Постанова № 75576096, 24.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4686/18

Номер справи місцевого суду: 520/4555/17

Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Кононенко Н.А.,

за участю:

секретаря Ющак А.Ю.,

представника ОК «ЖБК «Морський 1» - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 березня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД» про визнання майнових прав у незавершеному будівництві,

встановив:

18 квітня 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею майнові права на незавершену будівництвом квартиру АДРЕСА_1, розрахунковою площею 51, 33 кв.м, розташовану на 11 поверсі в секції № 2.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» (далі - ТОВ «Добробут»), Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» (далі - ОК «ЖБК «Морський 1») про визнання майнових прав у незавершеному будівництві було відмовлено.

03 квітня 2018 року від ОСОБА_4 надійшла апеляційна скарга на вищевказане рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 березня 2018 року, в якій вона ставить питання про скасування рішення суду, як такого, що постановлено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №27 від 15.01.2004 року було надано дозвіл ТОВ «Добробут» на проектування та будівництво БГЖТК «Південний» за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 118-а (т.1 а.с.159).

В подальшому, 25.03.2005 року ТОВ «Добробут» та ТОВ «ПРОГРЕСБУД» уклали договір № ИД-25 /03/05 про інвестування, а також Генеральний контракт №ГК-25/03/05 на будівництво "під ключ", відповідно до якого Підрядник ТОВ - «ПРОГРЕСБУД» зобов'язався в порядку та строки, передбачені цим Контрактом, відповідно до Проектно-кошторисної документації здійснити Будівництво «під ключ» Об'єкту, а Замовник - ТОВ «Добробут» зобов'язався в порядку та строки, передбачені цим Контрактом, надати Підрядникові фронт робіт, сприяти Підряднику у силу своїх об'єктивних можливостей, здійснювати всі залежні від нього організаційні та правові дії, необхідні для проектування, будівництва та здачі Об'єкту до експлуатації, приймати виконані роботи, прийняти закінчений будівництвом Об'єкт та оплачувати роботи Підряднику. При цьому Об'єктом визначено багатофункціональний громадсько-житловий комплекс «Південний» на 16 ст. Великого Фонтана за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.207-210).

24.10.2005 року згідно договору № ИД-16Ф, укладеному між ТОВ «ПРОГРЕСБУД» та ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», останній отримав право укладати від імені інвестора ТОВ «ПРОГРЕСБУД» договори щодо продажу (відчуження) об'єкту інвестування.

11.01.2006 року між позивачем ОСОБА_4 та ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС» укладено договір про інвестування № 3Б-1-47, згідно з яким сторони домовились щодо об'єкту інвестування, строків будівництва та порядку оформлення прав на новозбудоване майно - квартиру будівельний номер НОМЕР_1, розрахунковою площею 51,33 кв.м., розташовану на 11 поверсі в секції №2 жилого будинку №1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» (перша черга) на 16 ст. Великого Фонтана за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.9-11). Предмет вказаного договору визначено в п.п.3.1., відповідно до якого в порядку передбаченому цим Договором Підприємство зобов'язується передати у власність Інвестору Об'єкт інвестування, а Інвестор зобов'язується прийняти Об'єкт інвестування і сплатити за нього Підприємству інвестицію.

Крім того, 15.12.2010 року між ТОВ «Добробут» та ОК «Житловий комплекс «Золотий Берег» було укладено меморандум про співпрацю щодо спірного об'єкту будівництва.

31.08.2015 року ТОВ «Добробут» передав, а ОК «ЖБК «Морський 1» прийняв об'єкт незавершеного будівництва на підставі Угоди про внесення цільового внеску (т.2 а.с.15-16).

У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на даний час, роботи на об'єкті незавершеного будівництва за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 118-а, проводяться ОК «ЖБК «Морський 1».

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що в обгрунтування своїх позовних вимог, позивач ОСОБА_4 суду надала копії квитанцій про сплату внесків: квитанція №22/1 від 12.01.2006 року на суму 51500,00 грн.; квитанція №19/1 від 13.01.2006 року на суму 40000,00 грн.; квитанція №12/1 від 16.012006 року на суму 30000,00 грн.; квитанція №18/1 від 17.01.2006 року на суму 30000,00 грн.; квитанція №21/1 від 18.01.2006 року на суму 29866,35 грн. (т.1 а.с.12-14).

З цих підстав, суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем в повному обсязі сплачено інвестиційний внесок, що відповідно до п.п. 5.2 Договору про інвестування № 3Б-1-47, укладеного 11.01.2006 року між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», складає 181366,35 грн.

При цьому, суд вказав, що підпунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що за своїм правовим змістом цей Договір є договором купівлі-продажу майнових прав відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Частиною 2 ст. 190 ЦК України передбачено, що майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно до постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30.01.2013 року у справі №6-168цс12 майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відповідно до п.п. 6.1. Договору про інвестування № 3Б-1-47, укладеного 11.01.2006 року між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», після внесення 100% Інвестиційних внесків та протягом 35 робочих днів з дати надання Підприємству рішення про закінчення будівництва Об'єкту будівництва і здачі його в експлуатацію Підприємство зобов'язується передати Інвестору Об'єкт інвестування та документи, що підтверджують здачу Об'єкта будівництва в експлуатацію, а Інвестор зобов'язується прийняти Об'єкт інвестування та документи по Акту приймання-передачі.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що на момент звернення до суду у позивача ОСОБА_4 виникли майнові права на майно в незавершеному об'єкті будівництва по АДРЕСА_1, після введення якого в експлуатацію, в майбутньому можна буде зареєструвати право власності на квартиру, розрахунковою площею 51,33 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідно до вказаного договору об'єкт інвестування визначено, як безумовне майнове право на Новозбудоване майно (після здачі Об'єкту будівництва в експлуатацію), що після державної реєстрації (за ініціативою Інвестора) стає правом власності Інвестора на Новозбудоване майно як на нерухомість.

Тобто, встановивши факт виконання умов Договору про інвестування № 3Б-1-47, укладеного 11.01.2006 року між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, так як будівництво на даний час не завершене, а тому відповідачем ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС» умови вказаного договору не виконані.

Судом досліджено Довідку про прийняття і реєстрацію заяви, видану 24.12.2013 року слідчим СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ст. лейтенантом міліції М.А.Бондарчуком щодо звернення ОСОБА_4 із заявою про кримінальне правопорушення за фактом того, що з 2006 по 2009 р.р. керівництво групи компаній «ПРОГРЕСБУД» (до складу якої входило ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС») шляхом шахрайства (обману інвесторів), за умовами того, що останні отримають квартири у ЖК «Золотий берег» за адресою: АДРЕСА_1, отримали від останніх грошові кошти у особливо великих розмірах. Із даної довідки вбачається, що за даним фактом 15.12.2012 року інформація зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013170500000876 та визнано позивача ОСОБА_4 потерпілою (т.1, а.с.22).

Також стороною позивача наданий висновок №048/2014 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню №12013170500000876, складений ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» 15.10.2014 року (т.1 а.с.74-239), із якого вбачається, що на час складання висновку об'єкт - багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс «Південний» по АДРЕСА_1 - не готовий до введення в експлуатацію.

На даний час вказане кримінальне провадження не завершено.

Стороною позивача надавались також інші докази на підтвердження обставин щодо не закінчення на даний час будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1, що не оспорюється іншими учасниками справи.

Крім того, відповідно до п.п. 1.1. вказаної угоди Асоційований член, як замовник будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1, (ТОВ «Добробут») передає Кооперативу (ОК «ЖБК «Морський 1») Цільовий внесок у майновому вигляді, а саме у вигляді результатів будівельних робіт, що були виконані та були прийняті Асоційованим членом в період створення багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1 станом на 31.08.2015 у сумі 100890282,00 грн. (надалі «Об'єкт незавершеного будівництва» або «ОНБ»).

Також п/п 1.3. Угоди про внесення цільового внеску від 31.08.2015 року, укладеної між ОК «Морський 1» та ТОВ «ДОБРОБУТ», передбачено, що «ОНБ» обтяжений зобов'язаннями ТОВ «ДОБРОБУТ» перед невизначеним колом осіб, які разом можуть бути визнані такими, що разом мають право вимоги від поточного власника «ОНБ» на всі результати будівельних робіт з будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1 станом на 31.08.2015 року на загальну суму 100890312,00 грн., кожна з яких може бути визнана такою, що має право вимоги від поточного власника «ОНБ» на частину результатів будівельних робіт з будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1 станом на 31.08.2015 року, визначену власником «ОНБ» будівництва на власний розсуд.

При цьому угодою також передбачено, що таке коло осіб обмежується особами, що укладали та оплачували (незалежно від сум) договори щодо купівлі майнових прав на приміщення в Об'єкті будівництва, які на цей час не розірвані, або не визнані недійсними (надалі «Підтверджені договори»). Кожну з таких осіб гіпотетично можливо, виключно за рішенням Кооперативу, як власника «ОНБ», визнати такою, що має право вимоги від власника «ОНБ» на частину результатів будівельних робіт в Об'єкті незавершеного будівництва (надалі «Індивідуальне право вимоги» або «ІПВ»). Індивідуальне право вимоги виникає в особи одночасно з виникненням обов'язків у власника «ОНБ» по задоволенню відповідних Індивідуальних прав вимоги особи. Перелік зазначених осіб додається до цієї Угоди та є її невід'ємною частиною.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту своїх прав.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

В судовому засіданні представник відповідача - ОК «ЖБК «Морський 1» підтвердив, що в зазначеному додатку до Угоди про внесення цільового внеску від 31.08.2015 року вказано, що єдиною особою, яка гіпотетично може встановити відносини з Кооперативом щодо квартири НОМЕР_1, розташованої на 11 поверсі 2 секції будинку 1, відповідно до Договору №3Б-1-47 від 11.01.2006 року з ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», є позивач ОСОБА_4 Проте до цього часу позивач до ОК «ЖБК «Морський 1» для підтвердження свого договору не зверталась.

З цих підстав, та враховуючи, що при зверненні до суду з позовом, позивач обгрунтовувала свої позовні вимоги ст.ст. 509, 526, 626, 629 ЦК України, з посиланням на те, що права позивача порушені внаслідок невиконання умов Договору про інвестування № 3Б-1-47, укладеного 11.01.2006 року між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», суд дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, оскільки стороною позивача не доведено, ким та в чому саме полягає невизнання прав позивача.

При цьому слід врахувати, що відповідачами не оспорюється той факт, що за умовами Договору про інвестування № 3Б-1-47, укладеного 11.01.2006 року між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС», позивач має право отримати визначене в договорі новозбудоване майно.

З підстав викладеного, колегія суддів зазначає, що дані висновки колегії суддів жодним чином не протирічать правовим позиціям, викладеним у Постанові Верховного Суду України від 30.01.2013 року, у справі № 6-168цс12, а також в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.11.2013 року, у справі № 6-18495св13, та від 27.04.2016 року.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.07.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Н.А. Кононенко