Рішення № 75575384, 20.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5249/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

за участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участю:

представник позивача - Авдєєвої М.К.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 22.12.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум», шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції банку на банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого останній отримав в кредит кошти в сумі 29 450,00 грн. Банк свої зобов'язання виконав, відкривши позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_3 у валюті гривня, та випустив міжнародну платіжку карту DМC Gold строком дії 2 роки з моменту її випуску, з лімітом кредитної лінії 29 450,00 грн. Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на 27.01.2017 року має заборгованість за кредитом в сумі 11 402,68 грн.; прострочка по тілу - 28 457,79 грн., за відсотками - 44,60 грн. Крім суми боргу, просили стягнути неустойку за порушення зобов'язання в сумі 9 796,35 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав обставини викладені в позовній заяві, позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково. Зазначила, що брала одну суму, а просять стягнути значно більшу суму. Яка сума є вірною не знає. До банку не зверталася.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Даний позов зареєстровано в суді 06.04.2017 року. Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2017 року відкрито провадження у справі.

Неодноразово розгляд справи відкладався у зв'язку з неявками представника позивача та відповідача.

В суді встановлено, що 22.12.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум», шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції банку на банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого останній отримав в кредит кошти в сумі 29 450,00 грн. Згідно умов договору відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, в строки та на умовах, та інші платежі, що передбачені умовами договору.

Банк свої зобов'язання виконав. Позичальник свої зобов'язання не виконав, в результаті чого, станом на 27.01.2017 року має заборгованість за кредитом в сумі 11 402,68 грн.; прострочка по тілу - 28 457,79 грн., за відсотками - 44,60 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

В даному випадку позивач просить стягнути з відповідача неустойку за порушення зобов'язання в сумі 9 796,35 грн.

Дана сума є обґрунтованою, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Заперечення відповідача в частині розміру заборгованості суд не приймає до уваги, оскільки доказів щодо невідповідності наданого позивачем розрахунку не було надано суду.

Враховуючи вимоги законодавства України, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача мають бути задоволені.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач доказів на підтвердження свої заперечень не надав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 1 600,00 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_4, виданий 20.05.1999 року Харківським РУГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: 02152, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м.Київ, вулиця Десятинна,4/6, МФО 300346, ЄДРПОУ 23494714, п/р 37396000000004) заборгованість у сумі 49 701 грн. 42 коп. та судовий збір 1 600 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 30.07.2018 року.

Суддя: