Ухвала суду № 75563484, 25.07.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3838/17

Провадження № 2/309/549/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д. з участю секретаря судового засідання Плиска Т.Ю. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №309/3838/17, провадження №2/309/549/18 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1, ПАТ «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергія Івановича про визнання недійсними результатів прилюдних торгів.

В заяві ОСОБА_1 просить суд скасувати заходи забезпечення позову що були вжиті ухвалою судді Хустського районного суду від 14.12.2017 року по даній справі, шляхом накладення арешту на гуртожиток АДРЕСА_1. Вказану ухвалу про забезпечення позову судом винесено за клопотанням позивача на початку розгляду даної справи. На даний час відповідач не може укласти довгостроковий договір оренди майна та посвідчити його нотаріально, чим спричинено збитки у вигляді не отриманого доходу та втраченої вигоди. Окрім цього, з поданих позивачем письмових доказів вбачається, що приміщення гуртожитку не відповідає санітарним нормам, не придатне для проживання та потребує капітальних ремонтних робіт. Однак, існуюча заборона може привести до спричинення значних збитків власнику, подальшої руйнації приміщення гуртожитку. Щодо проведення реконструкції даного гуртожитку та зміни його статусу позивачами не надано жодного належного доказу про прийняття рішень, наявність документів про розробку проекту реконструкції, отримання відповідних дозволів на проведення реконструкції та зміну статусу, а тому їх доводи про можливість здійснення таких дій є безпідставними і не підтверджені належними доказами. Зважаючи на вищенаведене відповідач вважає, що заходи забезпечення позову які застосовані судом згідно ухвали від 14.12.2017 року можуть призвести до порушення його прав та спричинення матеріальних збитків, а тому просив суд скасувати заходи забезпечення позову.

Представником позивачів ОСОБА_9 подано письмове заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову 05.07.2018 року, в якому вона зазначає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову не має з огляду на наступне - ухвалою Хустського районного суду від 20.02.2018 року, яка скасована ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 27.06.2018 року було вказано, що підставою для скасування заходів забезпечення позову по даній справі визнано те, що 26.01.2018 року надійшло повідомлення Хустського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 25.01.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску. При цьому представник позивача повідомляє, що на сьогоднішній день авансовий внесок позивачами сплачено і ухвала про забезпечення позову від 14.12.2017 року подана для примусового виконання до Хустського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області. У запереченні представник позивачів ОСОБА_9 також вказує на те, що до подання заяви про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 змінив поштову адресу будівлі гуртожитку та відчужив її іншій особі, а відповідно на сьогоднішній день він жодного відношення до даної будівлі не має і відповідно жодні його права не порушуються .

В судове засідання заявник та інші учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін, без фіксування судового процесу .

Дослідивши подане клопотання та матеріали цивільної справи №309/3838/17, провадження №2/309/549/18 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1, ПАТ «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергія Івановича про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Ухвалою судді Хустського районного суду від 14.12.2017 року по даній справі задоволено заяву представника позивачів про забезпечення позову та накладено арешт на гуртожиток АДРЕСА_1. Вказана ухвала надіслана до відділу ДВС Хустського РУЮ для виконання та сторонам для відома. 26.01.2018 року до суду надійшло повідомлення Хустського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 25.01.2018 року №1238 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску. У письмовому запереченні представник позивачів ОСОБА_9 повідомляє, що на сьогоднішній день авансовий внесок позивачами сплачено, однак доказів цього суду не надано, також суду не надано доказів про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до постанови апеляційного суду Закарпатської області від 27.06.2018 року ухвалу Хустського районного суду від 20.02.2018 року скасовано та справу в частині питання про скасування заходів забезпечення позову для продовження розгляду направлено до суду першої інстанції. Також в постанові вказано, що інші доводи, якими сторони вмотивовували свої правові позиції по суті питань, пов'язаних із забезпеченням позову, підлягають оцінці під час вирішення клопотання відповідача судом першої інстанції.

Відповідач ОСОБА_1 в своєму клопотанні про скасування заходів забезпечення позову вжитих судом відповідно до ухвали Хустського районного суду від 14.12.2017 року посилався на порушення прав власника, зазначивши, що такі заходи забезпечення позову ущемляють його права та призводять до спричинення збитків. Крім того, відповідач своє клопотання аргументував з посиланням на п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, в якій зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. В клопотання відповідач ОСОБА_1 вказує, що з поданих позивачами письмових доказів вбачається, що приміщення гуртожитку АДРЕСА_1 не відповідають санітарним вимогам та не придатне для проживання та доведено до жахливого стану, а отже потребує негайного проведення ремонтних робіт, а тому заборона проведення будь-яких ремонтних робіт на тривалий час, на час розгляду даної цивільної справи, що може тривати протягом значного часу, зважаючи на кількість учасників справи, предмет спору, все це може призвести до спричинення значних збитків власнику та подальшої руйнації об'єкту нерухомості.

Виходячи зі змісту ст.149-153 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення. Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зважаючи на вище наведене та на те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.07.2018 року власником майна є особа, яке не є стороною та учасником в даній цивільній справі, підстави набуття права власності даною особою ніким не оспорюються, а тому вжиті судом заходи забезпечення позову на підставі ухвали Хустського районного суду від 14.12.2017 року будуть порушувати права власника громадянина ОСОБА_11, а також заходи забезпечення позову є не співмірними із заявленими позовними вимогами, тому заходи забезпечення позову слід скасувати .

З огляду на встановлене та керуючись ст.157,158 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Хустського районного суду від 14.12.2017 року у справі №309/3838/17, провадження №2/309/2102/17 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1, ПАТ «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергія Івановича про визнання недійсними результатів прилюдних торгів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Кемінь В.Д.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду Кемінь В.Д