Ухвала суду № 75566034, 25.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/6450/18 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П. Категорія зап .захід Доповідач Шевченко В. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів:

Шевченко В.Ю., Кіянової С.В., Бережної С.В.,

за участю секретаря судового засідання Білоус Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальне провадження №12017060000000083 за апеляційною скаргою адвоката Спірідонова В.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня 2018 року щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.3 ст.187,

за участю:

прокурора Клименка М.В.,

адвокатів Беліменко В.І., Спірідонова В.В.,

підозрюваного ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

в апеляційній скарзі захисник Спірідонов В.В. просить скасувати на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня 2018. У задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018060000000083 від 13.05.2017 року щодо ОСОБА_5 відмовити за недоведеністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КПК України.

Вказав, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, прокурор, який брав участь в справі, обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, не наводив, а лише вдався до оголошення та цитування тексту самого клопотання.

В клопотанні про продовження строку тримання під вартою наведений перелік слідчих дій, які слідчий вважає за потрібне здійснити на досудовому розслідуванні, з метою встановлення істини у справі, однак не наведено жодної обставини, які б перешкоджали органу досудового розслідування це зробити, у передбачений законодавством, двох місячний строк. Прокурором взагалі не було зазначено, що саме стало перешкодою у проведені слідчих дій по кримінальному провадженню, до 12.07.2018 року. Вказав, що суд першої інстанції допустив порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ОСОБА_5 не повідомлений щодо причин підозри у вчинені правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України. Суд першої інстанції, продовжуючи ОСОБА_5 строк тримання під вартою, зобов'язаний був взяти до уваги лише те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч. 3 ст.187 КК України, оскільки все інше не було доведено прокурором під час судового засідання.

Послався на те, що жодного доказу, як це передбачено п.5 ч.1 ст.184 КПК України, щодо наявності вищезазначених ризиків, матеріали клопотання не містять, що вказує на те, що орган досудового розслідування лише припускає можливість настання таких ризиків, що в силу ст.62 Конституції України повинно тлумачитись на сторону ОСОБА_5 і не може бути обґрунтуванням його утримання під вартою.

Вважає, що прокурор та слідчий не довели неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції Савчук С.О.

Продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на 60 діб, до 08 год. 40 хв. 10.09.2018 року.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що заявлені ризики не зменшилися та існують обґрунтовані обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Зазначив, що досудове розслідування по кримінальному провадженню продовжено до 4 місяців та необхідно вчинити ряд заходів по кримінальному провадженню.

Згідно повідомлення про підозру, у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах ОСОБА_5, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійних нападів на осіб - підприємців, що проживають на території Київської, Житомирської та інших областей Держави України, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, здійснили ряд підготовчих дій, спрямованих на подальше вчинення розбійного нападу, при наступних обставинах.

Так, 14.05.2018 близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійного нападу на громадянина ОСОБА_12А, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи групою осіб, спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, на автомобілях марки "Reno megan", темно-сірого кольору, з реєстраційним номерним знаком HI RA433, "Skoda Octovia", чорного кольору, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та "Toyota Prado", з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2, прибули до заздалегідь підшуканого ними вищевказаного приватного будинку, у якому проживав потенційний потерпілий ОСОБА_12, який, як їм було достовірно відомо, мав у власності цінності у особливо великих розмірах, що становили інтерес для останніх, тобто до місця заздалегідь запланованого скоєння злочину, з метою заволодіння майном у особливо великих розмірах.

У цей же день, час місці та обставинах, тобто 14.05.2018 близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний намір, спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 проникли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, та не виявивши за місцем проживання потерпілого ОСОБА_12, таємно викрали з указаного будинку чуже майно, а саме: монети з золота та срібла, злитки з золота та інше майно на загальну суму близько 1 000 000 грн., що є особливо великим розміром, і разом з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_12. матеріальної шкоди на указану суму.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5, якого 14.05.2018 року о 08.40 затримано.

14.05.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

25.05.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.14,ч.3ст.187 КК України.

16.05.2018 року слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.07.2018 року, без можливості внесення застави.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 07.06.2018 року ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16.05.2018 року скасовано та постановлено нову, якою застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 528600 гривен. Строк дії запобіжного заходу визначено до 13.07.2018 року.

Посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу закінчується, однак по справі необхідно здійснити ряд слідчих та розшукових дій, і ризики, які були враховані судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 не зникли та не відпали, слідча просила продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до чотирьох місяців, тобто до 14.09.2018 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його адвокатів Спірідонова В.В. та Беліменко В.І., які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний перевірити обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Так, розглядаючи клопотання слідчого та продовжуючи строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5, слідчий суддя повно та всебічно дослідив всі обставини, які враховуються при продовженні строку тримання під вартою, та переконався в тому, що ризики, заявлені при попередньому рішенні суду про обрання запобіжного заходу підозрюваного в вигляді тримання під вартою, не зменшились.

Такими обставинами визнано те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Підозра обґрунтовується доказами, доданими слідчим до клопотання та безпосередньо дослідженими слідчим суддею у судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя також обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Зокрема, виходив з того, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням підозрюваного під вартою, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або вчинити інше чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника стосовно відсутності обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_5, та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1(c) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення О'Нага v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, врахував вагомість наявних в матеріалах кримінального провадження доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ст.14 ч.3 ст.187 КК України, а також наявність об'єктивної неможливості завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_5 під вартою, з огляду на потребу у виконання ряду слідчих дій.

Враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, докази, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, є підстави вважати, що підозрюваний під загрозою покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винним, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, враховуючи зазначені обставини, а також те, що при прийнятті рішення, суд повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, даних про його особу, обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею безпідставно продовжено підозрюваному строк тримання під вартою, оскільки при винесенні ухвали дана неналежна оцінка усім обставинам, які підлягають врахуванню відповідно до вимог ст.178 КПК України та не розглянута можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 іншого більш м'якого запобіжного заходу, є безпідставними та спростовуються матеріалами судового провадження.

Доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з визначеним судом терміном дії ухвали про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 10 вересня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи зазначені вимоги кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 08.40 09 вересня 2018 року включно.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.1ч.4ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні готування до злочину, передбаченого ч.3ст.187 КК України, тобто не вчинив насильницькі дії, апеляційний суд вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, фактичні обставини вчинення кримінального провадження, колегія суддів вважає необхідним визначити розмір застави щодо підозрюваного -300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 528 600 грн.

Керуючись ст. 404, 405, 407,422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Спірідонова В.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня 2018 року про подовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Савчук С.О. задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 08.40 09 вересня 2018року.

Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України, у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Апеляційний суд Житомирської області, код одержувача: 02891440, МФО:820172, Банк: ДКСУ у м. Києві, рахунок:37310015000907).

3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:

-прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

-заборонити спілкуватися зі свідками, потерпілими, іншими особами у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: