Постанова № 75568305, 12.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/10610/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/403/18 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Куцика І.Б.

з участю: представника ПАТ «Ілея Банк» - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея банк» до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про стягнення боргу за кредитним договором та на підставі договору поруки ,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про стягнення боргу за кредитним договором та на підставі договору поруки задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором - 25000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором - 320443,21 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 3204,43 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 250,00 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3

В апеляційній скарзі посилається на те, розрахунок заборгованості який надав позивач зроблений невірно, оплата ним за кредитним договором 92199 гривень не була врахована при прийнятті оскаржуваного рішення.

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника представника ПАТ «Ілея Банк» - ОСОБА_2 щодо заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01 лютого 2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 910.13099, згідно якого відповідач отримав кредит на купівлю транспортного засобу. Виконання умов кредитного договору забезпечено договором поруки за умовами якого ТОВ «ФК «Гарант Плюс» взяло на себе зобов'язання відповідати перед позивачем солідарно в межах визначеної суми в розмірі 25000,00 грн.

Станом на 11 березня 2015 р. загальна заборгованість відповідача через невиконання умов кредитного договору, разом з процентами та неустойкою, складає 345 443,21 грн. Та складається з основного боргу - 109244,95 гривень, простроченого боргу - 31649,26 гривень, прострочених процентів - 64868,68 гривень, строкових процентів - 831,37 гривень, пені за несвоєчасне погашення платежів - 136226,37 гривень, дебіторської заборгованості - 2622,58 гривень

Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов»язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Всупереч вищезгаданим нормам Цивільного законодавства та умов кредитних договорів відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій не дотримується, тим самим порушує істотні умови кредитного договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі - відшкодування збитків.

У відповідності до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. У свою чергу під збитками ст. 22 ЦК України розуміє витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Пунктом 2 ст. 1050 ЦК передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідач ОСОБА_3 умов договору, у встановлений договором термін, не виконав тому, згідно розрахунку заборгованості, станом на 11березня 2015року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_3 через невиконання умов кредитного договору, разом з процентами, неустойкою та іншими нарахуваннями складає 345 443,21 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно стягнув солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «ФК «Гарант Плюс» на користь ПАТ «Ідея Банк» суму заборгованості у розмірі 25000,00 грн., з ОСОБА_3 на користь позивача - іншу суму - 320443,21 гривень.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про не включення в розрахунок заборгованості 92199 гривень сплачених ним до уваги не беруться, оскільки розмір заборгованості відповідача визначений станом на 11 березня 2015 року.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ст.374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 27 липня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.