підписує їх. У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх ціни, неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що впливають на ціну виконаних робіт, замовник має право скоригувати суму, що підлягає сплаті, за участю підрядника.

Сторони 30.03.2016 уклали додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 26), відповідно до пункту 1 якої пункт 2.1 Договору викладено у наступній редакції: "загальна вартість робіт за Договором складає 1'086'469,20 грн., в тому числі ПДВ 181'078,20 грн. Планові асигнування на 2016 рік становлять 490'395,60 грн., у тому числі ПДВ 81'732,60 грн.".

08 квітня 2016 року сторони підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за IV квартал 2016 року №1 (далі ОСОБА_2) (а.с. 27-29), відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складала 490'395,60 грн. Позивач оплатив відповідачу виконані роботи у розмірі 490'395,60 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №3 від 08.04.2016 (а.с. 30).

Відповідно до висновку судового експерта з будівельно-технічної експертизи відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_5 №12/7 від 04.08.2017 (а.с. 31-62) вартість робіт, які виконано відповідачем за Договором становить 397'500 грн. (а.с. 50), фактично виконаний обсяг робіт, що виконував відповідач за Договорм, не відповідає інформації, зазначеній в ОСОБА_2 (а.с. 51), вартість фактично виконаних робіт, що проводив відповідач згідно з Договором, не відповідає інформації, зазначеній в ОСОБА_2 (а.с. 51).

Між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 08.10.2015 укладено угоду на проведення технічного нагляду по об'єкту Капітальний ремонт міської дороги по вулиці Ярослава Мудрого у місті Городок Львівської області №15-10Т (а.с. 63). Відповідно до пункту 1.1 цієї угоди фізична особа підприємець ОСОБА_6 зобов'язувався виконати роботи щодо ведення технічного нагляду за об'єктом: капітальний ремонт міської дороги по вулиці Ярослава Мудрого у місті Городок Львівської області згідно із затвердженою документацією.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 13.02.2018 у справі №441/1924/17 (а.с. 64-65) визнано вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, а саме видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа (службове підроблення). Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_6, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі функції за спеціальним повноваженням, а саме здійснюючи технічний нагляд за виконанням робіт з капітального ремонту міської дороги по вулиці Ярослава Мудрого у місті Городку Львівської області, діючи умисно в інтересах відповідача, посягаючи на встановлені законодавством суспільні відносини, які регулюють службову діяльність в сфері здійснення технічного нагляду під час будівництва, використовуючи своє службове становище, фактично не здійснюючи нагляд та контроль за виконанням робіт на вищеозначеному об'єкті, не провів перевірку відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації та достовірно знаючи про те, що будівельні роботи на об'єкті капітальний ремонт міської дороги по вулиці Ярослава Мудрого у місті Городок фактично не були виконані в повному обсязі, 08.04.2016 підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за ІV квартал 2016 року, затверджуючи таким чином, як інженер технічного нагляду, факт виконання вказаних будівельних робіт в повному обсязі.

Цією ухвалою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України та передано на поруки колективу Городоцької районної філії ЛОФ ВГО "Народний антикорупційний нагляд", а кримінальне провадження у відповідній справі закрито.

Листом №02-27/913 від 18.04.2018 (а.с. 66) позивач повідомив Городоцьку місцеву прокуратуру, що після підписання ОСОБА_2 роботи щодо капітального ремонту міської дороги по вулиці Ярослава Мудрого у місті Городок Львівської області не проводились.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Пунктом 3 частини 1 статті 113 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Такі виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначаються Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до частин 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субєктом владних повноважень.

В матеріалах справи наявні докази повідомлення Городоцькою місцевою прокуратурою Городоцької міської ради про вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в інтересах позивача, зокрема звернення до суду з відповідним позовом.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" в спричинені відповідачем шкоди інтересам територіальної громади міста Городок, які виражені у неповерненні ним до місцевого бюджету безпідставно отриманих коштів за роботи, які відповідачем не були виконані повністю чи частково, та виконання яких передбачалося проектно-кошторисною документацією по об'єкту: капітальний ремонт міської дороги по вулиці Ярослава Мудрого у місті Городок.

Щодо суті позову.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини підряду на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з частинами 1 та 2 статті 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського кодексу України замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються. Аналогічна норма передбачена частиною 1 статті 849 Цивільного кодексу України.

Суть спору стосується неналежного виконання підрядником узятих на себе обов'язків у межах підрядного зобов'язання. Цивільне та господарське законодавство містять широкий вибір інструментів для захисту замовником своїх прав.

Стаття 322 Господарського кодексу України передбачає умови на підстави відповідальності за порушення умов договору підряду. Так, ця стаття розмежовує види відповідальності за критерієм негативних наслідків, яких зазнав замовник. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує збитки в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Що стосується недоліків, виявлених при прийнятті робіт (об'єкта), то підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником.

Стаття 852 Цивільного кодексу України передбачає, що коли підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Частиною 1 статті 858 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Зокрема, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

У судовому засіданні позивач повідомив суд, що після того як він дізнався про порушення відповідачем умов Договору, жодні дії з метою усунення недоліків робіт чи відшкодування збитків ним не вчинялися.

Прокурор, звернувшись із позовом про стягнення 57 441,00 грн., обґрунтовує свої вимоги тим, що підрядник (відповідач у справі) безпідставно отримав кошти за договором за роботи, яких насправді не здійснював. Інститут безпідставного набутого майна передбачено статтею 1212 Цивільного кодексу України. Зокрема, згідно із зазначеною статтею особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, зобов'язання з безпідставного набуття майна виникають за наявності таких умов: відбулось набуття або зберігання майна; таке набуття чи зберігання здійснено за рахунок іншої особи; при цьому були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.

Зазначене унеможливлює застосування до відносин між сторонами цієї норми, адже між сторонами існували договірні зобов'язання. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову та звертає увагу на те, що порушені права органу місцевого самоврядування можуть бути захищені на підставі правових норм, які врегульовують договірні відносини сторін та стосуються наслідків порушення умов укладеного договору.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обґрунтованості позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак, судовий збір залишається за позивачем.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 31.07.2018.

Суддя Рим Т.Я.