Ухвала суду № 75577354, 30.07.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/2253/18 Головуючий у 1 інстанції: Гонтар Д.О.

Провадження № 11-сс/791/389/18 Доповідач: Литвиненко І.І.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

30 липня 2018 року м.Херсон

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області Литвиненко І.І., перевіривши апеляційну скаргу захисника - адвоката Тимченка О.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2018 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Мусулевського Я.А. в кримінальному проваджені №12018230000000060.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат Тимченко О.М. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства та положення Конвенції з прав людини і основоположних свобод, а також Бангалорські принципи поведінки судді, просить оскаржувану ухвал скасувати.

Перевіривши апеляційну скаргу захисника-адвоката Тимченка О.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Оскарження судових рішень регламентовано ст. 392 КПК України.

Згідно частини 1, 2 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Наведене свідчить, що оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про відвід судді діючими нормами кримінального процесуального закону не передбачено.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, і не суперечать вимозі імперативності. Водночас подолання прогалин процедури, яку не передбачено КПК, шляхом застосування аналогічного процесуального порядку є неприпустимим, оскільки призведе до нехтування окремими правами і свободами, які однаковою мірою гарантовано державою.

Слід звернути увагу й на те, що в загальних засадах йдеться про «забезпечення права на оскарження» (п.17 ч. 1 ст. 7, ст. 24 КПК), що, як зазначено в постанові Верховного Суду України від 3 березня 2016 року № 5-347кс15, є більш широким поняттям, ніж поняття «право», яке використовується в главі 31 «Провадження в суді апеляційної інстанції», оскільки воно передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на апеляційне й касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію чи касацію.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

На підставі вищевикладеного, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Тимченка О.М. на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Мусулевського Я.А. у кримінальному провадженні №12018230000000060.

Керуючись ст.ст. 81, 392, 399, 419 КПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката Тимченка О.М., який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2018 року, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Мусулевського Я.А.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області І.І.Литвиненко