Вирок № 75571945, 27.07.2018, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_________________

Справа №: 528/498/18

В И Р О К

Іменем України

27 липня 2018 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12018170000000243 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, який має вищу освіту, є фізичною особою - підприємцем, не одружений, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор Замулко С.А., Горбенко Г.В.,

сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1,

захисник Замула І.А.,

а також представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

06.04.2018 року близько 20 год. 45 хв. ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «Mercedes Sprinter», державний номер НОМЕР_1, із причепом «Сантей 3400», державний номер НОМЕР_2, рухався по автошляху Київ - Харків в напрямку до м. Харків, перевозячи пасажира ОСОБА_4, проїжджаючи 133 км зазначеного автошляху в с. Олексіївка Гребінківського району Полтавської області змінив напрямок свого руху праворуч та виїхавши на додаткову смугу допустив наїзд на припарковані вздовж правого краю проїзної частини автомобіль ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5, автомобіль «Mercedes Benz Atego 1218», державний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_6, який в подальшому зіткнувся із автомобілем «DAF XF 105.460», державний номер НОМЕР_5 із напівпричепом «SCHMITZ SKO 24», державний номер НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_7, тим самим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР), маючи відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 234 від 24.05.2018 року технічну можливість уникнути даної дорожньо- транспортної пригоди шляхом виконання вимог відповідного пункту ПДР, внаслідок чого пасажир автомобіля «Mercedes Sprinter», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді гематоми м'яких тканин правої скронево-тім'яно-потилочної ділянки голови та кровопідтіку чола справа, кровопідтіку правої чоло -вилецевої ділянки обличчя із зчерченістю та обтиранням епідермісу і забито - рваною раною верхньої повіки правого ока, кровопідтіків і саден обличчя переважно справа, саден правої кисті та правого передпліччя по тильній поверхні з обтиранням епідермісу, садна передньо - правої поверхні грудної клітки, кровопідтіку края реберної дуги справа, кровопідтіків передньо-бокових поверхонь живота, садна правої сідниці, садна края реберної дуги зліва та лівого стегна і лівого колінного суглобу, саден лівої гомілки, кровопідтіків лівого стегна та лівої гомілки і лівої ступні, забито-рваної рани підошвенної поверхні лівої ступні, перелому правого стегна, забито - рваної рани лівого стегна з переломом правого стегна, забито - рваної рани правої гомілки, розриву суглобової сумки та зв'язок правого колінного суглобу з внутрішньо - суглобовим переломом правої великогомілкової кістки, садна правої гомілки, перелому правої великогомілкової та правої малогомілкової кісток в нижній третині з рваною раною в проекції перелому, забито-розміжчено-рваних ран правої ступні, осадненого кровопідтіку правої щиколотки, перелому лівої стегнової кістки у нижній третині, субарахноїдального крововиливу правої скронево-тім'яної ділянки головного мозку та лівої скронево - потиличної ділянки і міжполушарної складки, субарохноїдального крововиливу мозочку та крововиливу в подовгуватий мозок, перелому - тріщини основи та склепіння черепу, перелому 7-10 ребер справа, перелому - розходження лівого сіднично - куприкового зчленіння, розтріскувань правої долі печінки, перелому - розходження лонного зчленіння, крововиливів в брижейку кишковика з його надривами, перелому нижньої щелепи справа, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 031-Д від 02.05.2018 року проведеної відносно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення та призвели до смерті пасажира ОСОБА_4.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що в повній мірі розуміє суть висунутого йому обвинувачення, визнає себе винним повністю та щиро розкаюється, дав показання, що 06.04.2018 року близько 20-30 год. керуючи автомобілем по шляху Київ-Харків десь на 130-135 км відволікся, внаслідок чого його авто змінило напрямок руху та зіткнулося із припаркованим автомобілем в районі с. Олексіївка Гребінківського району, внаслідок чого пасажир, який працював у нього гружчиком загинув на місці. Обвинувачений допоміг із розтином тіла, перевезенням, похованням, закрив декілька кредитів, які були на загиблому, надав та продовжує надавати матеріальну допомогу потерпілому. Займається перевезеннями, при цьому особисто керує транспортом, що є його основним джерелом доходу.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, інші учасники провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз'яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Судовий розгляд проводився у відсутність потерпілого ОСОБА_8 з огляду на його заяву, а також думку інших учасників провадження, за участі його представника.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, те, що кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини його вчинення, а також особу винного, зокрема, те, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, не одружений, в силу статті 89 КК України раніше не судимий.

Обставинами, що пом'якшують, покарання, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілому, надання допомоги потерпілому у кримінальному провадженні, що підтверджено представником потерпілого у судовому засіданні. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та пом'якшуючі покарання обставини, з урахуванням висновків досудової доповіді, відповідно до яких виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, позицію потерпілого /а.с.101-102/ та його представника, які просили не позбавляти волі обвинуваченого, а також те, що суд мав можливість встановити доведеність винуватості обвинуваченого відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись його показаннями, зважаючи на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства. А тому йому належить призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції відповідної частини статті КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням в умовах здійснення контролю за його поведінкою, які передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.

Також, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові по справі № 127/15812/15-к від 27.03.2018 року, відповідно до якої правильне поєднання основного та додаткового покарань сприяє послідовному здійсненню принципу його індивідуалізації, більш успішному досягненню цілі виправлення та перевиховання засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Відповідно, суд критично оцінює посилання учасників провадження на достатність призначення обвинуваченому тільки основного покарання, без призначення позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду також на необхідність йому відповідного права для роботи. Адже, надана стороною захисту довідка про зайняття обвинуваченим підприємницькою діяльністю /а.с. 81-82/ підтверджує тільки зайняття обвинуваченим підприємницькою діяльністю, пов'язаною із оптовою торгівлею іншими товарами господарського призначення (основна); роздрібною торгівлею з лотків і на ринках іншими товарами; роздрібною торгівлею, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; вантажний автомобільний транспорт. Однак не вказує на неможливість зайняття відповідною діяльністю без права керування транспортними засобами. Так само, суду не надано доказів того, що саме наявність права керування транспортними засобами у обвинуваченого слугує єдиним джерелом його доходів. До того ж, хоч суд і не бере до уваги те, що обвинувачений 22.11.2011 року був засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 2 роки /а.с. 64/, оскільки відповідно до 89 КК України судимість погашена. Однак звертає увагу, що відповідно до ст. 50 КК України додаткове покарання повинно сприяти не тільки виправленню та запобіганню вчиненню нових злочинів обвинуваченим, але й і запобіганню вчиненню нових злочинів також іншими особами. Власне, при не призначенні додаткового покарання особі, яка уже притягалася до кримінальної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, така мета покарання не буде досягнута.

При цьому, посилання захисника на те, що його підзахисний не перебував під час вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, суд не бере до уваги, як обставину, що впливає на міру покарання, оскільки відповідно до ПДР зазначене є його обов'язком.

Цивільний позов не пред'являвся.

Згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2018 року накладено арешт на зареєстровані на ОСОБА_9:

- автомобіль «Mercedes Sprinter», державний номер НОМЕР_1, з позбавленням пава відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких ремонтних робіт, що зберігається на території майданчика тимчасово утриманих транспортних засобів Лубенського ВП ВП ГУНП в Полтавській області за адресою м. Лубни, вул. Київська, 2, та

- причеп «Сантей 3400», державний номер НОМЕР_2,з позбавленням права відчуження,

до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Зважаючи на те, що автомобіль та причеп не підлягають спеціальній конфіскації згідно ст. 96-1 КК України, цивільний позов не пред'являвся, санкція статті не передбачає призначення конфіскації майна, а тому арешт належить скасувати та керуючись п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України повернути власнику ОСОБА_9.

Інші речові докази згідно п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України: автомобіль НОМЕР_7, що переданий на зберігання володільцю ОСОБА_5, залишити володільцям майна, а автомобіль НОМЕР_8 із напівпричепом SCHMITZ SKO 24, д.н.з. НОМЕР_9, що переданий на зберігання володільцю ОСОБА_10, повернути власнику ПП «Виробничо-торговій компанії «Лукас» (м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 69).

Процесуальні витрати в розмірі 6006 грн. 00 коп. на проведення експертиз (автотехнічної експертизи вартістю 2288 грн. 00 коп.; транспортно - трасологічної експертизи вартістю 2288 грн. 00 коп.; автотехнічної експертизи вартістю 1430 грн. 00 коп.) відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого припинив дію. З огляду на визначену міру покарання, підстави для обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2018 року на зареєстровані на ОСОБА_9 автомобіль «Mercedes Sprinter», державний номер НОМЕР_1, та причеп «Сантей 3400», державний номер НОМЕР_2, скасувати.

Автомобіль «Mercedes Sprinter», державний номер НОМЕР_1, та причеп «Сантей 3400», державний номер НОМЕР_2, повернути власнику ОСОБА_9.

Інші речові докази:

- автомобіль НОМЕР_7, що переданий на зберігання володільцю ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5;

- автомобіль НОМЕР_8 із напівпричепом SCHMITZ SKO 24, д.н.з. НОМЕР_9, що переданий на зберігання володільцю ОСОБА_10 - повернути власнику ПП «Виробничо-торговій компанії «Лукас» (м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 69).

Процесуальні витрати в розмірі 6 006 (шість тисяч шість) грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Л. М. Федорак