Рішення № 75566297, 27.07.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1905/18

провадження у справі №2/0285/911/18

27 липня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі судді Сташків Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новоград-Волинської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів на лікування,-

ВСТАНОВИВ:

30.05.2018 року Новоград-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Новоград-Волинського міської ради звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача кошти на лікування потерпілого від злочину в сумі 18 113,62 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які належать до середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.2.3 б), п. 12.1, п. 12.3, п. 13.1 Правил Дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідками. Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 7.11.2017 року у справі № 285/2070/17, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Згідно довідок Новоград-Волинського ТМО від 2.04.2018 року № 641 потерпілий від злочину ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Новоград-Волинського міськрай ТМО в період з 20.02.2017 року по 27.02.2017 року, на його лікування закладом охорони здоров'я витрачено 18 113,62 грн.

Ухвалою суду від 1 червня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі

3.07.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1, у якому останній просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що між ним та ДЛФ ПРАТ СК «БрокБізнес» укладено договір старування цивільної відповідальності. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом, порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Тому він зобов'язаний відшкодувати лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою лише у випадку недостатності страхової виплати для повного відшкодування. Для правильного вирішення справи необхідно залучити до участі в справі ДЛФ ПРАТ СК «Брокбізнес» як співвідповідача, та у випадку підстав для задоволення позову - стягнути кошти з даної страхової компанії. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядуванню чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. У даному випадку інтерес держави як такий відсутній, оскільки в результаті задоволення позову вона не одержує ніякого конкретного матеріального чи нематеріального блага. Отже, подаючи позов в суд в інтересах міської ради, прокурори здійснюють захист інтересів територіальної громади, а не держави. Нормами ЦПК не передбачено право прокуратури на подання позовів в інтересах територіальних громад.

9.07.2018 року від керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор вважає, що заперечення проти позову, викладені відповідачем у відзиві на позов, не спростовують доводи, викладені у позовній заяві та не звільняють відповідача від сплати заподіяної шкоди. Виходячи із норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих, не можуть бути стягнуті з страховика, оскільки вони не є шкодою життю, здоров'ю потерпілого. Витрати на стаціонарне лікування поніс місцевий бюджет в особі закладу охорони здоров'я, а не потерпілий, а тому належним відповідачем у справі є ОСОБА_1, а не страхова компанія. Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура України, з поміж іншого здійснює представництво інтересів в суді у випадках визначних законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у період з 20.02.2017 року по 27.02.2017 року, однак Новоград-Волинська міська рада, жодних заходів щодо стягнення коштів, витрачених закладом охорони не вжито, що свідчить про бездіяльність міської ради упродовж тривалого часу. Тому, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави в особі Новоград-Волинської міської ради вбачаючи порушення інтересів держави внаслідок несплати відповідачем витрат на лікування, які понесені закладом охорони здоров'я, які фінансуються за рахунок місцевого бюджету, діє в межах повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру».

27.07.2018 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову, та залучити до участі у справі у якості співвідповідача у справі ДЛФ ПРАТ СК «Брокбінес», посилаючись на те, що вироком суду відповідач був визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КПК України, однак жодних законних підстав для відмови у виплаті страховою компанією страхової виплати матеріали справи не містять. Крім того, норми Конституції України, ЦПК України не містять положень про право прокуратури представляти інтереси територіальних громад, що свідчить про відсутність повноважень прокуратури представляти інтереси місцевих рад в суді.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі ДЛФ ПРАТ СК «Брокбінес» в якості співвідповідача, не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих, не можуть бути стягнуті з страховика, так як вони не є шкодою життю, здоров'ю потерпілого. Витрати на стаціонарне лікування поніс місцевий бюджет в особі закладу охорони здоров'я, а не потерпілий, тому підстави для залучення до участі у справі ДЛФ ПРАТ СК «Брокбінес» в якості співвідповідача відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 7.11.2017 року у справі № 285/2070/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вирок набрав законної сили (а.с.5-6).

Потерпілий від злочину ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя в період з 20.02.2017 року по 27.02.2017 року (7 діб) перебував на лікуванні в травматологічному відділенні комунального закладу Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об'єднання (далі - ТМО).

Як вбачається з матеріалів справи, Новоград-Волинським міськрайонним ТМО на лікування ОСОБА_2 було витрачено кошти в сумі 18113,62 грн., що підтверджується довідкою № 641 від 2.04.2018 року (а.с.5).

Дані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи збоку потерпілого.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно абз. 2 п. 2 цього Порядку, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 Новоград-Волинське міськрай ТМО понесло витрати на лікування потерпілого від злочину, між діями ОСОБА_1 та цими витратами є прямий причинний зв'язок, а тому відповідач, згідно вимог ст. 1206 ЦК України, зобов'язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Доводи відповідача про те, що нормами ЦПК України не передбачено право прокуратури на подання позовів в інтересах територіальних громад, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядуванню чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. З матеріалів справи вбачається, що Новоград-Волинська міська рада повідомила місцеву прокуратуру про те, що міською радою не вживались заходи щодо стягнення коштів, витрачених Новоград-Волинським міськрайонним ТМО на стаціонарне лікування потерпілих від злочину (а.с. 9), 25.05.2018 року керівником місцевої прокуратури попередньо повідомлено Новоград-Волинську міську раду про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів Новоград-Волинською міської ради, а тому керівником Новоград-Волинської місцевої прокуратури обґрунтовано наявність підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Новоград-Волинської міської ради відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями, суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) на користь Новоград-Волинської міської ради (р.р 31415544700007 в ГУДКУ у Житомирській області код 37808366) кошти витрачені Новоград-Волинським міськрайонним територіальним медичним об'єднанням на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 в сумі 18 113,62 (вісімнадцять тисяч сто тринадцять) гривень 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 704(сімсот чотири) гривні 80 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Т.Б. Сташків