Рішення № 75581366, 24.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2539/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь Дніпропетровська обл., вул. Електрометалургів, 310)

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська зал

про стягнення 18 822,64грн. вартості недостачі

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 03.01.2018р. №05-4016;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 21.05.2018р. №б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення вартості недостачі в розмірі 18 822,64грн.

Позовні вимоги обґрунтовані недостачею вантажу, виявленої у вагоні №52796927 що надійшли на адресу позивача від ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод".

11.07.2018р. відповідач подав до господарського суду відзив на позовну заяву від 11.07.2018р. у якому зазначає про те, що відправник не вжив належних дієвих заходів щодо забезпечення збереження вантажу під час перевезення. Перед навантаженням вантажу у вагон відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Позивач подав 23.11.2018р. відповідь на відзив у якому зазначає про те, що відповідно до змісту комерційного акту №466001/196 від 24.07.2017р. зазначається, що вантаж прибув з недостачею 3650кг відповідно, а також із наявним поглибленням над люками з відсутнім маркуванням в цих місцях. Відповідно до залізничних накладних, вантаж був маркований. Доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими та такими, що суперечать умовам транспортного кодексу та законодавства.

У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору перевезення, а саме досилочної залізничної накладної № 47445614 (до основної відправки за залізничною накладною №51041739) від вантажовідправника - ПрАТ «АКХЗ» на адресу позивача 24 липня 2017р. надійшов горішок коксовий у вагоні № 52796927.

Вагон № 52796927 виданий позивачу зi складанням комерційного акту №466001/196 від 24.07.2017р., в якому було виявлено недостачу проти документу на 3650кг.

Розрахунок відповідальної недостачі, здійснено відповідно до п.27 Правил видачі вантажів. Згідно розрахунку з врахуванням 2% норми недостачі, яка помножена на вартість вантажу за 1т, а саме: по комерційному акту №466001/196 від 24.07.2017р. - 6244,24грн. без ПДВ відповідно до рахунку №91584677 від 17.07.2017р., який був сплачений п/д №216333 від 28.08.2017р.

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

При проходженні вагону через станцію Нікополь Придніпровської залізниці на підставі ст.24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.

Так, комерційним актом №466001/196 від 24.07.2017р. (а.с.11) складеним на станції Нікополь Придніпровської залізниці, встановлено, що у доповнення до комерційного акту №453603/97 станції Синельниково-1. При комісійному зважуванні, на 100т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 4/08-16р. виявлено менше проти документа на 3650кг горішка коксового, який у вагоні вміститися міг. Різниця протим комерційного акту №453603/92 станції Синельниково-1 склала 150 кг. По документу - навал, горішок коксовий 10-25 (вологий), вантаж маркований повздорожньою полосою вздовж вагона вапном. У дійсності, навантаження тотожно комерційному акту №453603/92 станції Синельниково -1 навантаження шапкою вище бортів вагона 10 см, над 1-3 м люками з однієї сторони вагона поглиблення довжиною 350 см, шириною 150 см, глибиною 50 см, вантаж маркований у місці виїмок маркування відсутнє. В місці виїмки, вантаж якого бракує вміститися не міг. Двері та люка були закриті. З моменту прибуття до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників з повідомленням ГУНП м. Нікополь Салоїд, ВОХР ОСОБА_3. Комісійне зважування з зупинкою без роз'єднання проводили прийомоздавальник Косенко, представник вантажоодержувача Бохан, ГУНП м. Нікополь Юртаєв, заст. ДС Гулега. При повторному зважуванні нестача вантажу підтвердилась.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Згідно з пунктом 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу зазначено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, вартість вагової недостачі горішку коксованого становить 18822,64грн., згідно розрахунку (а.с.10) яка підлягає до стягнення і підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції» звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ч.1 ст.6, ст.13 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод»,ст.,ст.55, 124,129 Конституції України, ст.ст. 129, 233, 238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49000, м. Дніпро, пр.-кт. ОСОБА_4, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь Дніпропетровська обл., вул. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 00186520) 18 822,64 - вартості відповідальної недостачі та 1762,00 грн. - судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути

оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.07.2018

Суддя ОСОБА_5